«Ми радiтимемо спасiнням Твоїм
i пiдiймемо стяг в iм’я Бога нашого» Пс. 19:6

Стяг / число 2 (42) / лютий 2000, рiк видання — 70

Тарас Коковський,
В’ячеслав Горпинчук Новини звiдусiль

Тарас Коковський Рiздво Христове (проповiдь)

Алла Тимчак
Рiздвяна зустрiч в “Дарi життя”

Тарас Коковський
“I росло Слово Боже, i множилося число учнiв...”

Василь Коршак
Про живi та мертвi села

Тарас Коковський
Дiєва любов до ближнього...

З. Ніколаєнко,
В. Зацарний
“А душу можно ль рассказать?”

На запитання нашого читача вiдповiдає пастир Сергiй Зуєв iз Запорiжжя

Г.I. Рудь
Наша Земля стала старiшою ще на один рiк

Ганна Франко
Недільна Біблійна Школа

В’ячеслав Горпинчук
З-пiд пера головного редактора

Рiздво Христове

(проповiдь душпастиря УЛЦ Тараса Коковського)

Матвiя 2:1-12
1 Коли ж народився Ісус у Вiфлеємi Юдейськiм, за днiв царя Ірода, то ось мудрецi прибули до Єрусалиму зо сходу, 2 i питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сходi ми бачили зорю Його, i прибули поклонитись Йому. 3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, i з ним увесь Єрусалим. 4 І, зiбравши всiх первосвященикiв i книжникiв людських, вiн випитував у них, де має Христос народитись? 5 Вони ж вiдказали йому: У Вiфлеємi Юдейськiм, бо в пророка написано так: 6 І ти, Вiфлеєме, земле Юдина, не менший нiчим мiж осадами Юдиними, бо з тебе з’явиться Вождь, що буде Вiн пасти народ Мiй iзраїльський. 7 Тодi Ірод покликав таємно отих мудрецiв, i докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря. 8 І вiн вiдiслав їх до Вiфлеєму, говорячи: Ідiть, i пильно розвiдайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповiстiть мене, щоб i я мiг пiти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й вiдiйшли. І ось зоря, що на сходi вони її бачили, iшла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. 10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зрадiли. 11 І, ввiйшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марiєю, Його матiр’ю. І вони впали ницьма, i вклонились Йому. І, вiдчинивши скарбницi свої, пiднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. 12 А ввi снi остереженi, щоб не вертатись до Ірода, вiдiйшли вони iншим шляхом до своєї землi.

Благодать Господа Ісуса Христа зо всiма вами! Амiнь. (Фил.4:23)

Христос рождається!

Нинi радiсть нам усiм, Хвалу Богу принесiм!
Господь Бог великий вродивсь Чоловiком
Вiд Духа Святого й Дiви Марiї.

Разом нинi прославiм предивну новину,
І вiддаймо честь, й поклiн всi – Божому Сину,
Що з Духа Святого i Дiви родився,
Дитятком у яслах нам об’явився.

Дорогi у Христi брати i сестри,

Уявiть собi життя, в котрому немає надiї. Чи хотiли б ви мати таке життя? Навiть у найтяжчi часи кожен думає про себе: “Може я i мучусь, але моїм дiтям буде легше, i я надiюсь на це!” Як багато для людини важить мати надiю... І ще бiльше важить вiрити, що ця надiя не є привидом, а реальна. Хоч її не можна взяти в руки, так само як i вiру, про котру Бiблiя говорить: “А вiра то пiдстава сподiваного, доказ небаченого. Вiрою ми розумiємо, що вiки Словом Божим збудованi, так що з невидимого сталось видиме. Догодити ж без вiри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вiрувати, що Вiн є, а тим, хто шукає Його, Вiн дає нагороду” (Євр11:1,3,6).

Уявiть собi життя, в якому Бог би був для кожного з нас тiльки суворим Суддею i судив за нашi провини? Хто би встояв перед Ним тодi? Хто би з людей мiг сказати, що вiн живе згiдно з Божими Заповiдями? Хто може стверджувати, що вiн не скоїв жодного грiха i не завинив перед Богом, коли сама Бiблiя навчає, що: “...Всi згрiшили, i позбавленi Божої слави...” (Рим.3:23), i що “грiх – це беззаконня”, а “покарання за грiх – смерть”?

Уявiть собi вiдчай душi, що по смертi стоїть перед Богом i тремтить, сповнена усiма своїми грiхами i провинами, а ще збоку диявол звинувачує її i нiкому за неї заступитись. Таким би було наше життя без Христа. Але Бог через Свою любов до людей, через Своє милосердя i довготерпiння пiслав свiтовi Того, Хто спас нас вiд прокляття, страху смертi, вiдчаю, безнадiї. 2000 лiт тому, коли Вифлеємська зоря запалала над свiтом, народився для нас Спаситель, Викупитель, Заступник перед Отцем, той, Хто пройшовши у покорi i послуховi всю призначену Йому земну дорогу, власною смертю на хрестi викупив нас вiд влади диявола, смертi i темряви, здобув для нас прощення грiхiв, примирив нас з Богом i дав вiчне життя, так що нинi ми “хвалимося в Бозi через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення” (Рим.5:11). Ми маємо Христа праведного, щоб сповнилось Писання, яке навчає: “... Як через переступ одного на всiх людей прийшов осуд, так i через праведнiсть Одного прийшло виправдання для життя на всiх людей”(Рим.5:18).

Народився Бог наш у стайнi малiй,
Щоб спасти вiд смертi всiх людей на землi!

Бо наш “Господь, Бог милосердний, i милостивий, довготерпеливий, i многомилостивий та правдивий...” (Вих.34:6).

Най свiт ся пишає – кого вiн має,
З недолi й неволi Христос визволяє!
Вже туга i смуток, – все ся скiнчило,
Настало сонце, що свiт спромiнило.

“...Дитя народилося нам, даний нам Син, i влада на раменах Його, i кликнуть iм’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вiчности, Князь миру” (Iсая 9:5).

Як щасливi днi для нас
На землi настали,
Бо в Марiї народивсь
Син Божий – Князь слави,
Ісус Христос, якого ми ждали!

Тим, що Боже Дитя, – Син Божий, народжений 2000 рокiв тому, зробив для нас своїм життям i смертю, ми отримали вiд Бога ласку називатись Божими дiтьми... Тепер ви називаєтесь християнами, тими, про котрих Бiблiя говорить: кого Бог “призначив, тих i покликав, а кого покликав, тих i виправдав, а кого виправдав, тих i прославив” (Рим8:30). Нехай сповняться нинi радiстю вашi серця, бо ви маєте Заступника перед небесним Отцем, який буде боронити вас вiд нападiв i звинувачень сатани. Тож не забудьмо славити цього Рiздва i кожного дня нашого життя Бога, який дарував нам таке чудове духове народження i спасiння.

Свiтло прощення Богом наших грiхiв заради Ісуса Христа не лише сяє над нами, але воно також запалює нашi серця полум’ям вiри. Сам Бог Господь Ісус Христос прийшов на землю i стався Людиною, щоб “кожен, хто вiрує в Нього, не загинув, але мав життя вiчне” (Ів.3:16).

Христос ласку приносить,
хто Його просить,
Грiшним прощає, грiхи змиває,
Боже, – Ти незбагненний, Твiй труд спасенний.

Син Божий народився у стаєнцi, – тихо i непомiтно, так, як говорив про це пророк у Старому Заповiтi. Вiн прийшов до нас, щоб дати втiху, змiнити смуток на радiсть, змiцнити надiю i вже нiколи не покинути.

Що за радiсть для нас Христе,
Що Ти народився,
І для щастя всього свiту
З нами залишився,
Наш Бог i Спас в тiлi об’явився.

Вiн прийшов до нас, щоб дати нам мир у серцi i зiгрiти душi Своєю любов’ю. Вiн прийшов, щоб вирвати нас з пазурiв смертi i дати вiчне життя. Тихим i лагiдним голосом Вiн звертається до кожного з нас: “Прийдiть до Мене, усi струдженi та обтяженi, i Я вас заспокою! Вiзьмiть на себе ярмо Моє, i навчiться вiд Мене, бо Я тихий i серцем покiрливий, i знайдете спокiй душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий! (Мт.11:28-30).

Маленьке Дитятко у яслах, i – “Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вiчности, Князь миру”, Спаситель усього свiту, правдивий Бог i правдива Людина, Творець i Володар всесвiту.

Славмо нинi з усiма ангелами на небi i усiма святими Його Ім’я, дорогi брати i сестри. Славмо i веселiмось, бо радiсть велика прийшла до нас – Рiздво Христове!

І ми Христа разом щиро привiтаймо,
Господа Всесвiту покiрно благаймо:
В мирi проживати, Бога величати,
Славу Рожденному i поклiн вiддати.

Рiздво Христове весь свiт празнує,
Господа в тiлi i ми святкуєм.
Тож радiймо i спiваймо,
Христа-Бога вихваляймо.
Дитя Боже i ми прославляймо,
Щоби слава вiк тривала
Божеству! Рождеству!

Христос ся рождає! Славiте Його!