|
ВИПРАВДАННЯ
ВИПРАВДАННЯ:
БОЖИЙ КЛЮЧ, ЩОБ СПАСТИ ВАС
ВИ
РОЗУМІЄТЕ БОЖИЙ ПЛАН ВАШОГО СЛАСІННЯ?
Ісусове вчення у Матвія 19:25-26 ясне і хвилююче: байдуже,
як ви намагаєтеся, байдуже, наскільки ви вважаєте себе релігійним
або духовним, ви нічого не можете зробити, щоб спасти себе
від прокляття вашого гріха. Тільки Бог може спасти вас від
покарання за ваш гріх.
Цей номер "Доброї Звістки" пояснює Божий план спасіння
вас від вічного прокляття, яке ви на себе накликали. Бог називає
свій план спасіння для вас виправданням. Через Свого слугу
Св. Павла Бог використовує слово "виправдати" двадцять
сім разів, коли Він старанно і зрозуміло пояснює, як Він влаштував
ваше спасіння.
Ваша вічна доля залежить від Бога, Який виправдовує і спасає
вас, незважаючи на вашу безбожність.
ДУЖЕ
СЕРЙОЗНА ПРОБЛЕМА!
Для початку ми повинні чітко заявити: Бог має лише одне вчення
і правильне розуміння Його спасенної дії виправдання.
Бог хоче, щоб ви не тільки насолоджувалися вашими стосунками
з Ним. Він також хоче, щоб ви ясно зрозуміли на основі Його
Слова нові стосунки, які Він установив з вами в Ісусі Христі.
Ясне розуміння Божого пояснення виправдання необхідне, тому
що, як недавно правильно ствердила Енциклопедія Католицизму,
"виправдання залишається основним богословським поняттям
і все ще є основним поняттям, що відрізняє Християнські церкви"
У першій частині цього номера ми показуємо, як Боже вчення
виправдання проходить через усю Біблію так само, як ваш хребет
проходить через ваше тіло і підтримує основні органи. У другій
частині цього номера ми цілком прямо пояснюємо, як Боже пояснення
виправдання відрізняється від інших популярних пояснень або
неправильних пояснень.
Є
ОСНОВНА РІЗНИЦЯ
Щоб чітко зрозуміти, що Бог має на увазі, коли Він використовує
слово виправдовувати, важливо зауважити, що бути виправданим
означає бути проголошеним суддею вільним від провини - відразу,
повністю і цілком. Це основне і правильне розуміння виправдання
походить не від Ісуса або Св. Павла. Воно взяте із Старого
Заповіту, що ми більше пояснимо пізніше.
З часом людське вчення про виправдавдання спотворило Боже
вчення. Боже виправдання більше не порівнювалося з юридичним
актом сідді, який негайно і повністю звільняє людину. Натомість
людське пояснення виправдання людини навчає, що суддя звільнить
в'язня, але тільки умовно, таким чином примушуючи людину заробити
її свободу через зразкове життя за певний час.
Таким чином Боже вчення про виправдання було змінене від негайного
судового акту до тривалого розтягнутого процесу. Киненьковий
Католицький Словник дає визначення виправданню як "процесу,
коли грішник стає виправданим і робиться праведним перед Богом"
(1985, с. 214). Енциклопедія Католицизму говорить: "Проти
теорії Реформаторів зовнішнього приписування провини Тридентський
Собор (1545-63) ствердив, що виправдання є не простим судовим
вироком" (1995, с. 727). Таким чином, у богослов'ї Римського
Католицизму виправдання (духовна свобода) є не негайним, а
довгим процесом, завершення якого залежить від життя, яке
веде грішник. Однак, за Божим Словом, виправдання людини залежить
остаточно і повністю від Бога, а не від людини.
ЧИ
ЦЕ НЕ ЗАНАДТО ПРИСКІПЛИВА СУПЕРЕЧКА ПРО ДРІБНИЦІ?
В обговоренні відмінностей того, як церкви сьогодні навчають
Божих доктрин про виправдання, хтось може запитати: "Чи
ми не занадто прискіпливі? Чи не є зайвою суперечка?"
Зовсім ні! Подивіться на це так. Уявіть себе в'язнем, що стоїть
перед суддею. Чи знайдете ви заспокоєння у вироці судді, що
він звільняє вас умовно, шляхом довгого непевного процесу,
в якому ваша свобода залежатиме від того.Чи будете ви вести
досконале життя? Чи знайдете ви заспокоєння у вироку судді,
що ви звільнені негайно і без жодних умов, без подальших запитань?
ЩОДЕННА
РАДІСТЬ ЗНАННЯ РІЗНИЦІ!
Відповідь зрозуміла. Будь-який в'язень, очевидно, знайде заспокоєння
і запевнення у повній, завершеній, негайній свободі! П'ятсот
років тому, коли Мартін Лютер старанно дослідив Слово Боже,
він виявив (на своє велике заспокоєння і радість), що Боже
виправдання є негайним, вирішальним і повним, основаним на
ділах прощення, яке Ісус заслужив, коли Він умер на хресті
(Римлян 4:5), і за те, що це диво виправдання є негайним і
стосується вас! +
|
