Часопис
Української
Лютеранської
Церкви

«Ми радітимемо спасінням Твоїм
і підіймемо стяг в ім’я Бога нашого» Пс. 19:6

Стяг / число 1 (41) / січень 2000 рік, рік видання — 70

БОГОСЛОВ’Я

Різдвяне привітання Єпископа Української Лютеранської Церкви Ярослава Шепелявця

Сергій Ніколаєнко
В Києві діє ще одна Громада УЛЦ

Тарас Коковський, В’ячеслав Горпинчук
Новини звідусіль

Василь Коршак
Самотність

Юрій Фізер
Не дивиться Бог на людину (проповідь)

Василь Коршак
Інтерв’ю із пастирем
Юрiєм Фiзером

Віктор Зацарний
“Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив” (Пс. 2:7)

В’ячеслав Горпинчук
Відгуки наших читачів

Тарас Коковський Переклади Біблії на українську мову

В’ячеслав Горпинчук
Різдво Христове у виповнення часу

Продовження. Початок у числі 1/98.

Переклади Біблії на українську мову

Митрополит Іларіон (І.Огієнко)

22. Огієнко переклав сім книг

Іван Семенович Левицький (1838-1918) закінчив у Києві Духовну семінарію та Духовну академію, а до того був славним письменником, тому вибір Тарновського був найкращим. Іван Левицький погодився, і засів за працю, – перекладав головним чином з російської Біблії, що вийшла 1876-го року у виданні Св.Синоду, перекладена зі староєврейського оригіналу. За переклад І.Левицькому заплатив сам Тарновський. І.Левицький переклав сім книг: Рут, 1-3 Параліпоменон (Хронік), Ездри, Неємії, Естер і Книгу пророка Даниїла.

І.С.Нечуй-Левицький добре знав українську мову, і мова його перекладу дуже гарна, але він перекладав так само не дослівно, до того ж вживав багато місцевих слів. Тарновський незабаром помер, і рукопис Кулішевого перекладу Біблії був переданий на збереження до музею в Чернігів.

23. Біблійне товариство купило Старий заповіт.

Не припиняв роботи також і д-р Ів.Пулюй, і вів переговори з Британським Біблійним Товариством, щоб воно таки купило Кулішів переклад Біблії.

Ів.Пулюй правдиво показував Біблійному товариству, що український народ ще не має жодного видрукуваного повного перекладу Біблії, а потреба її дуже велика, – народ живе без читання Біблії живою мовою. Пулюй переконував, що слід купити Кулішів переклад таким, який він є, – адже це перший переклад.

Умовляння Івана Пулюя таки допомогли, – і 31-го липня 1901-го року Біблійне Товариство підписало з І.Пулюєм контракт про те, що воно купує навічно переклад Біблії П.Куліша. Вкінці серпня 1901 року проф. Пулюй зібрав всі біблійні рукописи. Пізніше виявилось, що серед зібраного немає Псалтиря, і він взагалі не був перекладений, бо Псалтир 1871-го року, який Куліш видав у Львові, був вільним переспівом, а не перекладом. І І.Пулюй сам взявся за переклад Псалтиря, і закінчив, поспішаючи.

23. Іван Пулюй виправив Кулішеву мову на “галицьку”.

Роки 1902-1903 були присвячені остаточному приготуванню біблійних рукописів до друку. Біблія друкувалася у Відні. До друку приступили у 1903-му році. Коректуру читав д-р І.Пулюй, але він запросив собі на допомогу ще й о.Олексія Слюсарчука, який також перекладав Псалтир на українську мову, і видав його 1904-го року паралельно з церковно-слов’янським текстом, видав аж занадто місцевою мовою.

В якому стані були зібрані рукописи перекладу Біблії? Беручи до уваги, що тоді не було усталеної літературної мови, Куліш не писав все однаково. До цього долучалися й рукописи Ів.Нечуя-Левицького, який також мав свій правопис і свою мову. Пулюй усе писав тільки місцевим галицьким правописом і “галицькою” мовою. І що ж тоді слід було робити І.Пулюєві, як редакторові цілої Біблії? Друкувати всі рукописи так, як вони були написані?

Д-р Іван Пулюй і о.Слюсарчук наостанку вже зовсім змінили переклад Куліша та Нечуя на свій, галицький, а крім цього сильно “підправили” – без згоди авторів – мову перекладів Куліша та Левицького.

Підготував Т.Коковський