О Господи Боже, де тепер мій Христос і мій Визволитель? Потім приходить Бог і приводить Христа, і оживлює Його, і не тільки оживлює, але й садить Його на небесах і дає Йому над усім царювання. Тож де тепер гріхи? Вони на шибениці. І коли я цього тримаюся, коли я в це вірю, у мене – радісне сумління, як у Христа, бо я без гріха. Тепер я не боюся, що смерть, диявол, гріх і пекло заподіють мені шкоди. Оскільки я спадкоємець Адама, вони можуть мені завдавати болю; я мушу невдовзі померти. Але тепер, через те, що Христос поклав на Себе мій гріх і помер за нього, і був вражений за нього, вони не можуть мені заподіяти шкоди, бо Христос для них – заміцний. Вони не можуть Йому нічого вчинити. Він їх розбиває та крушить до самої землі, і возноситься на небеса, зв’язує та заковує в кайдани гріх і сум і над ними панує вічно. Отже, в мене чисте сумління, я радісний і блаженний, і ті тирани мене більше не жахають, бо Христос відібрав від мене мої гріхи і поклав їх на Себе.