(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)


БУДЕМО ПОДІБНІ ДО НЬОГО І БУДЕМО БАЧИТИ ЙОГО!

Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав. Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є (1 Івана 3:1-2).

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри, один чоловік вирушив у Шотландію на рибалку. Цілий день він ловив рибу, а ввечері зупинився у готелі, щоб відпочити, перекусити, а також поділитися з іншими людьми враженнями від свого відпочинку з вудочкою. Коли він описував рибу, яка від нього втекла і хотів показати, якою вона була великою (як це часом робимо і ми) і розвів свої руки, то він зачепив офіціанта, який саме ніс чай і вся чашка вилилася просто на стіну. На білосніжній стіні ресторанчику проявилася гидка коричнева пляма.

Ошелешений рибалка стояв і промовляв масу слів вибачення. Але один із гостів раптом встав із-за столу і сказав: «Нічого страшного!» Він вийняв із кишені олівець і почав малювати щось довкола плями. Незабаром там з’явилося чудове зображення європейського оленя із величезними рогами. Художником був Сер Едвард Лендсет, славетний шотландський митець, відомий своїми малюнками тварин у Англії.

Подібним чином, дорогі друзі, Бог ставиться і до нас. З нашими вадами і гріхами ми нагадуємо гидку коричневу пляму на білосніжній стіні. Але Бог діє як митець. І навіть більше як митець. Він бере нас такими як є і перетворює нас у щось прекрасне.

Сьогоднішній текст із Писання каже нам чому Бог це робить, як це Він робить і для чого Він це робить. Ми не знаємо якими мотивами користувався Лендсет для того, щоб перетворити гидку коричневу пляму на білосніжній стіні на малюнок величного європейського оленя. Можливо, то було співчуття і милосердя до невдахи-рибалки, який не лише не спіймав рибини, але й попсував стіну ресторану.

Але Господь Святий Дух чітко каже якими мотивами користувався і користується Бог. Написано: «Подивіться, яку любов дав нам Отець». Мотивація Бога до нас – Його свята, велика і неперевершена любов до створінь, які впали у гріх і нагадують гидку коричневу пляму на білосніжні стіні Божої святості та досконалості. У час гріхопадіння людство втратило правдиву любов. Ми народжуємося без святої любові. Свята любов залишилася в Бога. Наша гріховна людська плоть її не має. Ця любов, звичайно ж, відсутня у світі, наповненому безчинствами та пороками. Диявол, наш лютий і давній ворог з усіх сил намагається нас переконати в тому, що Бог нас не любить. Бо, зрештою, хіба можна полюбити гидку коричневу пляму на білосніжній стіні? Наше, змучене переступами, поганими думками, словами та вчинками, готове погодитися із такими навіюваннями. Але, пам’ятаймо, що диявол – обманщик. Тільки Бог говорить правду.

І саме Бог сьогодні нам каже: «Подивіться, яку любов дав нам Отець!» З грецької мови ми можемо перекласти цей вислів: «Лишень погляньте, яку величезну, славетну любов дав нам Отець!» Це вигук захоплення. І нам є чим захоплюватися, дорогі християни! Адже Христом не захоплюватися не можна.

Правдивий Бог, Який є любов, стався правдивою людиною. І Він не просто стався людиною. Але Він був даний нам! Христос – наш! Він – Спаситель Апостола Івана, рукою якого пише Святий Дух. І Христос – наш Спаситель. Він є тією любов’ю, яку дав нам Бог. Досконала святість і досконала праведність, вічна любов і вічна доброта дана нам у Христі, Який на Себе бере нашу коричневу гидотну пляму гріха і змиває її Своєю святою кров’ю на Голгофському хресті, щоб на нас не було більше жодної плями гріха.

«Щоб ми були дітьми Божими» - продовжує Апостол Іван. Божа велична, славетна любов, Ісус Христос даний нам, щоб ми були дітьми Божими. Велика любов досягає великої цілі. Жертовна любов, Ісус Христос, приносить Себе в жертву за наші гріхи та вади, щоб ми були дітьми Божими.

«І ними ми є» - стверджує Апостол. Не будемо, а вже є! Бо Христос воскрес, бо нас проголошено виправданими, примиреними з Богом Христовими тілом і кров’ю, якими Він сьогодні запрошує нас причащатися у Святій Вечері. Ми вже є діти Божі. Це – вислів, який варто вимовляти із захопленням! Ми – діти нашого люблячого Творця. Кожен із нас є дитям Божим. Про кожного із нас Отець Небесний піклується як про Свого любого сина або про Свою любу доньку. Через Христа ми тепер можемо сміливо звертатися до Бога зі словами: «Отче наш, сущий на небесах!» Слова з Послання до євреїв стосуються кожного віруючого у Ісуса Христа Назарянина: «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євреїв 4:16)

Через Христа ми – вже діти Божі. Насолоджуймося своїм привілейованим станом, дорогі брати і сестри, щохвилини, щогодини і щодня. Спілкуймося з Богом через Його Слово, звертаймося до Нього у молитві заради Христа, щиро просімо в Нього допомоги в наших щоденних потребах і порад у наших проблемах. Зміцнюймося Його любов’ю через Євхаристію: тіло і кров Христа у хлібі та вині Вечері Спасителя.

Світ не розуміє наших особливих взаємин із Богом, пише Апостол Іван. «Світ нас не знає» - каже він. Світ не бачить наших взаємин з Богом. Світ бачить людей із плоті та крові, які мають таке ж громадянство, працюють у поті чола, щоб мати насущний хліб. Світ також часом бачить, як ми можемо чинити речі, які властиві грішній плоті, що робляться регулярно у світі.

Світ не бачить над нами німбів. Врешті-решт я теж не помічав ніякого німбу над собою, ані над якимось інших християнином. І не думаю, що у вас, дорогі друзі, був інший досвід. Чи може був? J

Але світ не пізнає нас не через нашу зовнішню подібність, громадянство, професії, які ми маємо в цьому світі. Світ нас не знає, каже нам сьогодні Святий Дух, бо світ «Його не знає», тобто світ не знає Бога. Тих, хто вірує в Христа світ вважає часто за відсталих людей. Ім’я Боже не згадується світом. А в переважній більшості українських книжкових магазинах ви не знайдете не тільки творів святих церкви, але й Божого Слова, Біблії. У невідроджених людей немає інтересу до Бога, а тим більше до Божих людей. Світ цікавить його особиста ілюзія, яку «подарував» йому диявол, і в якій він перебуває, як наркоман у своїх галюцинаціях. Апостол Павло так пише про світ, тобто про невідроджених людей: «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно» (1 Коринтян 2:14).

Дорогі брати і сестри, попри свою зовнішню подібність до світу, ми все-таки вже – Божі діти. І тому ми прагнемо жити так як хоче від нас Бог. Ми ще недосконалі, але ми прагнемо досконалості. Ми так само, як світські люди, можемо захворіти і померти. Але у хворобі ми будемо з Богом. А в час нашої смерті Господь візьме нас до Себе.

І хоча наше грішне тіло, старий Адам намагається вернутися до старих звичок, у нас є «розум Христів!» (1 Коринтян 2:16) Воскреслий Христос, дорогні друзі, живе всередині нас! Ми маємо Його розум.

Тому ми можемо аналізувати все, що відбувається довкола нас з точки зору Христа. І Його Дух дає нам можливість приймати Богоугодні рішення і виконувати їх, і намагатися жити так, як прагне від нас Бог і приносити у своє життя і людей довкола нас плоди: «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Галатів 5:22, 23).

Писання нас повідомляє сьогодні: «Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо». Улюблені у Христі, діамант є діамантом навіть перед тим, як його опрацює ювелір, правда ж? Світ цього не помічає, але це нічого не означає. Апостол каже, що ще не виявилося що ми будемо. Наразі ми бачимо одного у грішному тілі, із фізичними вадами, недоліками характеру та інколи гріхами, що йдуть від старого Адама.

Але ми будемо зовсім іншими. Ні, ми не втратимо нашої ідентичності. Інакше святий Іван не казав би: «Ще не виявилося, що ми будемо». Тобто ми залишимося собою, але без гріха.

Заради Ісуса Христа наші гріхи прощено. В Христове Ім’я ми проголошені дітьми Божими. Але цілковито подібними на Людського Сина Христа ми станемо пізніше. Апостол Іван пише: «Знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього». У нас є не просто припущення, але тверде знання. Ми будемо як Христос. На нас, замість жахливої, гидкої коричневої плями гріхи, буде сяяти слава Божа. Ми будемо повністю безгрішні.

Божий Син стався правдивою людиною, але без гріха, щоб ми стали теж дітьми Божими, правдивими людьми, але без гріха. Тож у час повернення воскреслого Христа ми перемінимося і станемо подібні до Нього. Ми будемо прекрасніші від найбільш опрацьованих діамантів. І, ми будемо ще подібні до Христа Бога дуже важливою характеристикою – вічним життям. На нас не буде вже жодного гріха. Наше тіло буде прославлене, як тіло Христове. А де немає гріха, там немає і смерті. Ми будемо жити вічно, у славі Божого Царства, бо будемо бачити Його, як Він є.

Причина усього цього чудесного і довершеного життя у Царстві Божому знову криється у Христі Господі. Бо будемо ми бачити Його, як Він є. Він буде завжди, кожного дня з нами. Наш Бог буде з нами ходити, розмовляти, відпочивати, радіти та тішитися. Бо Він помер за наші гріхи, Він нас викупив від вічної смерті. Він – Пастир Добрий, Який поклав власне життя за Свої вівці, за кожного з нас. І Він воскрес! Христос воскрес! Воістину воскрес! Амінь.