Відповідь:
Сповідь складається з двох частин: перша та, що ми сповідуємо свої гріхи; друга та, що ми одержуємо відпущення гріхів, або ж прощення від священика, як від Самого Бога, без усякого сумніву, та твердо віруємо, що наші гріхи таким чином прощені перед Богом на Небі.
Відповідь:
Перед Богом нам треба визнавати себе винними в усіх гріхах, як ми це робимо
в Господній молитві.
Та перед священиком ми повинні сповідатися лише в тих гріхах, які ми знаємо
та відчуваємо у своїх серцях.
Відповідь:
Поміркуйте над своїм становищем згідно з Десятьма Заповідями, зважаючи на те,чи ви — батько, мати, син, дочка, господар, господиня чи слуга, — чи ви були неслухняними, невірними, ледачими, чи ви образили кого-небудь словом або ділом, чи вкрали щось, зневажили когось, чи знехтували чимось, чи завдали кому-небудь болю.
Відповідь:
Вам треба так говорити до сповідника:
«Отче, і дорогий пане, благаю вас вислухати мою сповідь, і проголосити мені прощення заради Бога.»
Говоріть!
Я, бідний грішник сповідуюся винним перед Богом у всіх гріхах; особливо сповідуюся перед вами в тому, що я, слуга, служниця тощо. Але, на жаль, я служу своєму господареві невірно. Бо в цьому і тому я не здійснив того, що вони мені наказували; сердив їх і спричиняв їх до проклинання, [у багатьох речах] я був недбалим і допустив шкоду; був також нескромним у словах та вчинках, сварився з рівними зі мною, нарікав та лаявся з господинею. За все це я жалкую і молюся про милість; я хочу робити ліпше.
Господар чи господиня можуть говорити так:
Зокрема я хочу сповідатися перед вами, що я невірно навчав
своїх дітей, домашніх і дружину [сім’ю] на славу Божу. Я проклинав, давав поганий
приклад грубими словами та вчинками, спричинив шкоду моєму ближньому та зле
про нього говорив, призначав завищену ціну, давав підробку і недоважував.
І що тільки ще він вчинив проти Божої заповіді та свого
становища тощо.
Але якщо будь-хто не вважає себе обтяженим такими або ж більшими гріхами, то
йому не треба хвилюватися чи шукати їх, чи вигадувати інші гріхи, і таким чином
перетворювати сповідь на муку, але хай згадає один або два гріхи, які він знає.
Таким чином: Зокрема я сповідую, що я одного разу прокляв; знову одного разу
я вживав неналежні слова; я знехтував цим або тим тощо. Цього достатньо.
Але якщо про жоден гріх не відомо (що навряд чи є можливим), то тоді жодного зокрема і не згадуйте, але отримайте прощення по загальній сповіді, яку ви робите переред сповідником.
Тоді сповідник скаже:
Нехай буде Бог милосердним до тебе і хай зміцнить твою віру! Амінь.
Далі:
Чи ти віруєш, що моє прощення є Божим прощенням?
Відповідь: Так, дорогий пане.
Тоді хай він скаже:
За твоєю вірою хай буде тобі. А я, згідно з заповіддю Господа нашого, Ісуса Христа, прощаю тобі твої гріхи в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Іди з миром.
Але тих, що мають великі тягарі на своєму сумлінні, або перебувають у великому смутку та спокушувані, сповідник знатиме, як втішити та підбадьорити до віри більшою кількістю віршів зі Святого Письма. Це ж для того, щоб була проста та загальна форма сповіді для ненавчених.
Передмова
доктора Мартіна Лютера | Десять Заповідей Божих
| Символ Віри
Господня молитва | Таїнство Святого Хрищення
Як треба навчати ненавчених сповідатися?
Таїнство Святого Причастя | Щоденні
молитви | Скрижаль обов’язків