БОГ ПАСЕ ОТАРУ СВОЮ

Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх. Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня. І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю. На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах! Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог. Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев’яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям! (Єзекіїля 34:11-16).

Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров’ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:1, 2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, сьогодні ми святкуємо неділю пастиря і сповідника Тимофія. Тимофій був вихований у християнській вірі своєю мамою і бабусею, які були щирими християнками. Тимофій був учнем Апостола Павла і євангелістом. Він супроводжував Павла у його місіонерських подорожах, був його персональним листоношею, а також, за дорученням Апостола, повертав людей до правдивої віри у тих громадах, де починалися проблеми, де з’являлися фальшиві учителі, де віра нищилася вовками в овечих шкурах. Тимофій був вірним пастирем і сповідником Євангелія. Пастир Тимофій вірно служив Тому, Хто сьогодні до нас промовляє через книгу пророка Єзекіїля: «Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх. Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня». Дорогі брати і сестри, день хмарний і день імлистий для цілого людства настав тоді, коли у світ увійшов гріх. Земля і все живе створіння через наші гріхи потрапили під прокляття. Все, що було створене Богом для нас, щоб ми ним тішилися і раділи, відтепер носить на собі печать гріха. І ця печать виражається найяскравіше у смерті, до якої через наші гріхи приречені усі живі творіння, з нами включно.

Але наш благодатний Творець, Який називає Себе нашим Пастирем сьогодні звіщає нам чудесну новину: Він Сам зажадає отару Свою. Він Сам буде шукати нас посеред усього людства, щоб нас врятувати і зібрати нас усіх до Себе. Для цього Він посилає пророка Єзекіїля, через якого Святий Дух дає нам сьогоднішній текст. Для цього Господь посилає Апостола Павла проповідувати Євангеліє. Для цього Господь посилає євангеліста і пастиря Тимофія, якого ми згадуємо цієї неділі. Для цього Господь посилає і багатьох наших душпастирів, які проповідують незмінне Слово Боже, Слово яке є незаперечною правдою.

Далі Господь, наш правдивий Добрий Пастир каже: «І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю». Всю роботу по збиранню людей, всю роботу по поверненню нас до Царства Божого виконує Сам Бог.

Він каже: «Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог. Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев’яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!» Ніхто не може пасти Божих людей. Вовки у овечих шкурах не пасуть Божої отари. Господь наш каже про них: «Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали… А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці» (Івана 10:10, 12, 13).

Господь також каже: «Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають» (Івана 10:14). Через пророка Єзекіїля Він обіцяє відшукати загинулу вівцю. Дорогі брати і сестри, ми всі були цими загинулими вівцями. І саме для того, щоб пасти нас Сам Бог Син стався людиною. Він став однією з овечок, таких як ви і я, щоб вже більше ніхто не був загубленим, але щоб покликати кожну людину до спасіння. Бог Син стався Сам Ягнятком праведності, щоб усі заблукані вівці, усі люди у гріхах могли повернутися до Бога. Тому і сьогодні це послання пророка Єзекіїля є таким для нас важливим. «Загинулу вівцю відшукаю» - звіщає Він. І на власному житті ми пересвідчуємося у правдивості слів Господніх. Ми – ті заблукані вівці. Бог нас відшукав.

Далі Святий Дух звіщає: «Сполошену вівцю поверну». Дорогі брати і сестри, Адам і Єва, наші прабатьки були вигнані із Едемського саду через гріх. Ми перебуваємо сполошені своїми гріхами. Ми боїмося Бога, тому що ми знаємо, що Бог – Суддя справедливий і Він – Бог святий. Він Сам каже: «Ви не здолієте служити Господеві, бо Він Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів» (Єг. 24:19).

Грішним людям є чого боятися Бога. Жодна нечиста думка, жодне нечисте слова, жоден поганий учинок не можуть триматися перед очима Господніми, бо Він – святий. Тому ми були сполошені. Але сьогодні нам благодатний і люблячий Господь каже, що Він Сам повертає сполошених. Він сьогодні звіщає нам прощення усіх наших гріхів. Не бійтеся! Ви мали погані думки? Це – погано. Але Бог прощає вас. Ви промовляли погані слова? Це – біда. Але Бог прощає вас. Ви учинили зло проти Бога і проти свого ближнього? Це – жахливий переступ проти Господа, але Він прощає вас повністю і цілковито. Він прощає вас з великої Своєї благодаті. «Сполошену вівцю поверну» - каже Господь через пророка Єзекіїля, передвіщаючи прихід Сина Божого у плоті у світ. «Не бійтеся! Ось благовіщу вам радість велику» - звіщає ангел пастухам у день народження Спасителя Бога, Царя Слави Якого буде розіпнуто на хресті за наші гріхи. «Не лякайтеся!» - це послання звіщає ангел жінкам, що прийшли до порожнього гробу воскреслого Христа. Не лякайтеся, бо Христос воскрес, щоб сполошених овець повернути.

Через пророка Єзекіїля Господь звіщає, що Він перев’яже поранену вівцю. Для цього Він воплотився. Для цього Він пішов на Голгофський хрест. Для цього Він виконав те пророцтво, що вигукнув Іван Христитель, вказуючи на Ісуса Назарянина: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Івана 1:29) Для цього Агнець Божий, Ісус Христос, пролив Свою святу кров, щоб смертельні рани, що їх залишають гріхи наші, перев’язати. Саме в цьому Доброму Пастиреві, що життя Своє за вівці кладе, сповнилося пророцтво з Ісаї (53:5): «Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!»

І сьогодні, любі друзі, Господь перев’язує нам наші рани Своїми тілом і кров’ю. Не символічними образами, а реальними тілом і кров’ю, які Він нас запрошує їсти та пити у хлібові та вині Його Вечері щонеділі, коли Він збирає Своїх овечок з усіх-усюд Києва, України та цілого світу до Своєї Церкви, щоб зрушити наші серця, щоб утішити нас Словом Своїм, щоб перев’язати наші рани Своїм святим тілом і зцілити нас прощенням у Його дорогоцінній крові, щоб збувалося завжди промовлене Святим Духом через Єзекіїля: вівцю «хвору зміцню».

Господь також висловлює застереження, дорогі брати та сестри, тим людям, яких Він називає ситими та сильними, тобто тих, які не потребують Божої благодаті, а ідуть вперед у світі, розштовхуючи ліктями наліво та направо інших дещо слабших за себе, затоптуючи тих, хто не має стільки нахабності, підступності та лукавства. Їм Господь не потрібен. У них достатньо зв’язків зі світом, їм достатньо сили у скутого диявола, і думають вони купити своє спасіння або заслужити вічне життя своїми ділами. Господь каже про таких, що Він буде пасти їх правосуддям, тобто за їхніми ділами, у яких немає спасіння, а тільки осуд. Бо «хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого» (Івана 3:17).

Дорогі брати і сестри, де нам знайти достатньо слів подяки, щоб подякувати Богові достатньо за те, що Він посилав Своїх пророків, Апостолів, пастирів і сповідників таких як Тимофій, а особливо за те, що Він, Ісус Христос, Сам є нашим Добрим Пастирем, Який пасе нас, веде нас Своїм голосом- Словом. Де нам знайти достатньо слів подяки за спасіння і вічне життя, яке дарується нам безкоштовно заради Христа Богом, Який говорячи про наше вічне блаженство у Його Царстві, говорить: «На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах! Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог». Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петра 5:14).