ДВЕРІ ДО ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде. Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали (Івана 10:9, 10).

Христос воскрес! Воістину воскрес!

«Кожна релігія веде до Бога!» - чи не доводилося вам, дорогі брати і сестри чути такі слова, особливо з вуст політиків, які щиро прагнуть релігійного миру у своїй країні? Всі релігії представляються, як однаково важливі, як рівноцінні, як такі, що дають однакову користь як окремій людині, так і цілому людству. Така перспектива видається привабливою не тільки урядам, але й багатьом людям, яким не подобається чути про те, що їхнє життя перебуває в небезпеці, якщо вони не вірують у правдивого Бога. Біда ще й у тому, що чимало релігійних лідерів намагаються таким людям лестити. Папа римський, наприклад, називає юдеїв старшими братами християн і не заперечує спасіння навіть мусульман. Але забудьмо на трохи про політиків, церковних діячів останніх днів і просто фальшивих пророків! Послухаймо, що каже про це Бог.

Господь у Своєму Євангелії на сьогодні є однозначним. Він каже: «Я – двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде і пасовисько знайде.» Дуже важливо знати Господа Ісуса Христа. Дуже важливо знати ці єдині двері, через які входять до вічного життя.

В Едемському саду сатана, наш давній лютий ворог, обіцяв нашим прабатькам вхід до божественного стану. Він претендував на те, що він є дверима до такого пізнання, щоб люди були як боги. Вхід через диявола виявився входом до гріха, до страждань і хвороб, до смерті.

Але Бог не залишив нас без надії. Хоча Він поставив на сторожі райського саду херувима і полум’яного меча, щоби грішні люди не змогли скористатися входом до раю, їсти від дерева життя і вічно жити у гріхах і у богозневазі, Він дав обітницю визволити нас від диявола, від гріха, від смерті і відновити наше синівство в Бога.

Як часто люди, навіть з вибраного народу і ми з вами, відступалися від Бога і нехтували Його цією чудесною обітницею, і як часто Він виявляв Свою вірність, Своє милосердя, Свою любов до нас, підтверджуючи Свою обітницю, посилаючи пророків, і врешті-решт пославши Свого Єдинородного Сина, народженого від Діви Марії!

Чи спав у цей час диявол? Чи дрімали наші вороги? Чи дрімають вони зараз? Ні. Вони продовжували і продовжують малювати в нашій уяві масу інших фальшивих дверей у образі, Ваалів, Астарт. Перунів, Ярилів, Волосів, Буд, Магометів, і маси інших фальшивих пророків і божеств. Всі вони пропонували вхід до безпроблемного життя, а часто і до раю.

Світ додавав і додає свою творчість спокуси таких як матеріалізм, псевдо-науковість і плотські задоволення. «Ввійдіть у ці двері,» - запрошують вони, «і ви пізнаєте масу задоволень.» Щоправда вони забувають додати про те, куди ті двері матеріального і плотського задоволення ведуть: до страждань і вічної смерті. За всіма тими дверима чекає не рай, не Едемський сад, а гідна заплата за гріхи: вогняне озеро і безконечні муки у вічності.

Але рай сьогодні відкритий! Його відкрив для нас Христос. На нашому місці Він виконав святий Божий Закон. На Себе Він узяв усі наші гріхи і провини. За нас Бог Син страждав на Голгофському хресті. На Нього Бог вилив весь Свій святий гнів, усе прокляття, яке заслужили ми за свої провини перед Богом і перед нашими ближніми. За гріхи наші Він помер. Своєю смертю Він нас звільнив від вічної смерті. І на доказ нашої перемоги у Сині Божому, у Христі Назарянині, Він воскрес із мертвих. Він живе. Він царює. Він править у Небесному Царстві. І Він повернеться незабаром у славі, щоб дати вічне життя тим, хто довіряє Христові, і вкинути у вічний вогонь усіх, хто свою надію покладає на когось іншого, або на щось інше окрім Христа.

Тому Христос з упевненістю промовляє: «Я – двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде і пасовисько знайде.» Він приніс повну заплату за наші гріхи. Він воскрес. Він переміг. Він живе і Він хоче, щоб ми жили. Бо це все, що Христос здійснив – Він здійснив для нас. Він усе це зробив, щоб ми не помирали навіки, але щоб ми перебували у Його Царстві. Він нас повертає до Едему. Полум’яний меч, гнів упав на Христа, щоб ми могли увійти у Царство Боже, до дерева життя, не боячись за власне життя, але радісно та співаючи гімн хвали переможцеві- Христові.

Христос каже, що увійти ми можемо лише через Нього. Він має безперечний доказ правдивості Своїх слів. Він – живий. І як написано у Посланні до євреїв (13:18): «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» Отже, хто входить через Христа – живе. Хто входить через Магомета, не живе. Хто покладається на Закон і на свої діла, не буде жити. Хто входить через Мойсея, Буду або будь-кого чи будь-що інше, не житиме, бо це двері в прірву, двері фальшиві. Всі інші двері поза Христом є дверима – пасткою. За тими дверима – злодії, представлені всіма тими хай навіть світовими, але фальшивими релігіями і світом.

Але Господь каже, що Він є тими дверима, увійшовши через які ми маємо вічне життя, свободу і достаток. Як овечки, що мають чудові пасовиська при вмілих і дбайливих пастухах, так і ми, маємо повноцінне вічне життя при нашому люблячому Пастиреві, Ісусові Христові, Який каже: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали,»

Життя, яке дає нам Христос не є коротким відрізком часу, про який сповідає псалмоспівець (89:10): «Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...» Це життя наше у грішному тілі. Але життя, яке здобув для нас Христос Господь на Голгофі має свій початок, але не має кінця. Воно безмежне і воно триває тисячі, мільйони і мільярди років. Ми воскреснемо, як і Христос і будемо жити у прославлених тілах вічно.

Тому Господь каже: «Я – двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться.» Тому так активно діють і наші вороги, очолювані архиворогом – дияволом. Вони знають, що їхні дні ось-ось завершаться. І як маніакальні убивці вони розставляють повсюди масу дверей-пасток із фальшивих релігій або ж повної байдужості, щоб люди не могли спастися, а гинули.

Проте Євангеліє далі проповідується. Двері до раю широко розчинені Христом і ласкавий Небесний Отець, дивлячись на нас, бачить вже не грішників, а праведників, зодягнених у чистий одяг, вибілений у крові Ягняти Божого, Христа. Тому Він каже нам: «Все готове. Ідіть на весілля!» (Мт. 22:4). Ці слова запрошення лунають до всіх людей, усіх рас і народів. Ці слова підкріплені Христовим народженням, служінням, стражданнями, смертю на хресті і воскресінням.

Ці слова підтверджуються сьогодні і запрошенням до Святої Вечері, у якій воскреслий Господь і Спаситель пропонує нам Свої реальні святі тіло та кров, щоб ми їх їли та пили на прощення наших гріхів, на покріплення наших гріхів, на тайну, невидиму спільність із живим Господом Церкви, із Спасителем.

Дорогі брати і сестри, політикам часом видається доречно говорити про те, що всі релігії ведуть до Бога. Їм дивуватися не треба. Часто політика є мистецтвом лестити вуха виборців. Але лестощі, як правило, не є правдою, як про це написано в Книзі приповістей (28:23): «Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.» Господь, дорогі друзі, повертає сьогодні нас до реальності Своїм Євангелієм. Він каже: «Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям… Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде» (Івана 10:7, 9).

Христос є нашими єдиними і правдивими дверима до вічного життя. І ці двері Він розкрив, широко розкинувши пробиті руки на хресті. Цими пробитими руками воскреслий Христос прагне пригорнути кожну заблукану вівцю, кожного блудного сина або доньку, що повертаються до правдивого Бога, об’явленого Ісусом Христом, Який був розп’ятий за нащі гріхи і воскрес. Воістину воскрес! І Він є єдиними справжніми дверима до вічного життя у Божому Царстві. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.