ЗНАЄМО ЛИШЕ ХРИСТА

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь [вирішив] нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого... І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! (1 Коринтян 2:1-5).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім’я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, чи ви задумувалися коли-небудь над улюбленою темою своєї розмови? Про що ви любите говорити? Про політику? Про сім'ю? Про автомобілі? А може про дітей? Стільки є різноманітних і цікавих тем про що ми можемо спілкуватися. І багато з них є важливими. Саме тому існує стільки багато професій. І чим суспільство розвиненіше, тим більше є йому про що говорити. Варто лишень ввімкнути телевізор або розкрити якийсь популярний журнал - там стільки всього цікавого. Отже про що або про кого ми найчастіше говоримо і думаємо? Що викликає наше найбільше захоплення? І не менш важливе питання: про кого має говорити Церква, наші диякони і пастирі, кожен із нас, дорогі християни?

Сьогодні, дорогі друзі, ми дивимося на те, про що любив говорити Апостол Павло і про те в чому і в Кому є найбільше захоплення дітей Божих, Хто має бути центром нашого життя. Апостол Павло каже: «А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь [вирішив] нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого...»

Апостол прийшов до коринтян не на прогулянку. Він не прийшов для того, щоб похвалитися своїми здібностями. Він не прийшов для того, щоб у коринтян відібрати гроші або майно. Ціллю приходу Павла до коринтян було виконання завдання Ісуса. Господь наш дав завдання Його проповідникам: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Марка 16:15). Апостоли вірно виконували це завдання Спасителя. Це завдання має Церква і сьогодні. Ісус Христос, наш Господь не змінився, як написано: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євреїв 13:8) Так само і послання, яке ніс Апостол Павло є посланням і сьогоднішньої Церкви і Господа, Який ніколи не змінюється, як написано: «А Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії» (1 Петра 1:25).

Зауважте дорогі брати і сестри Слово Господнє це те Слово, яке звіщене нам у Євангелії. Це не те слово, про яке говорять усі ті, що надають увагу давнім оповіданням або об'явленням якихось святих. Слово Господнє - це те Слово, яке звіщене в Євангелії. Це не те слово, яке в екстазі незв'язною і незрозумілою мовою вигукують сучасні псевдопроповідники. Це не те слово, яке вони витягують, захищаючи жадібність і агресію, бажання слави та абсолютного достатку в цьому світі. Зовсім ні. У Біблії чітко написано, що те Слово повік пробуває, яке звіщене нам у Євангелії, тобто у самій Біблії, і тільки в ній.

Саме це Слово прийшов проповідувати у Коринт Апостол Павло. Він не прийшов похвалитися своїм розумом. Він не прийшов навчити їх, як стати мільйонерами. Він не прийшов їх навчити красномовству. Зовсім ні. Апостол Павло каже: «Я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого...» Правильнішим українським перекладом цього речення з грецькою було би сказати так: «Я вирішив нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого…»

Сьогодні ми часто чуємо слова про те, як хтось вирішив прийняти Христа, так наче вони мають владу на Богом, а не Бог над ними. Це - самообман, дорогі друзі. Це - слова людської мудрості. Слово ж Господнє звіщає, що люди народжуються мертвими у гріхах, як написано: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю… а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Ефесян 2:4, 5, 9). Якою ж нахабністю по відношенню до Бога хвалитися, що це люди приймають Бога, а не Він оживив нас, що мертві були через прогріхи!

Про це і говорить Апостол Павло. Бог оживив Павла Євангелієм. Павло більше не хвалиться своєю силою, своєю вірністю. Він хвалиться Господом. Павло вдячний Господу. Він приймає рішення нічого окрім Христа у Церкві не знати і тільки Його Одного проповідувати. Апостол з цією лише ціллю прибув до Коринту.

Але, дорогі друзі, є багато проповідників, які проповідують Христа. І христи в цих проповідників часто різні. Одні проповідують Христа, Який нас лише судить. І ці проповідники зображають Христа винятково суворим Суддею, Який пильно дивиться на те скільки ми зробили зла і скільки ми зробили добра, щоб нас судити винятково за нашими ділами, добрими або злими. Апостол Павло такого христа не проповідував. Не для проповіді такого розлюченого судді Святий Дух привів його до Коринту.

Інші проповідують христа, який закриває очі на гріх і навіть потурає гріхові. Вони проповідують христа, який бездумно задовольняє їхні найменші примхи, який дає їм гроші, владу, здоров'я і все чого вони лише забажають і будуть вимагати. Часто вони стидаються навіть згадки про хрест Голгофи. Не такого христа проповідував Апостол Павло. Не такого христа об'являє Слово Євангелія, Слово, що повік пробуває.

Апостол каже: «Я вирішив нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого…» Ісуса Христа, і Того розп'ятого, - ось якого Христа об'являє нам Святе Писання. Святе Писання об'являє нам Христа, Сина Божого воплоченого і народженого, Христа поставленого під Закон, Христа розп'ятого за наші гріхи, Христа Який з невимовної любові до людського роду, помер на нашому місці за наші гріхи, і Який воскрес для нашого виправдання. Саме цього Христа проповідує Апостол Павло.

Саме цей розп'ятий і воскреслий Ісус Христос з'явився цьому колись першому із грішників на дорозі із Єрусалиму до Дамаску, щоб докорити за гріхи проти Бога і проти людей, щоб проголосити Савлові Євангеліє прощення заради хресної смерті розп'ятого Христа і для того, щоб учинити Савла новим чоловіком, щоб у Хрищенні зодягнути його у Христа і перетворити його на Павла, великого проповідника, невтомного місіонера. Саме цього розп'ятого за нас і люблячого нас Ісуса Христа тепер Павло проповідує. Саме цей Ісус Христос розп'ятий чинить і нас новими людьми, проголошуючи нам прощення усіх наших гріхів і мир з Богом.

Апостол каже далі: «І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.» Апостол Павло не міг похвалитися своїм здоров'ям. Бог у відповідь на його прохання про зцілення від недуги сказав: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі» (2 Коринтян 12:9). І Павло тому каже: «Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний» (2 Коринтян 12:9, 10).

Краще бути в немочах, у бідах, у хворобах, але із правдивим Христом, Христом розп'ятим за наші гріхи, Христом люблячим, Христом, Який прощає нам гріхи наші і дає життя вічне у Божому Царстві. Навіть коли ми хворіємо, коли все ближчим і ближчим стає кінець нашого життя у грішному та знесиленому тілі нам немає чого боятися смерті. Написано: «Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає, сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає» (1 Коринтян 15:42, 43). Краще бути в страху такому як Павло - у страху перед Богом, у страху за успіх Божої справи у нашій сім'ї, у нашій громаді, в Україні.

Так і Павло тремтить за євангельську працю. Святий Дух спонукає його іти і проповідувати Христа розп'ятого. Бо тільки проповідь Христа розп'ятого має доказ Духа і сили, щоб наша віра будувалася не на мудрості Божій, яку озвучують масово світські теле та радіо канали, газети та журнали, але в силі Божій, у хресті Голгофи, у Христі розп'ятому і воскреслому, Який сьогодні запрошує нас знову до Свого славного Столу, щоб у Його святих тілі та крові одержати силу Божу, прощення усіх наших гріхів.

І саме цей розп'ятий Христос є нашою силою, нашою мудрістю, нашим спасінням. Лише Він реально може змінити кожного з нас, кожну нашу сім'ю і навіть нашу цілу країну. Є історія, дорогі брати і сестри, про блудника і п'яницю, який повірив у Христа розп'ятого. Він перестав займатися блудом і пити. Його друзі намагалися повернути його у своє лихе товариство і казали йому: «Як ти можеш вірити у Христа, у Біблію у чудеса, у перетворення води на вино.» Цей колишній п'яниця відповів: «Я не знаю, як Ісус перетворив воду на вино, але я бачу як у мене вдома Він перетворює пиво на нові меблі.»

Дорогі друзі, я впевнений, ви зауважували подібні зміни і у вашому житті, у вашому характері, у вашому ставленні до ближніх. Але найголовнішим є те, що сила Христа є і залишається у прощенні наших гріхів. Бо цей світ минеться, а наше майбутнє на небі, звідки ми чекаємо Христа.

Отже, про що і про кого ми будемо говорити відсьогодні із своїми друзями і рідними, із колегами та просто незнайомцями? Говорімо про Того, Хто є центром нашого життя. Говорімо про Христа Спасителя розп'ятого. Хай Він Бог всюдисущий, присутній з нами у Слові і Таїнстві також буде і у ваших розмовах, у ваших думках кожного дня і кожної ночі. Говоріть про Христа, коли ви говорите про політику, про сім'ю, про автомобілі, про дітей, про будь-яку тему. Адже всяке добро від Нього. І Він також обороняє нас від усякого зла. Думаймо про Христа, про Його Слово і говорімо про Христа і про Його Слово. Звіряймо все із Христом і з Його Словом, а не з тим, що вперто нам пропонує цей розбещений світ. Прийміть це рішення сьогодні, як це зробив Павло. Бо тільки у Христі розп'ятому наше спасіння і життя вічне. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.