Юрій Вакула
Не ображайся, мамо
|
Мама запитала у дочки:
“Кого любиш більше, моя доню?”,
Заглядала в очі-зірочки,
Ночі ожили в думках безсонні.
Думала, що донька відповість:
“Більше всіх – тебе, моя матусю”,
Та вона сказала натомість:
Більше всіх людей – люблю Ісуса.
Не сумуй, тебе люблю я теж,
І на мене ти не ображайся,
Але Бога я люблю без меж,
Ти до Нього, мамо, теж звертайся.
Він є Той, Хто нам дає любов
І життя, й думки, і нашу долю,
Він є Той, Хто з нами знов і знов,
Не залишить у біді ніколи.
Він є Той, Хто і вночі, і в день
Біль лікує, нам дає поради,
Він є Той, Хто краще всіх пісень,
Щастя нам дає і нашу радість”.
Мами, не образьтесь у цей час,
Коли вам такі слова дістались,
Бо з такими доньками у вас
Буде щастя і спокійна старість.
“і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться
Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть
зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх,
та й вилікую їхній Край!” (Біблія. 2-а книга хронiки 7:14).
|
Моя Вітчизна, дорога моя,
В віках і в долі славна Україна,
Із болем, сумом знову бачу я,
Як твій народ сьогодні в злиднях гине.
Запитую себе: “Чому так є,
У чому лихо нашого народу?
Чому земля достатку не дає?
Чому стоять і фабрики й заводи?”
Все та ж землі краса і наших вод,
Себе запитую я часто знову й знову:
“Чому втрачає щастя наш народ?”
І відповідь знаходжу в Божім Слові.
Причина в тому, що за довгий час
Невір’я – люди відійшли від Бога
Забули Заповіді Божі всі, і враз
Зійшли на злу, гріховную дорогу.
Обман, жорстокість, зло на цім шляху,
Жадоба до наживи, вбивство ближніх,
Байдужість до людей, життя в страху
За день прийдешній і за день колишній.
Бог відвернувсь від тебе, рідний край,
Він зняв і захист Свій і охорону,
І вже країна - не колишній рай,
А хвора мати, що іде до скону…
Ми починаєм розуміти це,
Хоч поки що не всі і підсвідомо,
До Бога повертаємо лице,
Та більшості з нас віра невідома.
Дітей задовольняєм інтерес –
Знайомимо з традиціями краю,
Вчимо вітатись їх: “Христос Воскрес!”,
А Хто Такий Христос – вони не знають…
Для багатьох Великдень – день гульні,
День для початку нового запою,
Лунають у цей день пісні хмільні
У суміші із лайкою брудною…
Зверніть же, люди, із таких шляхів,
За все прощення попросіть у Бога,
Він любить нас, як і завжди любив,
Просіть і прийде вам на допомогу,
І вилікує наш чудовий край,
Від скверни ваші Він очистить душі,
Я кожного прошу: “Його пізнай!”,
А нині – лихо з сумом бачить мушу…
|
|
|
