Organon (грец) — інструмент; знаряддя, засіб.

Дуже цікава історія цього древнього велетня. Його попередник — флейта Пана (так називалася фантастична істота з древньо-грецької міфології, що грала на такому інструменті). Флейта Пана виглядала як зв’язані разом декілька сопілочок різного розміру.

До речі в нас на Україні існує схожий на цей древній інструмент — най.

Перші органи з’являються ще до часів царя Давида (111-11 ст. до н.е.), в Єрусалимі, про що ми можемо дізнатися з його псалмів (мабуть використовувався на богослужінні).

З трудів Вітруві ми дізнаємось про гідравлічний орган — “organon hydraulicon” чи “водяний органчик”, який винайшов в III ст. до н. е. Александрійський Ктезебіс або Ктезібій.

В середині ХIII ст. н.е. з’являється 3 різновиди органу: 2 з яких маленькі (Роrtatіv I Posіv) — для світського і домашнього музикування, I — великий - церковний інструмент.

Останній (B1ockwerk) — дуже дивний. Його клавіші були розміром з книгу і органіст повинен був вдягати рукавички, щоб захистити свої руки, бо грати на ньому необхідно було кулаками!

В ХIV ст. з’являється, перша органна педаль (Л. ван Валльтеке) (32 клавіші має сучасна педаль), через недосконалу конструкцію Вlockwerka (ручна клавіатура зв’язана, з ножною мотузками). А до того ще в 950 р., щоб надимати повітря у міха органу потрібно було 70 калькантів (Люди, які накачували вітер у міхи, яких було 26).

Отака предивна історія цього найбільшого в світі, царя інструментів.

Із розвитком цивілізації поширюються можливості органу. З часом калькантів став заміняти мотор. З’являються різні технічні пристрої, які допомагають при грі, наприклад: різні нові регістри, популяція (можливість приєднувати регістри однієї клавіатури до іншої), швеляр, cresehendo, (за допомогою яких підсилюється звучання), комбінації регістрів.

Якщо в барочному органі ми мали 1-3 мануали (ручні клавіатури), то зараз кількість мануалів зросла. Наприклад в місті Атлантік-сіті (США) знаходиться самий великий в світі орган — він має 7 (!) мануалів і педаль. Звичайно органістові необхіден 1 або 2 асистенти.

Сучасний орган може звучати дуже різноманітно: сильно і ніжно, молячись і прославляючи, жалібно і дякуючи. Найбільш розповсюджені зараз так звані французькі романтичні органи. Хочу додати, що сучасний орган може бути трубний і електронний.

З 24 вересня по 21 жовтня хор УЛЦ перебував із концертами в Америці. Нам довелося побувати в 7 штатах (Ілінойс, Вісконсін, Індіана, Огайо, Мічіган, Айова, Мінесота).

Кожен день ми мали 1-2 маленьких концерти і один великий ввечері, в церкві, а в неділю — богослужіння. Концерти хору пройшли з великим успіхом, а нам було дуже приємно з такою теплою, щирою, емоційною публікою.

В I-му відділі звучала духовна музика, в II-му інструментальна і солісти, українська народна.

Свій виступ хор розпочинав гімном Мартіна Лютера “Еіп feste Bwg” — “Могутня нам твердиня Бог” в обробці Йоханна Крюгера із органом. Хочу поділитися своїм враженням від інструментів, на яких мені приходилося грати.

Перший концерт проходив в церкві Westen Koshkonong. Це красива старенька церква з чудовою акустикою і цікавим органом. Цей інструмент — один з шести найстаріших в Америці (ХIХ ст.) Він має 1 мануал, діапазон в його педалі менший ніж завжди, форма педалі також відрізняється від сучасної.

Звук-густий, об’ємний, є маленька мініатюрна (наче іграшкова) клавіатура для дзвоників — це замість великого дзвона. Я ніколи в своєму житті не чула про таке і це мене дуже здивувало. Це дуже рідкий і цікавий інструмент. Але на жаль цей орган не має таких можливостей, як сучасний, для нього потрібен спеціальний репертуар, може рідко використовуватись як концертний інструмент, може лише супроводжувати Богослужіння. (В цій церкві грає дружина нашого Єпископа). Кожен день нова церква, звідси і новий орган. Для того, щоб познайомитись з інструментом, пристосуватись до нього, органістові потрібен деякий час. Бо кожен інструмент — то є індивідуальність.

Ніде і ніколи в світі ми не знайдемо абсолютно схожих один на одний хоч би 2 органи, всі вони різні і своєрідні.

В Церкві Вісконського Лютеранського коледжу (Мілвоні) можна було побачити цікавий орган. Деякі ряди труб не стояли вертикально, як завжди, а дивились на нас своїм раструбом горизонтально, паралельно підлозі. Така традиція органопобудови прийшла з Іспанії.

Більшість церков, в яких ми побували, мають електронні органи. Це вигідно, бо такий інструмент не займає стільки місця як трубний і коштує набагато дешевше. Але тут є свої негативні сторони.

По-перше: його звук ненатуральний. Звук не може порівнюватись із звуком справжнього великого трубного органу як по силі, так і по тембру.

По-друге: я вважаю, що трубний орган є прикрасою церкви і не може заважати.

Ще з ХIV ст. існує традиція будувати цей інструмент так, щоб він нагадував башту, в готичному стилі (коли я була маленька, мені здавалось, що там живе Бог), це дуже вражаюче.

По-третє: такий недолік, як дуже м’яка клавіатура (особливо в педалі), що заважає вільно грати.

На відміну від трубного органу, де органісту перед грою “треба з’їсти багато каші (із м’ясом)”, щоб натиснути на клавішу.

На мою думку, електронний орган дуже звучний для занять, але не для концертів, бо він не може справити такого враження як трубний, не може так подіяти на людину, як справжній велетень.

Ще мене дуже здивував трубно-електронний орган. Але тут є свої проблеми: перед грою, або під час гри його необхідно настроювати. Це пов’язано з тим, що регістри, які (відносяться) стосуються до труб, завжди міняють висоту звука (через зміну температури вітру в них), а електронні регістри мають постійну висоту, тому весь час потрібно регулювати звучання так, щоб не було фальші, це перше, а друга проблема в тому, що трубні регістри звучать голосніше електронних.

В Лютеранській Церкві Святого Павла “ Сайнав, Мічіган” є трубний пневматичний орган. Це означає, що клавіша органу поєднується з шпільвентім за допомогою свинцевих трубок. Такий орган звучний, коли, наприклад, виконуються твори з оркестром хором чи солістом. Шпільтиш (місце за яким грає органіст) можна поставити біля оркестру і тоді не буде виникати проблема відстані, через яку виконання таких творів було б просто не можливе. Бо за традицією орган в церкві повинен стояти на хорах (балконі) над входом до приміщення церкви, де місце для інших виконавців не завжди буває. Але в цьому випадку, при грі на такому інструменті, де звук з’являється на пів-секунди пізніше, ніж органіст тисне на клавішу, треба бути дуже великим майстром. Це дуже незручно і незвично для гри. Органіст повинен мить уявно бути попереду на пів-секунди, мусить відділяти моторику руху від звучання в цей час. Це складно, тому що, коли ми чуємо якийсь звук, наші вуха зосереджуються на ньому і це природньо, в цьому ж випадку цього робити не можна. В той час, коли ти граєш наступний такт, звучить ще попередній; коли ти закінчив твір, зняв руки, орган ще дограває останній такт, органіст почуває себе не дуже зручно.

Коли ми були на екскурсії в Лютеранській семінарії в Коккордії (Форт Вейн, Індіана), дуже велике враження склали на мене каплиця і великий трубний орган (3-мануали, 54-регістри). У просторому приміщенні під високим трикутним дахом. У гарній акустиці цей гігант звучить, як неземний інструмент. Забуваєш про всі турботи, ще більше переконуєшся в Божій присутності, в Його могутності і величі. Сидячи за таким інструментом розумієш: Біблія — суперкнига, а орган — суперінструмент.

Він може співати, як людина, а може звучати, як скрипка, флейта, габой, фаготт, сурми, сопілка, навіть, як пташка. Ще він вміє видзвонювати і грати цілим оркестром, співати, як хор і разом з хором.

Мені завжди спадають на думку слова доктора Мартіна Лютера про значення церковної музики: “після теології ” займає музика.

2-ге місце і саму вищу повагу, “ноти оживляють текст,” бо Бог проповідує Євангелію також через музику”. Так, бо органна музика – то “ спів хору, але тільки без слів”.

Музика великого майстра, генія Йоганна Себастьяна Баха тому приклад.

Цю музику ми переживаємо нашим серцем, душею і розумінням.

І мені хотілося б, щоб і в нашій майбутній Церкві стояв великий трубний механічний (або електронний) орган. Щоб ми всі разом могли жити для Божої слави, разом підносити наші голоси в молитві, подяці, хвалі і прославленні. Щоби кожен із нас став інструментом в руках Божих, інструментом Господньої любові і миру.

Уся земле, викликуйте Господу, Покликуйте радісно, і співайте та грайте! (Пс. 97/98/;4).