Оце Агнець Божий!
(Нарис проповіді пастиря Вячеслава Горпинчука)

"Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився. І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!" (Івана 1:29-34)

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:3)

Дорогі брати і сестри, як багато з вас, я виростав у Радянському Союзі. Коли я почав ходити до школи, то якось вчителька показала нам портрет одного чоловіка і сказала: "Оце - Ленін", а потім з книжки прочитала нам обов'язковий для читання текст про те скільки добра він зробив для простого народу, а ще потім булм фільми про жовтневу революцію. Одного разу, прийшовши додому я почав розповідати своїм рідним про великого вождя пролетаріату. Проте моя рідня дуже скептично до цієї розповіді поставилася, а потім розказали про те, що це саме Ленін і банда його послідовників долучилася до вбивства мого діда Захара, а також заслали родину моєї тітки Лідії до Казахстану. Вони також конфіскували землю в родини, яка тяжко працювала, щоб її мати та на ній працювати та вчинили багато іншого зла. Комуністична пропаганда з її портретами, лозунгами та фільмами вивітрилася із моєї голови, а правда, розказана членами моєї родини продемонструвала злу сутність комунізму та матеріалізму в цілому.

Правда в тому, що нам не треба навіть бути комуністами або марксистами чи ще якимись "істами", щоб мати зло в нашій природі. Ми зі злом народжуємося. Це зло так добре видно, коли одна дитина розпочинає бійку з іншою через іграшку. Це зло особливо виразне у смерті, яка доводить дійсність вердикту нашого Творця на гріх праотця Адама: "У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся" (Буття 3:19).

Гріх - жахлива річ. Сила гріха проникає всюди. Вона нагадує радіацію Чорнобиля. Ми не можемо її відчувати або бачити. Проте вона всюди: в Україні, в Білорусі, в Росії і навіть у Швеції. Вона входила в людські тіла, щоб потім їх зруйнувати. Сатана добре знав, що робив, коли спокушував Єву. Будучи професійним убивцею він приніс спотворене послання про правду і ввів усе людство у його найголовнішу проблему - гріх. Всі інші проблеми, якими б вони не були є просто наслідками гріхопадіння.

Але яке чудесне послання несе нам наш Євангельський текст: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!" Іван Христитель, останній Старозаповітний пророк промовив ці слова, вказуючи на Ісуса Христа. Він - Той, ціллю Якого є не моралізувати над політичними або історичними питаннями. Ні, Його єдиним завданням є забрати гріх світу. Все інші ролі, які приписують Йому поза цією великою місією анулюють це велике послання: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!"

Іван Христитель дивиться на Ісуса Христа винятково, як свого вічного Спасителя. Непросто природній людині бачити вічного Бога в Чоловікові, Який прийшов із Назарету, щоб охриститися у водах Йордану. Очі невірства не можуть бачити Всемогутнього Бога у словах пастиря, який проголошує "Твої гріхи прощено. Іди з миром". Неспокійний і грішний розум не може зрозуміти та прийняти реальну присутність Христових тіла та крові у хлібі та вині Євхаристії.

Під проводом Святого Духа Ісая сповідує нашу слабкість у визнанні правдивого Месії. Він пише: "Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його..." (Ісаї 53:2, 3).

І все-таки Він - вічний Бог Син Всемогутній, про Якого Іван Христитель свідчить: "Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я". Він був перед Іваном. Він був перед тим, як був створений світ. "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей" свідчить Євангелість Іван про Христа на початку свого Євангелія.

Бог, Слово Воплочене, Життя і Світло людей є Агнець Божий, Ісус Христос, Який на Себе бере гріх світу, всі наші гріхи. Це - Його місія. Іван Христитель каже: "І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!"

Сина Божого, Месію, Спасителя людства неможливо впізнати грішними людськими очима. Його об'являє Бог. Він робить це через Його живе та віро-творче Слово. Він так об'явив Його Іванові Христителеві, Предтечі Христа. Він так робить це й сьогодні. Не існує іншого способу впізнати Христа окрім як почути Його Слово і повірити йому. І не грає ролі тут ані країна проживання, ані розумові здібності, бо "віра від слухання, а слухання через Слово Христове" (Римлян 10:17).

Агнець Божий був біля вод Йордану. Цей само Агнець Божий присутній у водах Хрищення через Слово Боже, свідкуючи нам, що "всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!" (Галатів 3:27)

Для віруючих євреїв слова Івана Христителя мали нагадувати про рабство і визволення. Вони були рабами в Єгипті. Бог визволив їх із того жахливого ярма дивовижним чином. Коли Ангел Господній проходив Єгиптом, країною неволі, він убивав усіх перворідних. Наслідки належності до гріховної тиранії не зачепили ізраїльтян, які мешкали у тому безбожному краї. У них був агнець. Кров'ю цього ягняти вони помазали одвірки своїх домівок, а тіло засмаженого ягняти вони їли, не ламаючи його кісток. Вони їли агнця, кров ягняти була на одвірках їхніх домівок і смерть цих віруючих не зачепила. Там, у Єгипті зі Своїм народом перебував Христос, передвіщаючи невимовну любов Триєдиного Бога у Воплоченому Ягняті Божому. Тепер пророк Господній стоїть на березі Йордану, вказує на Христа і каже: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!"

Цей Агнець Божий гне лише захищає від тимчасової смерті. Цей Агнець Божий забирає саму причину нашої смерті, осуду, людського зла і всіх проблем з Богом. Агнець Божий, Ісус Христос забирає наш гріх. Це - причина Його приходу в цей світ. "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне" (Івана 3:16).

Пасхальне ягня в Єгипті та всі ягнята жертвувані ізраїльтянами за наказом Божим вказували на це правдиве Ягня Боже, Ісуса Христа, Який віддав Себе в жертву заради нас, на прощення наших гріхів. Але "Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла" (Дії 2:24). Бо цей Агнець Божий, Який помер на хресті і воскрес на третій день є Господом над усім. У Його Ім'я наші гріхи прощено. У Його Ім'я нас проголошено правденими. У Його Ім'я нас усиновлено, як дітей Небесного Отця. У Його Ім'я в нас є вічне життя у Царстві Божому.

"Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!" - чуємо ми сьогодні в Євангелії. І ми повертаємо наші очі до Хрищення, де ми зодягнулися у Христа. І ми повертаємо наші вуха уважно до живого Слова Божого, проголошуваного з проповідниці, Слова, яке свідчить нам наше повне прощення і любов Бога до кожного з нас, недостойних слуг, щоденних невдах і жебраків, незважаючи на наші матеріальні статки, які можуть в нас бути в цьому світі.

"Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!" і ми дивимося на вівтар, де святкується Господня Вечеря і де ми споживаємо правдиве тіло Ягняти Божого у хлібі та під виглядом хліба і де ми п'ємо Його кров у вині та під виглядом вина на прощення наших гріхів і на життя вічне.

Агнець Божий забрав наш гріх і всі його наслідки. Він забрав нашого ворога, диявола, який не може нас більше звинувачувати, як написано: "Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас" (Римлян 8:33, 34).

Агнець Божий забрав нашу вічну смерть, щоб ми не боялися більше смерті і могли вигукувати разом із Апостолом Павлом: "Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав" (1 Коринтян 15:55-57).

Агнець Божий забрав пекло і натомість відкрив для кожного з нас двері небес, лагідно запрошуючи нас: "Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу" (Матвія 25:34). Все це - наше заради Агнця Божого, Ісуса Христа.

Як і більшість із вас, я виростав у Радянському Союзі, країні, яка своєю офіційною політикою проголосила войовничий атеїзм із усіма відповідними концентраційними таборами, переслідуваннями, геноцидом і терором. Сьогодні ми живемо в Україні, країні яка вийшла з "імперії зла", яку так влучно схарактеризував один з моїх улюблених політичних героїв Рональд Рейган. Україна нині офіційно сповідує свободу віросповідання і має її фактично. Але якою б не була країна, якими солодкими є ці слова: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!" і якою втіхою є чути,що цей Агнець Божий "Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!" (Євреїв 13:8). Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь.