Послання до Ефесян 1:3-14

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для себе Ісусом Христом, зо вподобанням волі Своєї, на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, що маємо в Ньому відкуплення крові кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для упорядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, - що на небі і що на землі. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. У Ньому й ви, як почули були слово правди Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!

Хай Бог дасть вам дари заради Ісуса:
Мудру голову тут і тепер!
Серце, що чітко бачить кінець!
І достатньо м'язів!
Хто знає, коли і чи взагалі я коли-небудь стоятиму за цією проповідницею знову. Звичайно, Бог знає. Та ні я, ні ви цього не знаємо. У вівторок вранці Фібі і я повертаємося до Сполучених Штатів після більш, ніж року молитов, співів та поклоніння Богові разом з вами, прихожанами громади "Воскресіння", що у Києві. Коли ваш пастир попросив мене проповідувати сьогодні, я прочитав призначені на цю неділю читання з Псалмів, Старого Заповіту, Послання та Євангеліє. Пастир Горпинчук сказав, що я можу проповідувати по будь-якому з текстів. Мої очі відразу зупинилися на сьогоднішньому Посланні. Це слова апостола Павла. Він, очевидно, писав їх у в'язниці в Римі. Ефес не був домівкою Павла. Однак він провів там якийсь час. Він любив своїх братів і сестер у Христі з Ефесу. Як і я, він не знав, чи ще коли-небудь побачить їх. Що ж він зробив? У восьми заключних віршах розділу першого він молиться за них. Він молиться, щоб вони отримали три божественні дари заради Ісуса - один дар для голови, інший - для серця, а третій - для їхніх духовних м'язів. Дозвольте і мені запропонувати ці самі вірші як молитву за вас. Хай Бог дасть вам ці дари заради Ісуса! По-перше, мудру голову тут і тепер. По-друге, серце, що чітко бачить кінець. І, по-третє, достатньо м'язів.

Ми сьогодні тут, я - за проповідницею, ви - в залі. І це певно. Ще одне є певним. Що б не трапилося в майбутньому, всі ми певно зустрінемося знову. Не можливо. А точно! Колись ми приєднаємося до величезного натовпу людей, що стануть перед Богом при другому пришесті Христа. Дехто з нас, можливо, буде ще живий, коли прийде Христос. Решта воскреснуть з мертвих, щоб стати поряд з живими. Однак всі ми ТОЧНО зустрінемося знову! Отже, сьогодні ми зібралися тут. І знову будемо разом в останній день. А до того часу ніхто не знає точно, що станеться з вами, зі мною чи з людиною, що сидить сьогодні в церкві поруч з вами. Це важливі факти. Вони реальні. Ось інша правда: жоден з нас не може вистояти сьогодні чи в останній день, чи безпечно вистояти від тепер аж до того дня на одинці! Полишені на самих себе, ми були б невдахами тепер, не вистояли б на Суді, за нами б тягнулася низка невдач від сьогодні аж до приходу Христа. Однак заради Христа ми НЕ є невдахами. Його дари - ось про що я хочу вам проповідувати. Я хочу, щоб ви мали дари для голови тепер, дари серця для кінця та дари м'язів в проміжку між ними. Якщо ви маєте ці дари, то ми можемо сьогодні попрощатися з миром, радістю, надією та впевненістю! Хай Бог дасть нам це заради Ісуса!

Справжні християни цінують голову, що їм дана. З допомогою голови ми бачимо, чуємо, нюхаємо, смакуємо, і наш мозок обробляє інформацію, котру ми отримуємо за допомогою чуттів. Так ми ПІЗНАЄМО щось. Павло каже: "Не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости та об'явлення для пізнання Його". Встаньте, якщо ви хочете бути дурними... Я так і думав. Ніхто не хоче бути дурнем. Чому ж тут і тепер так багато людей кажуть, чинять і думають дурниці? (1) Чи розумно з пожаданням дивитися на речі, котрих ми не можемо і не повинні мати? Ні! Та люди роблять це весь час. (2) Чи розумно прислухатися до напівправди, пліток, обмов, фантазій чи справжнісінької брехні? Ні! Та люди постійно це роблять. (3) Чи розумно встромляти свого носа не у свої справи, задирати носа, вважаючи себе кращим за інших, чи винюхувати заборонені задоволення? Ні! Та люди постійно це роблять. (4) Чи розумно їсти і пити по такої міри, коли наші тіло вже не в стані функціонувати так, як це задумав Бог? Ні! Та люди постійно роблять це. (5) Чи розумно думати, думати і думати і в кінці не мати часу на Бога, Його Слово, Його правду і Його любов? Ні! Та люди роблять це постійно. Отже, як Павло молитиму щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости та об'явлення для пізнання Його.

Я можу так помолитися, адже у Писанні ви описані як церква. Ісус каже: "Де двоє чи троє у моє ім'я зійдуться, то там я буду посеред вас". Ісус не був дурним. І Він не хотів, щоб ті, що зібралися довкола Нього були дурними. Павло просить Бога дати тим, кого він любив духа премудрости та об'явлення, а не глупоти. Зараз і тепер я прошу вас слухати Святого Духа, що робить вас мудрими на спасіння через віру в Ісуса Христа. Тут у цій залі (подивімося - один, два, три - є два чи три, що зібралися в Iм'я Ісуса), є Свята Біблія, - з якої я проповідую. На вівтарі - чаша і тарілка для Святого причастя. Тут у цьому зібранні працює Святий Дух через Слово та Таїнство. Він дає відповідь на мої молитви тут і тепер. Сьогодні тут Він дає дар мудрості, а не глупоти. Святе Писання чітко навчає, що без Ісуса, котрий є Словом, без святого духа, котрий свідчить, що Ісус - наш Господь, надісланий Отцем, кожен з нас (1) духовно сліпий, (2) духовно глухий та (3) духовно німий. Одним словом, без Божої благодаті у Христі за своїм народженням ми мертві для мудрості і зовсім не так використовуємо свої голови, - і то щодня! Ви і я! Це робить нашу голову потенційним інструментом ворога, тут і тепер! АЛЕ - Бог не тільки виявляє нам наші гріхи, він також спрямовує наші очі до хреста, куди Ісус забрав наші гріхи. Він промовляє нам у вуха: "Христос воскрес!", щоб у мудрості ми відповіли: "Воістину воскрес!" Він запроваджує хліб і вино до наших вуст і каже: "Мудрість! Прийміть істинного Ісуса - це Його тіло, це Його кров, що за вас віддається на відпущення гріхів ваших!" Наші голови - з духом премудрости і об'явлення - вже більше не дурні, а мудрі, коли неділя за неділею ми чуємо, що ми - грішники, але Ісус помер за наші гріхи і знову воскрес, щоб проголосити нас праведними і прощеними! Отже, друзі мої тут і тепер я кажу: "Хай Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дасть вам духа премудрости та об'явлення для пізнання Його. . . через Слово і таїнство.

Якщо ви маєте таку голову, то також матимете серце, що дивиться далі за межі сьогодення. Ви чітко побачите, той благословенний день, коли ми всі точно будемо разом. Павло каже у нашому тексті: Я також молюся, щоб Бог просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих ! Як світ вимірює багатство? Ну, людина, що має декілька мільйонів гривень на банківському рахунку, може вважатися багатою. Наявність будинку з багатьма добре умебльованими кімнатами може також бути показником багатства людини. Бути настільки відомим і успішним і отримувати мільйони в якості зарплатні також може характеризувати людину як багату.

Та сьогоднішній банківський рахунок, розкішний будинок чи здатність вимагати мільйонну зарплатню - все це, сьогодні - є, а завтра - щезло. Українці пережили дві світові війни і століття політичних безпорядків і тому прекрасно це розуміють. Багато людей вважає, що серце щасливе від багатства. Ісус розповів нам історію як пересторогу. Вона про багатого господаря, котрий був настільки заможний, що мусів перебудувати свої старі засіки і збудувати нові більші, а тоді сам до себе промовив: "Не варто турбуватися. У мене є більш, ніж достатньо. Їж, пий, веселись". Ісус каже, що цей нерозумний вже тої ж ночі помер, можливо через серцевий напад, а всі його статки раптово щезли. Павло прагнув, щоб ефесяни мали серця, котрі б чітко бачили за межами сьогодення. Я молюся, щоб і ви мали цей дар! Фібі і я молимося, щоб ви мали досить для утримання своїх сімей, щоб ви мали дах над головою, могли придбати відповідний одяг і насолоджуватися своєю прекрасною країною. Так і повинно бути. Бог обіцяє кожному з нас дати те, що ми справді потребуємо. Однак Бог хоче, щоб кожен з нас мав справжній дар багатства, те, що Павло називає багатством славного спадку у святих.

Дозвольте пояснити. У Хрищенні ви об'єдналися з Христом. Ви стали Його. Як гілочки виноградної лози, ваше життя поєдналося з Христовим, коли ви отримали воду хрищення. Він помер. Ви охристилися в його смерть. Він воскрес. І ваш спадок - мати таке ж воскресіння, як Христос. Він сидить по правиці Отця. Ви також сидітимете по правиці Отця, багаті настільки, що й уявити годі. Карл Маркс насміхався з певної надії, що мають християни. Він знущався з того, що є небеса. Карл Маркс мертвий. Я молюся ...щоб Бог просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих. ТАК, в кінці ми зустрінемося. Це буде День суду. Ті, хто помер у благодаті Хрищення, без страху постануть перед Богом Отцем. Ісус дасть їм вбрання своєї досконалої праведності. Наші гріхи щезнуть. І ми житимемо вічно! Який спадок! Яке багатство!

Той Судний день надходить. Коли? Ніхто не знає. А тим часом перед нами дні, тижні, місяці і роки. Судячи з минулого, майбутнє принесе нам ще більше з того, що маємо тут і тепер. Довкола нас дурні люди, чиї голови не просвітлені Словом Божим. Вони ненавидять і переслідують тих, чиї серця з впевненістю дивляться на перемогу, що попереду, на славний спадок, що є нашим у Христі. Україна, Сполучені Штати, всі країни рано чи пізно зазнають політичної несправедливості, корупції, економічних негараздів, хвороб і таке інше. Ісус передбачив, що це продовжуватиметься рік за роком, аж поки Він знову не прийде. Отже, ми християни у цьому житті повинні носити важкі тягарі до того часу. Отже, нам потрібні м'язи. Нам потрібні м'язи, щоб вижити. І ми маємо їх. Павло говорить про безмірну велич Його сили в нас, що віруємо. Далі Павло детальніше описує ці духовні м'язи. Це потужна сила Його, яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все - за Голову Церкви, а вона - Його тіло, повня того, що все всім наповняє!

Серце - це м'яз. М'язи рук допомагають нам носити. М'язи ніг переносять нас з місця на місце. М'язи пальців дозволяють нам робити різні речі. Маленькі м'язи рухають наші очі і регулюють наш слух. Без м'язів ми б стали нерухомою, безкорисним згустком плоті. Від не було б жодної користі. Та Писання чітко навчає, що Бог створив нас не для того, щоб ми стали безкорисним згустком плоті, а щоб ми були людьми, що працюють у цьому світі, поклоняються Тому, Хто створив цей світ, що живуть поряд з собі подібними поки Творець дає життя і дихання на цій землі. Так! Коли ми виконуємо свою роботу, поклоняємося Богові і так йде поряд один з одним, Бог закликає нас боротися проти диявольських сил, що хочуть, щоб ми були не чим іншим, як нерухомим безкорисним згустком плоті. Хто ці злі вороги? Один з них - це грішний світ довкола нас. Другий - сатана і його прибічники. Третій - наше грішне тіло. Ми боремося зі спокусою. Ми грішимо. І робимо це, хоча Бог й дав нам мудру голову і серце, що чітко бачить наш спадок на небесах.

Отже, нам потрібен третій дар. Бог має м'язи. Він довів це, коли Ісус воскрес з мертвих. Бог має м'язи. Ісус сидить по правиці Бога і правицею дає все добро. Бог дав нам хвилини, години, дні і роки, щоб працювати, поклонятися і йти поряд один з одним, поки ми чекаємо його царства. Від тепер і до Судного дня ви, батьки, маєте сім'ї. Працюйте! Від тепер і до Судного дня ви, прихожани громади "Воскресіння" маєте церкву. Поклоняйтеся! Від тепер і до Судного дня ви, брате В'ячеславе та Олеже, маєте служіння керівництва у цій церкві. Поклоняйтеся! Від тепер і до Судного дня ви всі маєте один одного. Моліться один за одного! Вивчайте Слово Боже один з одним. Разом робіть те, що робили Петро, Павло, Яків та Іван. Вони допомагали тим, хто потребував допомоги. Вони давали тим, хто потребував їжі, одягали тих, хто не мав одягу, відвідували хворих і молилися за в'язнів.

Я обіцяю, що Бог дасть вам достатньо м'язів дійти дів сьогодні до того дня. І ми з Фібі обов'язково знову зустрінемося з вами. Ви знатні перемогти сатану, диявольський світ; ви можете вистояти проти спокус свого власного грішного тіла. Ви можете разом працювати, поклонятися і йти, але тільки за умови, що ваші м'язи - від Того, Хто воскрес з мертвих і сидить праворуч Бога Отця.

Хто знає, коли і чи взагалі я коли-небудь стоятиму за цією проповідницею знову. Звичайно, Бог знає. Та ні я, ні ви цього не знаємо. У вівторок вранці Фібі і я повертаємося до Сполучених Штатів після більш, ніж року молитов, співів та поклоніння Богові разом з вами, прихожанами громади "Воскресіння", що у Києві. Дозвольте помолитися за вас і за нас:

Отче, дай нам усім - Фібі, мені та нашим дорогим братам і сестрам - цих дарів заради Ісуса:
перше, мудру голову тут і тепер, що знає як визнавати гріх і йти до Ісуса за прощенням;
друге, серце, що бачить наш гарантований вічний спадок, і
третє, духовні м'язи - від тепер до часу, коли ми обов'язково знову зустрінемося - день за днем успішно боротися проти диявола, світу та нашої гріховної плоті!

АМІНЬ!