ДОБРА ЗВІСТКА

визначає Святе Письмо єдиним джерелом віри і життя. Оскільки багато груп, конфесій і культів також претендують на використання Біблії, як свого джерела віри та життя, Добра Звістка застосовує підхід до тлумачення Святого Письма, що його виклали лютеранські Реформатори, котрі в прагненні обновити Церкву згідно з ученням Христа, апостолів і пророків, навчали: Слово - вище від усього; Христос є живим і вічним виявом того Слова; Святий Дух створює віру лише через Євангеліє і Таїнства; всі вчення мають зосереджуватися на особі та ділі Христовім і, таким чином, мусять також відображати правильне розуміння Закону і Євангелія.

ПЕРЕД ТИМ, ЯК ЧИТАТИ СТАТТЮ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ СТОСУНКІВ МІЖ БОГОМ І ЛЮДИНОЮ, ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТОГО, ЧОГО НАВЧАЄ БІБЛІЯ

Стосунки відновлені, коли грішники
воз’єднуються з Богом через відновлення у Христі, що відбувається при Хрищенні

Небагато вчень Біблії спричинили стільки диспутів, як Хрищення. Для декого Хрищення уявляється обрядом, в центрі якого стоїть людина. У цьому випадку Хрищення вважається чимсь трохи більшим від зовнішньої дії людини, що означає її внутрішнє рішення прийняти Христа чи Бога. Для інших у Хрищенні в центрі стоїть Бог, оскільки Святе Письмо постійно повторює, що НІХТО З ЛЮДЕЙ, А ЛИШЕ БОГ може почати і завершити діяння спасіння (Івана 6:44, 45; Івана 1:12, 13; Римлян 9:16).
За Біблією, Хрищення є Божою чудовою дією спасіння, через яку Він починає і виконує Свій акт спасіння. Люди, які визнають спасенну силу Хрищення, як про це навчає Святе Письмо, радіють цій життєдайній “купелі відродження і відновлення” (Тита 3:5). Ті, хто приймає вчення про відроджувальну силу Хрищення зі Святого Писання, мають постійну впевненість у Божому дарі спасіння для них. Їхнє звільнення від гріха, в центрі якого стоїть Бог, є великим запевненням життя і надії, оскільки Хрищення базується на незмінному і милостивому Богові, а не на непевній людині.

ВІРА ЧИ ДІЛА?

У дискусіях про Хрищення часто можна почути таке:“Дитина не може мати віру, а доросла людина може”. Як це нерозумно! Якщо віра є чимось, що може бути “досягнуто” однією віковою групою і “не досягнуто” іншою, — наприклад, дорослими і дітьми, — тоді віра є результатом дії людини, а не благодаті Божої. Приписування людині навіть найменшої участі у створенні віри повністю суперечить Божому Слову. “Заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку. А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність” (Римлян 4:4). “Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився” (Ефесян 2:8-9).
Дехто також намагається применшити спасенну силу Хрищення, про яку навчає Біблія, кажучи: “Але діти не можуть мати свідому віру”. Але дотримуватися такої думки означає вважати, що коли людина втрачає свідомість, то втрачає і віру! І хіба християнин перестає бути християнином, коли спить і у сні перестає визнавати розумом, що є дитиною Божою?
Для християнина віра у відроджувальну і спасенну силу Хрищення — щось більше, ніж проста впевненість у вірності вчення. Набагато більше! Для віруючої людини розуміти вірою силу Хрищення — це відчувати силу Христового воскресіння (Римлян 6:4-11; Филип’ян 3:10).

НОВА СИЛА ДЛЯ ЖИТТЯ

Нехай усі дискусії і дебати стосовно відроджувальної сили Хрищення раз і назавжди будуть припинені ясним вченням Божого Святого Слова. “Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а зі Своєї милости через КУПІЛЬ ВІДРОДЖЕННЯ Й ОБНОВЛЕННЯ Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя” (Тита 3:5). Тоді замість того, щоб вдаватися в диспути про недосконалу логіку і людский розум, давайте з великою впевненістю у нашому Хрищенні і скажемо:“Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі!” (Филип’ян 4:13)