ДОБРА ЗВІСТКА

визначає Святе Письмо єдиним джерелом віри і життя. Оскільки багато груп, конфесій і культів також претендують на використання Біблії, як свого джерела віри та життя, Добра Звістка застосовує підхід до тлумачення Святого Письма, що його виклали лютеранські Реформатори, котрі в прагненні обновити Церкву згідно з ученням Христа, апостолів і пророків, навчали: Слово - вище від усього; Христос є живим і вічним виявом того Слова; Святий Дух створює віру лише через Євангеліє і Таїнства; всі вчення мають зосереджуватися на особі та ділі Христовім і, таким чином, мусять також відображати правильне розуміння Закону і Євангелія.

ЧЕСТЬ, ЯКОЇ МИ НЕГІДНІ

Якби все Святе ПИСЬМО було втрачене... окрім 4 розділу Послання до Римлян, все одно був би ключ до БОЖОГО ЄВАНГЕЛІЯ. Через віру в Христа, Бог "залічує" нам Ісусову спасенну праведність, яку ми не заслуговуємо і ніколи не зможемо самі досягнути.

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
2 Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
3 Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
4 А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
5 А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
6 Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
9 Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри ...
20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
22 Тому й залічено це йому в праведність.
23 Та не написано за нього одного, що залічено йому,
24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

Св. Павло пише про радість, знайдену ним у Христі, яка закінчилася "не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа..." (Филип’ян 3:9)

---

Вважається, що Св. Павло був найбільшим місіонером і євангелістом в історії. Навіть нехристиянські історики надзвичайно вражені його завзятістю, як у його турботливих творах, так і у зрозумілому проповідуванні.

Після навернення не поновлена фізична сила вела цього апостола. Швидше то було Духом дане розуміння того, що в Христі навіть найбільший із грішників, такий як Св. Павло, може мати надію. Можна відчути те велике захоплення, коли Св. Павло почав все чіткіше і чіткіше бачити Євангеліє на сторінках Старого Заповіту. Для нього вивчення Божого Слова стало наче пошук в копальні діамантів! Потім з ентузіазмом сліпого, що прозрів, апостол неодноразово повторював, що, зі своєю власною праведністю, ми навіки втрачені. Однак, через віру в Христі, Бог милостиво і безоплатно "приписує" нам, грішникам, Христову спасенну праведність.
Знову і знову, різними способами, Св. Павло, з енергійністю, яку не могли стримати його вороги, радісно проголошував, що "ТОГО [ІСУСА], ХТО НЕ ВІДАВ ГРІХА, ВІН [БОГ] УЧИНИВ ЗА НАС ГРІХОМ, ЩОБ СТАЛИ МИ БОЖОЮ ПРАВЕДНІСТЮ В НІМ!" (2 Коринтян 5:21).+