Засновник роду Лермонто- вих Георг Лермонт народив- ся у 1596
році в місті Абер- дині. Батько Георга, Ендрю Лермонт, був моряком
і бував рідко вдома. Але, повертаючись з морів, весь час проводив
з єдиним сином, вчив його грамоті.
В древньому роді Лермонтів з незапам’ятних часів був звичай:
мати чи батько клали перед дитиною Біблію і капали на неї мед.
Юний учень злизував цю краплю на знак того, що вчення і книжкова
премудрість солодкі.
Домашнє виховання і вчення Георга Лермонта почалося з Біблії
старовинного видання. Основ християнської віри хлопчика вчив
дядько — священик Майкл (Михайло) Лермонт, видатний по всій
окрузі знавець Закону Божого.
В дядьковім домі зберігалася святиня роду Лермонтів — рукопис
ХІІ століття роману у віршах "Тристан і Ізольда". Авторство
цього роману легенда приписує поету Томасу Лермонту (Римотворцю).
У 1605 році Георг Лермонт поступає до парафіяльної школи, опісля
продовжує навчання в духовній семінарії. У семінарії він провчився
неповних два роки, посварився з педагогом і поїхав до рідного
Абердину. Було йому 17 років. У Лондоні, в одному з портових
шинків, Лермонт завербувався до війська польсько-литовського
короля. Він вирішив завоювати багатство і славу і тільки тоді
повернутися в рідне місто.
На початку літа 1613 року загін шотландських найманців відправився
до Смоленська. Георг Лермонт опинився у слов’янській землі в
рокові роки, роки війн і розбрату. Доля Лермонта буде пов’язана
зі Смоленськом. Тут він прийняв бойове хрещення, тут він потрапив
у полон до росіян. Польський король кинув шотландців під Смоленськом
на свавілля долі. І багато шотландців, в тому числі і Георг
Лермонт, перейшли на службу до царя.
Георг Лермонт вірою і правдою служив своїй новій батьківщині.
А в 1619 році він одружився на дочці полковника Наталі Федоровій.
Перед одруженням від Лермонта вимагали зречення від релігії
своїх предків. Але Георг Лермонт навідріз відмовився це робити.
Весілля справили в Москві, в домі полковника Федорова. А вінчав
молодих лютеранський священик. На весілля Лермонту подарували
прекрасну Біблію, яка була надрукована в Шотландії в 1611 році,
з надписом: "Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов".
Від цього шлюбу у Георга Лермонта було три сини. Старший, Вільям
Лермонт, ротмістр, загинув у битві з поляками за Смоленськ.
Середній, Петро Лермонт, був воєводою у Саранську. Про молодшого,
Андрії (Генріхі) Лермонте, відомо тільки те, що служив він в
рейтарському полку, дослужився до ротмістра.
В роду Лермонтів чоловіки часто присвячували себе військовій
справі. Сам засновник роду, Георг Лермонт, загинув у 1633 році
в битві з поляками під Смоленськом. Останні його слова були:
"Хай збереже Всевишній рід Лермонтів!"
Пройшло багато років… І в 1814 році народився великий нащадок
Георга Лермонта, поет Михайло Лермонтов.
Від своїх предків він успадкував гени двох шотландських поетів:
Томаса Лермонта, барда 18 століття, і поета Джона Лермонта,
який жив і творив в 17-18 століттях. Михайло Лермонтов цікавився
своїм родоводом. В своїх віршах він каже про Шотландію, про
поезію предків:
Сучасники згадували, що перебуваючи у П’ятигорську, Лермонтов
часто їздив до колонії переселенців, яку називали "шотландкою".
Сьогодні Лермонтови розкидані по всьому світу. В Шотландії,
у графстві Едінбург, до цього часу живуть Лермонти, збереглися
і руїни їх старовинного замку, які мають назву "башта Лермонта".
У Нью-Джерсі, в США, живе Георгій Лермонтов, в минулому моряк.
В свій час він вчився в Кримському кадетському корпусі.
До недавнього часу в П’ятигорську жив Володимир Володимирович
Лермонтов, учасник Першої і Другої Світових війн, художник.
Помер у 1974 році. Зараз там живуть його донька Ірина і син
Юрій.
Справжній родовід Лермонтів зберігається в Національній бібліотеці
Шотландії в Едінбурзі.
Сповнилась палка молитва Георга Лермонта: Всевишній зберіг
і прославив його рід.
