|
Часопис |
![]() |
«Ми радiтимемо спасiнням Твоїм Стяг / число 2 (42) / лютий 2000, рiк видання — 70 |
|
|
ЧИТАЧ ЗАПИТУЄ - ПАСТИР ВІДПОВІДАЄ |
|
Тарас Коковський,
Тарас Коковський Рiздво Христове (проповiдь) Алла Тимчак Тарас Коковський Василь Коршак
Тарас Коковський
З. Ніколаєнко,
На запитання нашого читача вiдповiдає пастир Сергiй Зуєв iз Запорiжжя Г.I. Рудь Ганна Франко
В’ячеслав Горпинчук
|
Благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Ісуса Христа! Багатьох людей цiкавить i хвилює вiдповiдь на це питання. Що ж, спробуймо з Божою допомогою розiбратися та знайти на нього вiдповiдь. Її нам треба шукати тiльки в Словi Божiм. Бо тiльки воно є правдою та найвищим авторитетом для нас. Спочатку згадаймо, хто такий Соломон. В Першiй книзi царiв з першого по одинадцятий роздiл включно Бiблiя розповiдає нам про життя i дiла Соломона. З третього роздiлу ми дiзнаємося про те, як Соломон, син царя Давида, просить у Бога мудростi (1 Цар. 3:9) i за те, що Соломон просив не багатства чи слави, а тiльки мудростi, то Бог дає мудрiсть, яку не мала жодна людина перед ним i пiсля нього, а також багатство i славу (1 Цар. 3:10-13). “І Бог сказав: “Проси, що Я маю дати тобi” (1 Цар. 3:5). Так i сталося, - з цiлого свiту приходили слухати мудрiсть Соломонову – мудрiсть Божу, i всi дивувались. Дивуємось i ми, коли читаємо “Книгу приповiстей Соломонових.” І жив Соломон у славi та багатствi. І збудував храм Господевi. Двiчi йому з’являвся Господь та нагадував, щоб вiн ходив Божими дорогами i дотримував уставiв та постанов Божих (1 Цар. 9:4-5). Також Бог заборонив одружуватися на чужинних жiнках, щоб вони не нахилили серця народу Божого до своїх богiв. Бог добре знає серця людей i тому весь час попереджає нас у Своєму Словi: як нам жити, як поводитись, що робити, а чого не робити. Бог не хоче, щоб ми впали у грiхи, якi можуть вiдвернути нас вiд Нього. Але все ж таки, не зважаючи на попередження “цар Соломон покохав багато чужинних жiнок…” (1 Цар. 11:1). “ І було в нього жiнок наложниць – три сотнi.” (1 Цар. 11:3). І “жiнки його прихилили його серце до iнших богiв..” Як Бог i застерiгав, так сталося. Бiблiя нам розповiдає про стан серця Соломона, бо Бог дивиться в серце, а не на особу. “І серце його не було все з Господом Богом, як серце його батька Давида. І пiшов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мiлкомом, гидотою аммонiтською. І робив Соломон зле в очах Господнiх, i не йшов певно за Господом, як його батько Давид” (1 Цар. 11:4-6). Лишень подай грiху пальця, вiн i пальця вiдiтне. Так сталося i з Соломоном. Соломон не вирвав iз корiнням цей грiх зi свого серця, не розкаявся перед Богом, тому грiх почав ще бiльше панувати в його серцi. “Тодi Соломон збудував жертiвника для Кемоша, моавської гидоти, на горi, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синiв” (1 Цар. 11:7). І серце Соломона вiдхилилось вiд Господа. Розгнiвався Господь: “…i сказав до Соломона: “Тому що було це з тобою, i не виконував ти Мого заповiту та постанов Моїх, що Я наказав був тобi, Я конче вiдберу царство твоє та й дам твоєму рабовi” (1 Цар. 11:11). Бог обiцяє царство рабовi Соломона – Єровоамовi. Далi Слово Боже нам не каже про те, чи розкаявся Соломон у своїх грiхах чи нi. Навпаки, ми читаємо, що “…шукав Соломон, щоб забити Єровоама” (1 Цар. 11:40), тобто Соломон противився волi Божiй. “А решта Соломонових дiл, i все, що вiн зробив був, та мудрiсть його – ото вони написанi в книзi “Соломоновi дiла” (1 Цар. 11:41). На жаль, до нас ця книга не дiйшла, але на все воля Божа. Отут i виникає запитання: “Чи простив Бог Соломона?” Але краще спитатися: “Чи розкаявся Соломон у своїх грiхах чи нi?” Наш Бог милосердний i довготерпеливий, i хоче спасти всiх грiшникiв, яких простив Вiн у Христi Ісусi, “бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усi навернулись до каяття” (2 Петр. 3:9). Тому Бог з радiстю простив би Соломона, якби вiн розкаявся у своїх грiхах i вiдвернувся вiд них. Чи розкаявся Соломон? Бiблiя нам про це нiчого не каже. Хоча Соломон знав, що Бог прощає грiшникiв, що каються, варто прочитати його молитву (1 Цар. 8:22-53). Також Соломон знав, що треба розкаятися, - попросити в Бога прощення за скоєнi грiхи та вiдвернутися вiд них (1 Цар. 8:35). Пам’ятаєте про те, як розкаявся митник Закхей (Лк. 19:1-10)? Вiн вiддав половину маєтку свого убогим, а кого скривдив – повернув учетверо. Ми не знаходимо у Святому Письмi такого розкаяння Соломона. Вiн не зруйнував жертiвникiв та пагiркiв, що збудував їх для iнших богiв – гидот. Цар Йосiй зруйнував їх аж через 300 рокiв (2 Цар. 22:13-14). Здається, на цьому можна поставити крапку, - Соломон не розкаявся i тому не прощений, пiшов у загибель. Але ми не маємо права судити, це – прерогатива Самого Бога. Ми вже казали, що Бог – милосердний. Можливо, Соломон розкаявся перед смертю, або на смертному одрi, тому i не встиг зруйнувати всякi гидоти, якi побудував. Можливо, так i сталося, а, можливо, i нi. Вiдповiдь на це питання знає тiльки Бог. Єдине, що знаю я точно, що Бог хоче, щоби ми, знаючи про життя i грiх Соломона, зробили висновки, - щоб завжди вiрили Боговi та дотримувалися Його постанов i чинили Його волю. “Хто Божу волю виконує, той повiк пробуває” (1 Ів. 2:17). Бог хоче, щоб ми любили Його i йшли за Ним усе своє життя, покладалися в усьому на Нього, “ i зростали в благодатi й пiзнаннi Господа нашого i Спасителя Ісуса Христа. Йому слава тепер i дня вiчного! Амiнь” (2 Петр. 3:18). |
|