«Коли не станете, як ті ДІТИ, не війдете в Царство Небесне»
Матвія 18:3
Ісус
їх покликав та й сказав: "Пустіте дітей, щоб до Мене
приходили, і не забороняйте їм, - бо таких Царство Боже.
Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя,
той у нього не ввійде!" Луки 18:15-17
Ще
у 1800 році до нашої ери Звід законів Хаммурабі дав право
залишати майно дітям у спадок. Це видавалося нерозумним: безпомічні
діти мали законне право одержувати те, для чого вони не працювали,
чого не заробили, про що не могли навіть запитати!
Ісус використовував приклад малої дитини, як показано на цих
сторінках, щоб пояснити, як Царство Боже приходить до кожного
з нас. Ми не можемо заслужити його, ми не можемо заявити наші
права на нього, але - ЯК ДИТИНА, ЯКА ОДЕРЖУЄ СПАДОК - ми просто
одержуємо Царство, як дарунок.
Як стало можливим це глибоке вчення? Як і законний спадок,
духовний спадок залежить не від здатності одержувача (нас),
а від Дарувальника (нашого милостивого Отця небесного).
БОГ
ДАЄ ЦАРСТВО, ЯК СПАДОК
Картина "Христос садить дитину серед учнів" Претті
Маттіа (1613-1699) з Музею і галереї університету Боба Джонса,
яка зображена на 30-31 сторінках нашого журналу, показує,
як Ісус викладає це чудове і неймовірне вчення про Божу благодать.
Св. Лука пише: "До Нього приносили й немовлят, щоб до
них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли. А Ісус їх
покликав та й каже:
"Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте
їм,- бо таких Царство Боже. Поправді кажу вам: хто Божого
Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде" (Луки
18:15-17).
Важко уявити, яке збентеження викликало вчення Ісуса у Його
учнів! Послідовники Ісуса виховувались у культурі, яка навчала,
що людина повинна "щось зробити", щоб одержати Боже
благословення. Твердження, що навіть безпомічне немовля може
одержати Боже Царство (Луки 18:15-16), неспо-дівано все змінило.
І на порозі ХХІ століття вчення Ісуса змінює життя для багатьох
людей. У країнах світу більшість людей вважає (як навчають
релігійні провідники), що людина повинна щось зробити, щоб
одержати Божу прихильність. Але Ісус повністю змінює наші
погляди, проголошуючи, що ми не заслуговуємо чи заробляємо
Царство Боже, ми просто одержуємо його.
Наприклад, охрищена дитина нічого не робить, щоб заслужити
те, що Бог пообіцяв через Хрищення, - життя у Його Царстві
(Івана 3:5). Через силу Божого живого Слова, приєднаного до
води, дитина просто приймає це благословення Божого Царства,
як спадок (Луки 12:32). Так само, коли ви приймаєте Хрищення
або слухаєте проповідування Слова Божого, небесний Отець ставиться
до вас, як до дитини, яка одержує спадок: Він записує Вас
у Свій заповіт і заповідає Вам життя у своєму Царстві (Колосян
1:12).
НЕ
ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОГО, ХТО ХОЧЕ, АЛЕ ВІД БОГА, ЩО МИЛУЄ
Якщо б релігійні провідники читали Святе Письмо, зосереджуючись
на Божій благодаті, то не були б шоковані Його вченням. Бог
сказав Мойсею: "Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся,
до кого милосердний" (Вихід 33:19). Св. Павло далі виясняє
це твердження: "Отож, не залежить це від того, хто хоче,
ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує" (Римлян
9:15-16).
Апостол Іван також підтверджує, що навіть наша воля не приймає
участі в одержанні Божого Царства: "А всім, що Його прийняли,
їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення
Його, що не з крови, ані з пожадливости мужа, але народились
ВІД БОГА!" (Івана 1:12-13).
Більше не намагайтеся заслужити Божу прихильність і Його Царство.
Навіть наші найстаранніші зусилля є марними. Натомість приймайте
Боже Царство, як пояснював Ісус Своїм учням: НАЧЕ БЕЗПОМІЧНЕ
НЕМОВЛЯ ОДЕРЖУЄ СПАДОК.
Тому радійте щоденно, "дякуючи Отцеві, що вчинив нас
достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив
нас із влади темряви й ПЕРЕСТАВИВ НАС ДО ЦАРСТВА Свого улюбленого
Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів" (Колосян
1:12-14). +
|
