Благодать [вам], милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса,
Спасителя нашого! (Тита 1:4)
Дорогі у Христі Ісусі, наша Україна поволі навчається від Заходу
одного зі способів святкувати Різдво. Це особливо помітно по
вітринах магазинів. Майже всюди стоять ялиночки, переливаються
різним кольором ілюмінації і так само, майже всюди, великими
буквами написано: “Різдвяні знижки!” Так поволі Різдво починає
асоціюватися зі знижками, з магазинами. І, звичайно ж, з подарунками,
які ми даруємо близьким нам людям. Магазини закликають купувати
швидше, бо ось ще декілька днів і Різдво закінчиться. Закінчаться
з ним і знижки. Ялинки будуть викинуті в сміття. Подарунки втратять
свою привабливість і новизну. Різдво для більшості людей забудеться
до наступного кінця грудня чи початку січня.
Чим Різдво є для нас? Чи воно так само належить до категорії
свят, що швидко минають? Чи ми любимо його просто через знижки,
подарунки, вихідні і цікаві програми на телеекранах. Біблія
нам каже, що в Різдва є зовсім інший смисл. Власне кажучи, у
Різдва є правдивий смисл. Про нього ми читаємо в Біблії: “І
Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті
та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від
Отця”.
І Слово сталося тілом. Щодня в Києві народжується близько 50-60
немовлят. Щодня в світі народжуються напевно мільйони немовлят.
Переважна більшість з них народжуються в бідності, у нестатках,
навіть у злиднях. Але весь світ прямо чи опосередковано святкує
день народження лише одного з них, немовляти, що народилося
2000 років тому у бідній Вифлеємській стайні.
Весь світ згадує про те, як Діва Марія народила Ісуса, бо Ісус
– Син Божий. Весь світ святкує Різдво то знижками, то святковим
розпродажем, то подарунками, щедро накритими столами. І лише
менша частина світу святкує не просто Різдво як абстрактне свято,
але як День народження Слова. День народження Сина Божого. День
у який “Слово сталося тілом”. Власне кажучи, день народження
Сина Божого світ не зауважив і 2000 років тому. Хтось в час
народження Ісуса підраховував прибутки від продажу місць у заїжджих
дворах, адже саме тоді був перепис, і всі родини поверталися
до своїх місць, хтось планував наступний день, хтось брав участь
у запеклих інтригах щодо влади, хтось готував революцію або
ж повстання проти римлян. Хтось думав про те, де йому взяти
кусень хліба, а хтось планував розширення своєї справи. Тобто,
життя гріховного людства ішло своїм звичним курсом.
Так проходить життя всіх людей. Так проходило і наше життя.
Бо й ми, як і всі люди, від часу гріхопадіння Адама і Єви, народилися
в гріхах. В нашому серці головне місце не належало Богові, наші
очі були широко розкритими до світу, а свій розум і думки ми
з легкістю дозволяли контролювати дияволові. Це ж про наші гріхи
навчає Апостол Павло: “Але ви самі кривду чините та обдираєте,
та ще братів... Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують
Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни,
ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії,
ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства
Божого не вспадкують вони! І такими були дехто з вас, але ви
обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса
Христа й Духом нашого Бога” (1 Кор. 6:8-11).
Апостол Павло вживає цей опис до нас в минулому часі. Бо ми
обмилися, освятилися, виправдалися Іменем Ісуса Христа і Святим
Духом. Ось де смисл Різдвяних слів: “І Слово сталося тілом!”
Слово сталося тілом не в царських палатах. Бо воно прийшло до
всіх. Цар прийшов до Свого народу. Він прийшов як бідний, хоча
виключно Йому належить весь всесвіт. Він народився, щоб сповнилося
давнє пророцтво, виголошене Ісаєю: “Бо Дитя народилося нам,
даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому:
Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без
кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві
його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям
та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це
зробить!”
Смисл Різдва для нас в тому, що Слово Боже, Предвічний Бог,
Син Божий не прийшов у цей світ для прогулянки, не для того,
щоб здобути весь світ силою, але в зовсім інший спосіб. Смисл
Різдва для нас в тому, що Сам Бог став людиною, щоб сповнилися
всі Біблійні пророцтва і обітниці від Бога, нашого єдиного Спасителя,
Який каже: “Ви свідки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого
Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, що це
Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені! Я, Я Господь,
і крім Мене немає Спасителя! Я розказав, і споміг, і звістив,
і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої, говорить Господь,
а Я Бог! І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки,
якщо Я вчиню, то хто це перемінить? Я Господь, ваш Святий, Творець
Ізраїля, Цар ваш!” (Ісаї 43:10-13, 15)
Бог, Який промовляв до Адама і Єви в раю, Який прагнув їхнього
покаяння, зійшов з небес. Бог, Який врятував нашого праотця
Ноя і всю нашу прародину, стався тілом. Він виконав обіцяне
людям. Він прийшов нас спасти.
Сповнилося у словах Апостола Івана про те, що це народжене
Слово, Дитя Боже: “перебувало між нами, повне благодаті та правди,
і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця”, давніше
пророцтво дане через пророка Ісаю: “Народ, який в темряві ходить,
Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти,
Світло засяє над ними!” (Іс. 9:1)
Ми бачили Його славу, славу Сина Божого в оспівуванні Його
народження Ангелами. Ми бачили Його славу в Його святому житті,
в Його чудесах, в словах і в Переображенні. Ми бачили Його славу
у воскресінні і вознесінні. Ми бачимо Його славу у Його нинішньому
царюванні, як про це сказано в пророцтві книги Об’явлення: “Владика
земних царів”, або ж Цар над царями”. Ми будемо бачити Його
славу в день останнього суду, про що сказано в пророцтві Івана
Богослова: “І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той,
Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо
судить і воює. Очі Його немов полум’я огняне, а на голові Його
багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки
Він Сам. І зодягнений був Він у шату, покрашену кров’ю. А Йому
на ім’я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та
чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях. А з Його уст
виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним
жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над
царями, і Господь над панами” (Об. 19:11-16).
Дорогі мої брати та сестри, найголовніший смисл Різдва для
нас у тому, що ми пізнали любов Однородженого Сина Божого. Як
каже далі Апостол Іван: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина
Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув,
але мав життя вічне” (Ів. 3:16). Ми пізнали цю любов Сина Божого,
Слова, що сталося тілом. Ми пізнали Його любов на Голгофському
хресті. Ось в чому смисл Різдва. Ось де розкривається Божа слава.
Бог стався Людиною, щоб померти за наші гріхи. Божий Син мусив
перейти смерть, щоб ми могли жити вічно і не боятися більше
смерті. Смисл Різдва в тому, що ми, не зводячи очей з хреста,
продовжуємо пізнавати цю велику любов нашого Спасителя у щоденному
прощенні наших гріхів і через проголошення Його Слова і через
причащання Його святими тілом і кров’ю.
Слово сталося тілом. Сьогодні ми причастилися цим святим Словом.
Ми стали одним із нашим Спасителем. Ми взяли участь у Його святості.
Ми беремо цю участь. Бо Він стався тілом, щоб ми не нехтували
Ним, але жили Ним і тільки Ним. Як каже Син Божий в Євангелії
від Івана: “Я хліб життя! Я хліб живий, що з неба зійшов: коли
хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам
Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам” (Ів. 6:48-51).
І Слово сталося тілом, щоб віддати Себе за життя світові. Щоб
кожен, хто вірує не вмер, а мав життя вічне. Божа правда в тому,
що Бог все для нашого спасіння здійснив у Своєму Синові Ісусові
Христові. Божа благодать в тому, що Він це здійснив із Своєї
великої любові до нас і дарма, нічого взамін від нас не вимагаючи,
лише віри в Нього, в Бога правдивого, що об’явив Себе виключно
в Ісусі Христі, Своїм Сині. У Слові, що сталося тілом у час
Різдва Христового, у бідній стайні, у місті Давидовому, Вифлеємі
2000 років тому. У Христі, у Його любові, у Голгофському хресті,
у Христовім тілі та крові, у прощенні наших гріхів і в нашому
вічному житті заради Ісуса смисл нашого свята Різдва Христового.
За Нього ми складаємо подяку Богові. В Ім’я Ісуса. Амінь.
Благодать з вами всіма! Амінь. (Тита 3:15)
