Читачі часопису мають можливість ознайомитись з листом нових
керівників фонду до працівників організації, пастирів Української
Лютеранської Церкви, місіонерів та їхніх сімей.
Шановні працівники МБФ “Дар життя”, пастирі Української Лютеранської
церкви, місіонери та їхні сім’ї. Ми вважаємо за потрібне повідомити
Вам про наше призначення на посаду керівництва МБФ “Дар життя”
в Україні. Ось, що стосується правдивих фактів стосовно нашого
призначення та завдань, які ми приїхали сюди виконувати:
Я, пан Лейпер, був директором та адміністратором програми Лютеранської
Клініки на колесах в Малаві. Разом з цим — був членом Євангельської
місійної ради. В той час, як моя дружина, пані Лейпер, була
Медичним координатором та викладачем. Ми одружені 31 рік, маємо
двох заміжніх дочок. І скоро станемо дідусем та бабусею.
Ще в 1999 (до від’їзду родини Вудзів з України) ми погодились
зайняти посаду керівництва тут в Тернополі, в Україні. Але,
в першу чергу, нам потрібно було завершити служіння на тих посадах,
які ми в той час займали, та ретельно підготуватися до передачі
повноважень. Наша домовленість про служіння у Медичній Місії
в Центральній Африці (де ми пропрацювали близько 7 років) обумовлювала
термін до жовтня 1999 року, але організація виявила бажання
щодо продовження цього терміну. Така домовленість створила проблему
для пана Леррі Ділгарда, оскільки родина Вудзів хотіла до того
часу повернутися до Сполучених Штатів Америки. Пан Ділгард прийняв
тимчасово на роботу родину Веллсів для керівництва організацією
та для того, щоб вони приготували грунт до нашого прибуття.
Пан та пані Веллс розуміли, що вони перебуватимуть на служінні
близько року, а тоді повернуться до Сполучених Штатів.
Наш контракт з МБФ “Дар життя” триватиме до грудня 2002 та разом
із тим, дуже можливо, що наше перебування на посаді кервників
“Дару життя” у Тернополі продовжиться ще на декілька років після
цієї дати.
Нас послали сюди з певною метою і фактично з документом про
завдання місії в руках.
“Ціль служіння МБФ “Дар життя” — збільшувати та зміцнювати
тіло Ісуса Христа, надаючи можливості Українській Лютеранській
Церкві проповідувати Слово Боже. Це служіння пропагує Християнську
любов та здоровий спосіб життя людям України, включаючи ненароджених,
і особливо сім’ям віруючих”.
“А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли
не ослабнемо.
Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!”
(Галатів 6: 9-10).
Це завдання місії несе в собі дуже глибокий зміст. І замість
того, щоб вдаватися до детального пояснення того, що означає
це завдання місії, можливо, було б краще пояснити, що ми не
маємо на увазі.
Ми не маємо на увазі, що весь наш персонал повинен стати лютеранами
(тим не менше, вони повинні бути діючими християнами, які щиро
зацікавлені у служінні “Дару життя”).
Тут не мається на увазі, що наше першочергове завдання – роздавати
матеріальну допомогу. Наше першочергове завдання – надавати
можливості Українській Лютеранській Церкві для проповідування
Слова Божого.
Тут не мається на увазі, що ми будемо вибирати певних людей
чи певні групи людей, та разом із тим, перевага буде надаватися
віруючим, а також знедоленим – глухонімим, ув’язненим, дітям-
сиротам та іншим.
Протягом нашого перебування на цій посаді, з Божою допомогою,
Ви зможете спостерігати поступове розширення просвітницької
роботи. По-перше, навчання Слова Божого (яке буде проводитися
Українською Лютеранською Церквою, а не “Даром життя”) і по-друге
– сюди буде включено навчання здорового способу життя, що буде
включати в себе широкий спектр тематик. Навчання буде проводитися
людьми, які на даний час працюють у Клініці на Колесах.
Ми також виступаємо за зближення стосунків між Клінікою на
Колесах, місцевими центрами “Дару життя” та УЛЦ. Для здійснення
цього в майбутньому будуть зроблені певні кроки.
Ми сподіваємося працювати у дусі співпраці та довіри з усіма
Вами впродовж декількох наступних років і з нетерпінням чекаємо
зустрічі з тими з Вас, хто перебуває у віддалених областях України.
Нехай Господь Вас благословить.
В Ім’я Ісуса,
Пан та пані Лейпер.
