Найперше, це – сім’я. Родинні відносини пов’язують дітей з батьками, а тих в свою чергу з дітьми. Досить часто виникають конфлікти, але якщо в родині переважає любов, то вони дуже швидко вирішуються.

По-друге, це – колектив. Ще з дитинства особа вступає в такі відносини. Для прикладу візьмемо найпростіше – гру. В ній кожен має свої функції та обов’язки, які за правилом повинен виконувати. Хто ж не виконуватиме цих умов, той вибуває.

По-третє – світ. Він за своєю суспільною структурою досить складний та жорстокий. Цю жорстокість можна пояснити тим, що в ньому живуть всі попередні вищезгадані категорії, досить різні за своїми відносинами, своїм віком, своїм характером. Ті, хто грає, і ті, хто вибув з гри.

Фактично, якщо б обмежитися тільки такою структурою відносин, то всі ми були б приречені на самознищення. Це щось подібне до того, як змішувати різні небезпечні речовини і в кінцевому результаті можна одержати смертоносну суміш. Все так і було б, якби не одна подія, що дала нам можливість мати шанс не тільки на тимчасове існування, але й на вічне життя. Ця подія – прихід Господа Христа на землю, щоб нейтралізувати реакцію, яка почалася багато віків назад.

Все накопичене зло повстало, воно відстоювало своє “право” на існування. Ісусу вдалося зробити велику справу, що повернула зброю лукавого та його слуг проти себе самих. Своєю смертю на хресті Господь дав життя всьому людству, своїм воскресінням Він дав надію на нього і нам, своїм вознесінням на небеса Христос проклав нам шлях до вічності.

Ми, молоді, належимо до найрізноманітніших суспільних груп, маємо різні типи характеру. Але бажання жити, на мою думку, у всіх однакове. Ісус наше прагнення виконав, Він здійснив його і для тих, що бажали цього до й після нас.

Наша церква, основою якої є Господь, об’єднала дуже багато молоді, багато цікавих, талановитих людей. Одні знайшли себе тут, інші ще в пошуках. Головне завдання кожного з нас, молодих, це зберегти те засіяне добре зерно віри, яке не один рік засівалося в наші серця служителями спільноти. Нас всіх об’єднав Ісус, нас всіх об’єднала церква. Тож які б негаразди та непорозуміння не виникали, ми повинні бути завжди готові підтримати один одного заради збереження миру, віри та правди, які нас всіх поєднали, зміцнили та згуртували. За все це слава Богу на всі віки й серед усіх народів!

P.S. Погляньмо на фото і даймо відповідь

ЩО Ж НАС УСІХ ЄДНАЄ?