Зміст нашої віри в Святого Духа прекрасно підсумовує
доктор Мартін Лютер, коли він у “Малому катехізисі” пише: “Я
вірю, що не можу силою власного мислення чи вибору повірити
в Ісуса Христа, мого Господа, чи прийти до Нього. Але Святий
Дух покликав мене через Євангеліє, просвітив мене Своїми дарами,
освятив і вберіг мене в правдивій вірі. Так само Він кличе,
збирає, просвітлює та освячує всю Християнську Церкву на землі,
і зберігає її з Ісусом Христом в одній правдивій вірі. У цій
Християнській Церкві Він щоденно та повністю прощає всі гріхи
мені і всім віруючим. Останнього дня Він воскресить мене і всіх
мертвих. І дасть вічне життя мені та всім віруючим у Христа.
Це незаперечна правда.”
Біблійною правдою є те, що Святий Дух походить
від Отця і Сина. Східна церква довший час сповідувала у своїй
літургії, що Святий Дух походить від Отця, не згадуючи про Його
походження від Сина. Західна церква, як вважається після Собору
в Толедо 589 р., вживає “І від Сина” (Filioque – латиною). Ці
слова додалися, щоб протистояти аріанській єресі і звичайно
ж на основі Слова Божого, зокрема підтвердження зсилання Духа
і Сином, ми знаходимо в Євангелії від Святого Івана 15:26, Івана
16:7 тощо. Сама Католицька церква довший час не вживала “І від
Сина” у Нікейському Символі віри, хоча такі видні церковні отці,
як Амвросій, Єроним, Августин навчали про походження Святого
Духа і від Отця, і від Сина. Згодом саме це вставлення “І від
Сина” у Нікейський символ віри стало одним із основних пунктів
розбрату між Католицькою і Православною церквами. Донині Православна
церква слова “І від Сина” не вживає.
А що ж лютерани? Ми віримо в повну Божественність
Господа Святого Духа. У Нікейському Символі віри, який вміщено
в “Книзі злагоди”, ми сповідуємо, що Бог Святий Дух походить
від Отця і від Сина: “І в Духа Святого, Господа оживляючого,
що від Отця і Сина походить, що Йому з Отцем і Сином однаковий
поклін і однакова слава, що говорив через пророків.”
Ми сповідуємо ці слова в “Книзі злагоди”, бо вони
правдиві, бо вони правильно відображають Біблійне вчення про
Святого Духа. Чи не пора вживати ці слова і під час літургії?
Щоб ми віддавали повну честь, пошану, поклін і славу Отцеві,
і Синові, і Святому Духові.
