№ 9

«Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!» Івана 8:31-3

Ісус попередив Своїх учнів, щоб вони стереглися "уважливо фарисейської та саддукейської розчини [ вчення]!" (Матвія 16:6). Застереження нашого Спасителя стосується нині і нас. Те, в що ми віруємо впливає на те, як ми живемо і визначає де ми проведемо вічність (Івана 8:31-32).Тож перед тим, як приєднатися до якоїсь релігійної групи, або навіть прийняти вчення журналу, такого як "Добра Звістка", уважно перевірте про що вони навчають. Повторюйте приклад перших християн Верії, які "слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є" (Дії 17:11).
Наведена таблиця показує як деякі з основних конфесій/рухів у світі християнства розуміють чи пояснюють віру і яку різницю спричиняє це вірування у щоденному житті. Оскільки чимало протестантських груп/конфесій надають перевагу не робити чітких віросповідних тверджень, їхні "віросповідання" можна зрозуміти тільки загальним та популярним чином.

Конфесія
Вчення
Яку практичну відмінність це робить у серці віруючого?
Римський католицизм Відповідно до Катехізису Католицької Церкви 1992 р., затвердженим Папою Іваном Павлом ІІ: "вірування є автентично людською дією. У вірі людський розум та воля співпрацюють з Божественною благодаттю". Римо-католицьке вчення про віру є тісно пов'язаним з їхнім вченням про благодать. Як медичне щеплення, благодать "вливаеться'' в людину. Це "вливання" благодаті забезпечує людину духовиим потенціапом та новою спроможністю співпрацювати з Богом. Це розуміння спричиняє людину вірити в те, що її спасіння залежить, принаймні частково, від неї самої. Це також спричиняє неспокій і непевність про те, чи достатньо зробила вона для того, щоб заробити спасіння. Відповідно і трагічно, Божа благодатна обітниця і радість в Рим. 5:1 грішником відкидаються.

Нео-ортодоксія

(Швейцарський богослов Карл Барт є провідним речником нео-ортодоксії, головного руху XX століття в США, Канаді та Європі)

Барт не приймав Біблійного вчення про те, що віра є цілковито даром Божим, а не ділом людини. Барт пише в Доктрині Слова Божого:
"Віра є людським ділом". У своїй проповіді на Мт. 19:27-20:16 Барт пише про віру, як щось те, що робить людина, як її вчинок здійснення... ми можемо постійно бачити, що про віру говориться, як про діло людини".
Як і в Римо-католицизмі, якщо віра є властивістю, якою люднина володіє природно, або якщо це щось, за що вона стає відповідальною для здійснення спасіння, грішники ніколи не можуть бути впевненими, що вони здійснили достатньо. Знову ж таки, від грішників відібрано мир і радість, які Бог хоче їм дати. Правдиві мир і радість приходять, щоб наповнити наше гріховне серце тільки тоді, коли ми впевнені в тому, що ми - виправдані вірою, а не ділами. "Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом" (Рим. 5:1)
Православ’я Професор Оксфордського університету Тимоті Веар, в праці Православна Церква пише: "Людина... володіє свобідною волею... Православна Церква відкидає будь-яку доктрину про благодать, яка може видатися такою, що порушує людську свободу, щоб описати ці взаємини між благодаттю Божою та свобідною волею людини. Православ'я використовує термін "співпраця" або "синергія". Якщо людина повинна досягнути повної спільноти з Богом, вона не може це здійснити без Божої допомоги, однак вона мусить також відігравати свою роль: людина так само як і Бог мусить зробити свій внесок у спільну працю, хоча те, що робить Бог є незмірно більшої важливості від того, що робить людина". Відповідно до оксфордського професора Веара, Православна Церква чітко навчає, що людина має свобідну волю в духовних питаннях. Це суперечить Ів.1:13; 6:44, 65; Рим. 9:16. Православ'я також навчає, що людина мусить співпрацювати з Богом в Його спасінні. Як і Римо-католицизм, нео-ортодоксія і популярний євангелизм, цей підхід робить людину принаймні частково відповідальною заїї спасіння. Отже, грішник може ніколи не усвідомити Божої Доброї Звістки з Рим. 5:1, тому що людина ніколи не може бути цілковито впевненою, що вона здійснила достатньо для того, щоб догодити Богові.

Популярний Євангелізм

Більшість протестантів у США, Канаді та Європі вважають себе за "Євангеликів""). Місійна робота євангеликів поширила їхнє розуміння "віри" багатьом народам.

Хоча більшість людей, які задіяні в світовий рух "популярного євангелізму" вийшли з конфесій, які історично мали твердження про віру, сьогодні ці люди мають тенденцію соромитися чітких тверджень про свої переконання щодо особливих доктрин. Пояснюючи як людина "приходить до Христа" і що таке віра більшість тих, хто є частиною популярного євангелістського руху говорять про прийняття "рішення" для Христа. Богослов'я "рішення" ґрунтується на вірі в те, що в духовних питаннях всі люди мають свобідну волю. Цей тип мислення також популяризується Біллі Ґремом по всьому світі. Популярне богослов'я "рішення" суперечить Ів. 1:13, 6:44, 65; Рим. 9:16; 1 Кор. 4:7. Щодо небіблійного погляду "рішеністів" внаслідок помилкового вірування в те, що людина має свобідну волю в духовних питаннях, д-р Джон Стотт, капелан королеви Англії і популярний серед студентів всього світу лектор, пише у своїй книжці Наше винне сумління: "Є велика небезпека в тому, що інколи називається "рішеннізмом" так ніби то людина тільки і повинна те робити, що тягнути себе, вправлятися у своїй волі та "вирішувати для Христа." Сама мова "рішень" і "рішеннєвих карток", хоча має безсумнівну практичну зручність, є надто зосередженою на людині і є нічим іншим, як серйозною помилкою."
Ці слова популярного викладача Біблії треба дуже серйозно зауважити. Цей високошанований провідник Євангелицького руху застерігає про небезпеку "рішеннізму." Це хибне богослов'я має дуже практичні та неґативні наслідки. Воно веде до залежності від "відроджень" що зосереджуються на людині, щоб запевнити людей в їхній вірі, а не до сили і життя, які дає нам Бог через Його Слово і Таїнства.

П'ятсот років тому, Реформатор Мартін Лютер і його послідовники були вимушені Імператором Карлом V зазначити своє віросповідання чітко на письмі. Перед загрозою переслідувань і навіть смерті, ці християни досліджували Писання, щоб бути впевненими, що їхні твердження і віросповідання відображатимуть вчення Христове і Апостолів. "Лютеранські віросповідання" ґрунтуються виключно на Святому Письмі і викладають детальне пояснення всіх доктрин, з вірою включно.

Лютеранство Щодо "віри" Лютеранські віросповідання відображають глибоке переконання Лютера, коли він після перекладу повної Біблії, визнав:
"Вірую, що я не можу власним розумом чи силою повірити в Ісуса Христа, мого Господа, а чи прийти до Нього; але Святий Дух покликав мене через Євангеліє..." Для Лютера і його послідовників віра була повністю даром Божим.
Коли людина усвідомлює через силу Духа, що віра є цілковито даром Божим, тоді Рим. 5:1, стає радісною реальністю: "Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа".
Ця Богом дана радість є тим, що спричинило Лютерових послідовників та інших людей під час Реформації створювати могутні гімни, поезію, мистецькі твори, що зосереджувалися на Христі та відображали нові взаємини, які запровадив Бог з нами через Христа (2 Кор. 5:18-19).

Той спосіб, яким ви розумієте Біблійні доктрини, особливо про віру приводить до вічної відмінності. Якщо ви віруєте, що повинні зробити внесок, хоча б на один процент до віри, то ви ніколи не будете впевненими в Божих чудесних взаєминах з вами. Однак, якщо ви віруєте, як це навчає Біблія, що віра є даром Божим і що Він зробив усе, щоб запровадити ваші нові взаємини з Ним, то ви матимете певний мир, що його обіцяє Бог в Рим. 5:1.

ДОБРА ЗВІСТКА визначає Святе Письмо єдиним джерелом віри і життя. Оскільки багато груп, конфесій і культів також претендують на використання Біблії, як свого джерела віри та життя, Добра Звістка застосовує підхід до тлумачення Святого Письма, що його виклали лютеранські Реформатори, котрі в прагненні обновити Церкву згідно з ученням Христа, апостолів і пророків, навчали: Слово - вище від усього; Христос є живим і вічним виявом того Слова; Святий Дух створює віру лише через Євангеліє і Таїнства; всі вчення мають зосереджуватися на особі та ділі Христовім і, таким чином, мусять також відображати правильне розуміння Закону і Євангелія.

ДОБРА ЗВІСТКА видається місійним товариством «Конкордія» англійською, російською, українською, китайською та іспанською мовами. P.O. Box 8555, St. Louis, MO63126. Головний редактор: Волес Шульц. Усі права застережено 1999, GOOD NEWS. Printed in the USA


Якщо ви бажаєте отримувати чудовий журнал «Добра Звістка», надсилайте ваше замовлення на адресу:

Єпископат Української Лютеранської Церкви, «Добра Звістка»,
вул. Велика Васильківська, буд. 14, кв. 15, м. Київ, 01004

або e-mail: viterets@yahoo.com