Цього разу наша дорога пролягла на захiд, у напрямку Жи- томира. Наш червоний Форд, яким досвiдченою рукою ке- рував Станiслав Демченко, долав кiлометр за кiлометром. Метою нашої подорожi було ознайомлення з можливостями вiдкриття недiльної школи у Радомишлi - районному центрi Житомирської областi, який знаходиться вiд столицi на вiдстанi 105 кiлометрiв. До складу групи, крiм вже згаданого водiя Станiслава Демченка, входив пастир Київської громади В’ячеслав Горпинчук, її голова Сергiй Нiколаєнко, редактор «Лютеранської Хвилi» Вiктор Зацарний та автор цих рядкiв, редактор «Стягу» Василь Коршак.

Ось ми проїхали лiс, у якому ще лежав снiг, й перед нашими очима з’явився Радомишль – старовинне мiсто, розташоване на берегах рiчки Тетерiв. Колись тут вирувало релiгiйне життя, у минулому розмiщувалася резиденцiя греко-католицьких митрополитiв, знаходився архiв, згодом вивезений до Санкт-Петербурга. А зараз про цi подiї нагадує лише храм на центральнiй площi мiста. Iз того, чого я ранiше нiколи не бачив, тут є старовинна пожежна каланча. На щастя, чорнобильський атом, на вiдмiну вiд мiсцевостей навкруги, оминув це мiсто. Кажуть, що влiтку там чудово, зелено. А зараз, ранньої весни, на ямах дорiг та у великих калюжах ми почувалися не дуже затишно.

Нас вже чекали. У однiй iз осель п’ятиповерхiвки, у самому центрi мiста, мешкає з родиною сестра Свiтлана Нєхорошева, яка разом iз iншими жiнками, турбуючись про майбутнє своїх дiтей, виступила з iнiцiативою вiдкриття дитячої недiльної християнської школи. Ранiше вони зверталися до православного священика, але організація Недільної школи в силу суб’єктивних причин виявилася неможливою. Та все ж задум людей, спрагнених Слова, не згас. Бог знайшов можливiсть людям дати почути Його Слово. Волею Божою громада “Воскресiння”, так тепер називається Громада УЛЦ в Старокиївському районi мiста Києва (на загальних зборах 19 березня було прийнято рiшення про змiну назви) зусиллями брата Вiктора Зацарного, пастиря В’ячеслава та пастиря Юрiя iз громади Рiздва Христового розпочала мiсiйну роботу в цьому мiстi.

В’ячеслав Горпинчук звертається зі словом до дітей у Радомишлі

Того дня ми привезли книги, необхiднi для того, щоб розпочати недiльну школу з дiтьми та бiблiйнi занятя з дорослими, зустрiлися з дiтьми, якi прагнуть бiльше знати про Христа, поговорили з майбутнiми вчителями недiльної школи, домовилися про оренду примiщення.

Вiдтодi минуло вже декiлька тижнiв, протягом яких щосуботи дорослi вивчають катехiзис, а щонедiлi дiти знайомляться з Святим Письмом. Початок покладений добрий, гарнi й перспективи. Я був присутнiй на одному iз катехiзацiйних занять, якi проводив пастир В’ячеслав. До примiщення районної Укркоопспiлки, де ми орендуємо примiщення, прийшло 28 осiб, серед яких були й дiти. Вiдчувалася величезна спрага Словом, намагання вирiшити свої життєвi проблеми згiдно з волею Творця. Питання, якi ставилися присутнiми, вказували на те, що люди дiйсно хочуть бiльше дiзнатися про свого Бога, вберегти дiтей вiд оточуючого свiту зла.

Що ж, Слово Боже прийшло до Радомишля, молiмося, щоб праця, яка так добре розпочалася, принесла свої плоди, й люди приходили до Христа, Його Церква зростала.