Василь Коршак: “Сьогодні ми стали свідками народження
нової Церкви, яка дуже чітко об’явила про свою конфесійну основу.
Як на Вашу думку, конфесійні лютеранські церкви — це “останні
з могікан” чи плацдарм відродження істинної Церкви?”
Проф. Маркворт: “Це єдине майбутнє для Церкви. Церкви,
які роблять компроміси, особливо в тих пунктах, які були перераховані
в Декларації, не мають майбутнього у Господі. Сьогодні ми стали
учасниками великої події. Це дійсно оновлення Церкви, це великий
приклад для нашого Міззурійського Синоду, який має масу проблем.
Те, що сталося сьогодні, великий приклад та велике натхнення
для всього світу. Коли робляться компроміси щодо авторитету
Святого Письма, коли робляться компроміси з питань оправдання
та Таїнств, то це неприпустимо. На базі таких компромісів жодної
Лютеранської Церкви бути не може. Сьогодні народилася істинна
Лютеранська Церква, це Божий дар”.
Василь Коршак: “Матимемо надію, що ця Церква все ж є
плацдармом для відродження істинної Церкви”.
Проф. Маркворт: “Так, Ви знаєте, такі процеси проходять
зараз по всьому світові. До президента нашого Синоду Баррі одного
дня хотіли прийти два єпископи — один з Литви й один із Кенії.
І вони хотіли говорити на одну тему. Вони бачили, у що перетворюється
світове лютеранство. Мені розказував один єпископ із Сходу,
що коли впала залізна завіса, то його церква хотіла мати контакти
з євангелічними церквами Європи, але його церква не впізнала
європейських церков. Вона просто злякалася. В одному з номерів
нашого богословського журналу в Форт-Вейні була опублікована
стаття норвезького пастиря, який описує конфесійний рух у Скандинавії
та жахи в державній церкві. Для прикладу, нещодавно одна лесбійська
єпископша призначила лесбійську, так звану, пастиршу. Й такі
бувають ситуації! Така церква нікому не потрібна, вона просто
наслідує світові! А Церква, яка вірить, має майбутнє, має благословіння
від Бога! Це ви самі чудово знаєте із України”.
Василь Коршак: “Ви сказали про те, що Ваш Синод має
схожі проблеми. Що там зараз відбувається?”
Проф. Маркворт: “Наприклад, харизматичний рух у лютеранстві.
Коли ми святкували 150-річчя нашого Синоду, зібралися почесні
гості, професори з усього світу. Я сидів за “російським” столом,
мені потрібно було перекладати російською. Один президент дистрікту
сказав, як у них чудово, вони проводять у одній церкві три богослужіння
— традиційне, сучасне й харизматичне. Я мусів щось перекладати
для людей із Росії, я не міг мовчати, й запитав: “Як це можна,
харизматичні богослужіння в лютеранській церкві?” Мені відповіли:
“Якщо ми не проводитимемо їх, то люди підуть до інших церков,
де це робиться”. Я відповів: “Так що, проводити католицькі богослужіння,
щоб люди не йшли до римо-католиків, методистські, щоб не йшли
до методистів?” Мені потім перекладач із Росії сказав, що вони
були шоковані, бо в Росії також є п’ятдесятники, але в лютеранських
церквах ніколи не буває п’ятдесятницьких богослужінь”.
Василь Коршак: “Професоре, вже протягом тривалого часу
Ви відвідуєте країни бувшого СРСР. Як, на Вашу думку, змінюється
ситуація протягом останніх років?”
Проф. Маркворт: “Не так часто, як хотілося б, але дійсно
буваю, коли мене запрошують. Я бачу відродження Церкви на основі
чистого Євангелія, як стверджує наше Аугсбурзьке віросповідання,
чиста проповідь Євангелія та чисте відпускання Таїнств. Це чудо
перед очима!”
Василь Коршак: “Дякую за інтерв’ю, шановний професоре!”
Проф. Маркворт: „Дякую Вам, я дуже люблю спілкуватися,
особливо з Українською Лютеранською Церквою!”
