 |
|

№ 4
(Том 2 № 1)
|
«Як у слові Моїм позостанетеся,
тоді справді Моїми учнями будете,
пізнаєте правду, - а правда
вас вільними зробить!» Івана 8:31-3
|
ДОБРА
ЗВІСТКА
визначає
Святе Письмо єдиним джерелом віри і життя. Оскільки багато
груп, конфесій і культів також претендують на використання
Біблії, як свого джерела віри та життя, Добра Звістка застосовує
підхід до тлумачення Святого Письма, що його виклали лютеранські
Реформатори, котрі в прагненні обновити Церкву згідно з ученням
Христа, апостолів і пророків, навчали: Слово - вище від усього;
Христос є живим і вічним виявом того Слова; Святий Дух створює
віру лише через Євангеліє і Таїнства; всі вчення мають зосереджуватися
на особі та ділі Христовім і, таким чином, мусять також відображати
правильне розуміння Закону і Євангелія.
|
|
|
ПИТАННЯ
І ПОЯСНЮВАЛЬНІ ВІДПОВІДІ
| Питання:
Наш світ поділений ненавистю й образами за переступи,
що вчинені один проти одного в минулому. Як розуміння
Біблійного вчення про виправдання допомагає нам подолати
це зло? |
Відповідь:
Бог не сподівається, що ми називатимемо добрими свої минулі
чи теперішні несправедливості. Христос суворо засуджував
зло у всіх його проявах (Мт. 23). Хоча ми образили Бога
своїми гріхами ( Пс.50:6), у Христі Бог відкинув їх з-перед
Свого обличчя (Пс. 102:10-12). Тож ми також можемо залишити
свої колишні образи поза собою, тому що Божа милість надає
нам можливість простити інших (Марка 11:25; Еф.4:32). |
| Питання:
Нещодавно набула великого розголосу думка про те, що протестанти
та католики зараз зближуються. Чи означає це, що Римський
Католицизм зараз точно приймає виправдання благодаттю
лише через віру, як про те об’явлено в Біблії, і як про
те навчали Реформатори? |
Відповідь:
НІ! Хоча й Рим завжди наголошував на "верховенстві"
благодаті та важливості віри, Римське розуміння термінів
"благодать" і "віра" відрізняється
від того, як їх пояснював Св. Павло, і як те підкреслювали
Реформатори. Рим і далі відмовляється говорити про спасіння
"лише" через благодать чи віру. Разом зі Святим
Письмом та Реформаторами ми мусимо продовжувати наголошувати,
що одержуємо досконале примирення з Богом лише через віру
і лише в Ісусі Христі. |
| Питання:
Чому Лютеранська церква надає особливого значення доктрині
про виправдання, як такій, на якій церква "або стоїть,
або падає"? Чи не достатньо просто "вірити в
Ісуса"? |
Відповідь:
В будинкові може бути багато кімнат, проте лише один фундамент,
одна основа. Для Церкви Ісус Христос є єдиною основою
(1 Кор. 3:11; Еф. 2:20). Доктрина про виправдання стосовно
цього дуже пряма. Багато культів претендують на вислів
"вірити в Ісуса". Таким чином виникає запитання:
"Хто цей Ісус, в Якого ми віруємо?" Деякі церкви
неправильно навчають про те, що Він - другий Мойсей, який
прийшов головним чином для того, щоб показати нам, що
ми мусимо зробити, щоб себе настільки вдосконалити, щоб
зрештою бути достатньо добрими, щоб стати виправданими.
Це суперечить Божому Слову (Ів. 1:17). Ісусова головна
роль в тому, що Він - єдиний Посередник і Викупитель людей,
усі ж вони духовно безпорадні грішники (Ів. 1:17; Рим.
5:6-8). |
| Питання:
Дехто стверджує про велику розбіжність між висловами "через
віру" та "внаслідок віри" коли йдеться
про те, як людина "виправдовується" перед Богом.
Чому така розбіжність необхідна? |
Відповідь:
Виправдання не є якоюсь діловою угодою, у якій Бог зобов’язується
постачати прощення тому, хто погоджується платити вірою
(Ів. 15:16). Вислів "через віру" наголошує на
тому, що виправдання є лише Божим вчинком (Еф. 2:8-9;
Гал. 5:4; Рим. 3:28). Але, якщо казати "внаслідок"
віри, то виникає помилкове враження про те, що через нашу
кволу дію "володіння вірою" ми заробляємо благословення.
Тоді віра просто нагадує жебракову простягнену руку, що
отримує Божу духовну поживу (1 Кор. 4:7; Об. 22:17). |
| Питання:
Чому душпастирі, коли говорять про "виправдання",
вживають терміни "об’єктивне" та "суб’єктивне"? |
Відповідь:
Ця відмінність підкреслює Христову славу і незаперечну
втіху, що Він дає її нам, грішникам. "Об’єктивне"
означає те, що ми маємо перед собою, щось уже здійснене.
Воно "поза нами" (Еф. 1 3-7). Його існування,
реальність і правдивість не мають нічого спільного з нами
або нашими почуттями. Якщо говорити, що світ "об’єктивно"
виправданий, то це дозволяє уникнути помилкового вірування
в те, що Бог любить лише "визначених наперед",
або ж, що будь-хто з нас зробив щось для того, щоб спастися.
3 іншого боку, термін "суб’єктивне" наголошує
на тому, що дорогоцінний дар спасіння, зароблений для
нас Христом, має прийматися з радістю нами, "суб’єктами"
особистостями, для яких він і призначений. Коли ми говоримо
про "суб’єктивне" виправдання, ми також із сумом
визнаємо, що є особистості, котрі відмовляються від дивовижного
дару Божественного прощення загорнутого в Ісуса Христа,
єдиного Спасителя світу.
|
Річард
Шута
|
|
ДОБРА
ЗВІСТКА видається місійним товариством «Конкордія» англійською, російською,
українською, китайською та іспанською мовами. P.O. Box 8555, St. Louis,
MO63126. Головний редактор: Волес Шульц. Усі права застережено 1999, GOOD
NEWS. Printed in the USA
Якщо ви бажаєте отримувати чудовий журнал «Добра Звістка»,
надсилайте ваше замовлення на адресу:
Єпископат Української Лютеранської Церкви,
«Добра Звістка»,
вул. Велика Васильківська, буд. 14, кв. 15, м. Київ, 01004
або e-mail: viterets@yahoo.com
|