ДОБРА ЗВІСТКА

визначає Святе Письмо єдиним джерелом віри і життя. Оскільки багато груп, конфесій і культів також претендують на використання Біблії, як свого джерела віри та життя, Добра Звістка застосовує підхід до тлумачення Святого Письма, що його виклали лютеранські Реформатори, котрі в прагненні обновити Церкву згідно з ученням Христа, апостолів і пророків, навчали: Слово - вище від усього; Христос є живим і вічним виявом того Слова; Святий Дух створює віру лише через Євангеліє і Таїнства; всі вчення мають зосереджуватися на особі та ділі Христовім і, таким чином, мусять також відображати правильне розуміння Закону і Євангелія.

«Змій був хитріший над усю польову звірину...» Буття 3:1

НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ ОБМАН ДИЯВОЛА
Теїстична еволюція - популярний обман диявола, бо вона змішує еволюційну теорію Дарвіна про те, як почав існувати світ, з Божим власним поясненням Його творіння. Розумієте, диявол знає, що багато з тих, хто називає себе християнином, вважає теорію еволюції Дарвіна привабливою для свого розуму і логіки. Таким чином, коли диявол обманно говорить, ви можете повірити і в еволюцію, і в творіння одночасно; так як він обманув Єву, так само він обманює вас. Незважаючи на це, багато хто приєднується до Єви в сумніві щодо Божого Слова і піддається хитрому обману диявола.

ЛЯКАЮЧИЙ ПРИКЛАД
Наступний лякаючий приклад ясно показує, яким хитрим може бути жорстокий диявол. Серпень 1999 року, стаття "Нью-йорк таймс" присвячена маловідомій, але сильній групі про-еволюціоністів в Беркелей, штат Каліфорнія. Кожного разу, коли виникає протистояння з приводу еволюції в Сполучених Штатах або навіть в інших країнах, ця група негайно посилає про-еволюційну пропаганду всіх видів для використання місцевими телевізійними студіями та газетами. Тепер послухайте! За власним похвалянням, найефективніша зброя, яку ця група може використовувати проти Бога і Його свідчення про творіння, - це ім'я місцевого пастиря або якогось відомого християнина, котрий заявляє, що можна вірити у створення і еволюцію або теїстичну еволюцію одночасно. Іазетна стаття потім зазначає, що коли, у розпалі боротьби між вченнями створення та еволюції, ця людина підходить до мікрофона і говорить, що він (або вона) - християнин, який також вірить в еволюцію, "люди надзвичайно вражені". Тоді вони, швидше за все, здаються в полон дияволу!
Наскільки зворушеним, напевне, був диявол тоді, коли в 1966 році газети по всьому світі надрукували новину з Ватикану (Рим), що Римо-Католицька Церква завжди погоджувалася з теїстичною еволюцією. Це погодження також викладене в найновішому Катехізисі, опублікованому в 1994 році.

ТЕЇСТИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ НЕ НОВА!
Теїстична еволюція не нова. Вона була добре відома в дні Лютера. Його відповідь була: "Неправда, що Бог створив все на початку, а потім дозволив природі йти своїм незалежним шляхом, так що всі речі тепер з'явилися до існування своєю власною силою, як стверджують декілька єретиків і інші особи; таким чином, вони поміщають Бога на один рівень з шевцем або кравцем. Це не тільки заперечує Святе Письмо, але й суперечить досвіду". До того ж, Лютер стверджує: "Оскільки жодне створіння не могло сприяти своєму створенню на початку, так воно не могло діяти, щоб зберегти себе чи увічнити свій вид. Так само, оскільки ми, люди, не створили самих себе, так ми своєю силою зовсім нічого не можемо зробити, щоб бути живими навіть одну мить."
Слова Лютера, що відкидають випадкові або механічно керовані процеси, щоб пояснити людину, такі точні і ясні, наче він прочитав Дарвіна. У своїх коментарях до Буття 1:6 Лютер свідчить: "Тут ми навчаємося про початок людини, що перша людина почала існування не через процес розвитку, як розум ввів в оману Арістотеля і філософів." Ясна відмова Лютера від пояснення світу будь-якими випадковими процесами походить від його спостереження, що Святе Письмо очевидно виключило ці пояснення. "Невіруючі і грішні ті, хто допускає, що все стається випадково, вони нічого не розуміють у Святому Письмі і в Божих створіннях." Напевне, Лютер знав класичні основи еволюції. І не може бути сумніву в тому, що він цілком відкинув їх!

ЛЮТЕР ПРО НАУКУ
Лютер вважав, що справжня наука не повинна бути в протистоянні зі Святим Письмом. Він не боявся науки, а вважав, що від справжньої науки, яка торкається теми, виявленої у Святому Письмі, можна очікувати доповнення цієї теми. Отже, наука, яка не ладить зі Святим Письмом, є неправдивою наукою. У той час, коли наука має справу лише з тією частиною творіння, яке може бути усвідомлене розумом, Святе Письмо має справу з основними сторонами видимого і невидимого творіння. Тому, переконує Лютер, Святе Письмо має більше значення ніж наука.
Розуміння Мартіном Лютером наукового методу набагато випередило його час. Лютер зауважив, що були опубліковані лише ті астрологічні передбачення, які збу-лися, а інші були забуті. Він не вважав, "що з таких часткових спостережень може бути створена наука." Лютер захищав основний науковий метод повного повторюваного спостереження і порівняння результатів.

ЛЮТЕР ВИЯВЛЯЄ ДІЙСНИЙ І ДУХОВНО СМЕРТЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ЕВОЛЮЦІЄЮ І БОЖИМ СЛОВОМ
Суть заперечень Лютером еволюції - в його відданості Євангелію. Людина була спеціально створена Богом для товариських стосунків з Ним. Через Божу благодать Євангеліє відновлює для грішної людини ці стосунки - стосунки, які передбачають Божу щоденну особисту участь в житті кожного з нас. Бог не такий, щоб передати нас під дію створених Ним законів. Така думка є нападом безпосередньо на благодать! З цієї причини Лютер вважав Біблійне вчення про створення частиною Біблійної Христології. Цитуючи апостола Івана, Лютер говорить: "Якщо Христос - не справжній і природний Бог, однороджений від Отця передвічно і Творець усіх створінь, то ми засуджені." Іншими словами, розмова про створення без безпосеред-нього втручання Христа або обговорення створення, як непотрібного вчення, є витонченою і ефективною формою усунення Христа з Християнства.
Лютер відкинув ідею, що створення продовжується після шостого дня у зачатті нових поколінь. Він сказав: "В очах Божих я народився і помножився тоді ж, коли почався світ, тому що це Слово - "І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим" - створило мене також. Все, що Бог хотів створити, Він створив, коли говорив. Не все відразу стало видимим." На відміну від деяких сучасних авторів, Лютер таким чином дуже чітко розділив Божу творчу роботу (яка закінчилася на шостий день) і збереження Богом Свого творіння (яке відбувається за різними принципами і продовжується сьогодні).
У своїх коментарях перших двох віршів Євангелія від Івана Лютер зазначив, що ці вірші ясно пов'язують Христа, Його божественність і створення, описане в Книзі Буття, на всі часи. Одне, як казав Лютер, не може бути пояснене без пояснення іншого. Отже, занепокоєння Лютера щодо правильного вірування про створення було занепокоєнням про спасіння. Він виклав це так: "Якщо віра порушена або пошкоджена навіть в найменшому, ми приречені. І якщо Христос позбавлений Його божественності, немає ніякої допомоги проти Божого гніву і ніякого порятунку від Його суду". Але, "ставши християнином, людина повинна служити своєму Творцю. Більше ми нічого не маємо. Ми не створили, не сформували і не зробили себе, але ми маємо все від Бога," як говорить Св. Павло: "Що ти маєш, чого б ти не взяв?" (1 Коринтян 4:7).
Для Лютера створення було дуже важливим питанням. Він дуже добре знав хитру спокусу диявола, особливо стосовно теїстичної еволюції. Він відкинув еволюційну віру стародавніх і теїстичну еволюцію богословів свого часу. Для Лютера Біблійне вчення про створення - найясніше з учень, що розуміється буквально і сприймається, як вирішальна частина Біблійного вчення про особу і роботу Христа.+