|
Ніна Андрійчук, психолог-консультант
МБФ “Дар життя”, м.Кременець (Стяг 1(51) 01-02 2001р).
“Тож ідіть, і навчіть всі народи ,
христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа’’
(Євангеліє від св.Матвія 28:19)
У Біблії ніде не говориться, скільки років повинно бути людині під
час її хрищення. Ісус наказав нам христити “всі народи” (Матвія 28:19),
але ніде не вказав на вік людини.
Через хрищення кожен з нас належить до Христа,тому що Хрищення
відкриває двері
до нового життя в Ісусі Христі. Воно веде нас ближче до Бога.
Біблія описує людську натуру такою, якою вона є, — грішною і безбожною.
У Псалмі 51:7 Давид визнає: “Отож я в беззаконні народжений,
і в гріху зачала мене мати моя”.
Кожна людина, яка приходить у цей світ, є грішником, загиблим
без Божої милості.
Хрищення є початком нашого духовного шляху у житті. Бог йде з нами по
цьому шляху, прощає нам наші гріхи і посилає нам дари Святого Духа.
Хрищення дозволяє розділяти наше життя з Ісусом Христом,
який помер на Хресті в ім’я того, щоб ми змогли мати нове життя.
Хрищення дає нове народження, щоб діти Адама (плоті)
стали дітьми Бога (духа).
Апостол пише у посланні до Тита 3:5-7: “Він нас спас не
з діл праведності, що ми їх учинили були, а з своєї милости через купіль
відродження й обновлення Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас через
Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались його благодаттю і
стали спадкоємцями за надією на вічне життя”.
Через Хрищення ми перетворюємося в дітей Божих. Ми
станемо братами і сестрами у новій сім’ї, в яку входять християни всього
світу.
Благодать, яку ми одержуємо при хрищенні, допомагає нам протягом життя
формувати стосунки з іншими людьми на основі любові, взаємоповаги і прощення.
“Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, — стародавнє минуло,
ото сталось нове!’’ (Друге послання св. Ап.Павла до Коринтян, 5:17)
Хрищення — це засіб, через який Бог привертає людей
до віри або утверджує їх у вірі.
Хрищення дає нам зв’язок з Христом, зв’язок, у якому
ми поділяємо благословенні результати Його смерті і воскресіння:
“Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть його
христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес
Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні
життя” (Римлян 6:3,4).
Заради потреби, яку вони мають, будучи грішними людьми, і через те, що
саме Бог робить під час хрищення, ми повинні христити дітей.
“Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”
(Івана 3:5).
І ось знову (уже в котрий раз!) в Кременецькій громаді УЛЦ
відбулося Таїнство Хрищення. Христили новонародженого Костянтина, батьки
якого рік назад вінчалися тут, в Українській Лютеранській Церкві м.Кременця.
Обряд Хрищення здійснив пастир громади А.Гончарук. Новонароджений Костянтин
був охрищений, щоб отримати Божу благодать, свободу від гріха і керівництво
Святого Духа.
Хрищення — це є Божий дар любові до нас. Тому немовлята
охрищуються, хоча вони не можуть сказати, що приймають вони Бога. Бог
дає дар любові всім, хто приймає Таїнство, включаючи дітей і немовлят.
“...Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство
Боже! Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя,
той у нього не ввійде” (Марка 10:14-15).
Люди можуть охриститися у будь-якому віці, та прийняти це Таїнство можна
тільки раз за свого життя. Дорослі охрищуються після періоду ознайомлення
і вибору віросповідання. Зробив свій вибір і, його було охрищено минулого
тижня пастирем А.Гончаруком.
Господь обіцяє: “Хто увірує і охриститься, — буде спасенний,
а хто не ввірує — засуджений буде” (Марка 16:16). Хрищенням Бог обіцяє
нам спасіння. Водночас ми одержуємо віру, необхідну для того, щоб отримати
Божу благодать. Таким чином, Хрищення готує нас до вічного життя. “Бо
спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий” (Ефесян
2:8).
Хрищення — це двері до життя в Ісусі. У хрищенні,
коли ми отримуємо дар Святого Духа, ми входимо в нове життя, засноване
на силі Божої любові.
“Поправді, поправді кажу вам: Хто слухав слова Мого, і вірує в того, Хто
послав Мене, — життя вічне той мав, і на суд не приходить, але перейшов
він від смерті в життя” (Івана 5:24).
|