ХРИСТИЯНСЬКЕ ДОЛАННЯ ЗАСІДОК

І зараз повів Його Дух у пустиню. І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи. А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію! (Марка 1:12-15)

Усім... улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Римлян 1:7) Амінь.

Від часу початку воєн в Іракові, Чечні та Афганістані ми знову чуємо повідомлення про те скільки солдатів гине потрапивши у ворожі засідки. Ворог добре маскується, потім чекає на приближення солдатів і в найзручніший для себе момент нападає. В цьому якраз і є смисл засідки - напасти на солдатів у не лише найнесподіваніший, але і найнесприятливіший момент. Солдати нападу не чекають, вони не готові ані до оборони, ані до нападу, і як наслідок цього - гинуть від ворожих, куль, мін, гранат та інших численних знарядь убивства. Засідка часто завершується смертю у відчаї, навіть якщо це - відчайдушна оборона. Якщо солдати хочуть залишитися живими в країні-капітулянті, вони повинні особливо остерігатися засідок.

Сьогоднішній наш Біблійний текст навчає нас про те, як наш Спаситель подолав усі засідки розставлені на нас сатаною. Адже слово сатана з арамейської означає "той, хто причаївся у засідці." Диявол чекає завжди нагоди, щоб напасти на дітей Божих. Він прагне пожерти нас, розшматувати нас і спрямувати нас до місця вічних мук і страждань. Він хоче нас підштовхнути до гріха. Він причаївся у засідці. І коли бачить сприятливий для себе момент, то пробує переконати нас, що гріх який ми готові учинити не є чимось поганим, а добрим, корисним і навіть необхідним. Коли ж ми той гріх учинимо, то намагається нас переконати в тому, що гріх, який ми учинили є настільки великим, що Бог його ніколи нізащо не простить. Диявол хоче, щоб ми були у відчаї і жили як Юда Іскаріот: перше зраджували Господа, а потім у відчаї помирали. У цьому суть його діяльності, його засідок на християн. Апостол Петро так пише про цього противника людського роду: "Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі" (1 Петра 5:8, 9).

Сьогоднішнє Євангеліє нам оповідає про те, як по Хрищенні Дух Божий повів нашого Господа, правдивого Бога Сина і правдивого Сина Людського у пустиню. Пустиня не є найкращим місцем для життя. Там бракує води, там бракує їжі, там бракує навіть людського товариства. Тому вона і називається пустинею - пусте місце. Але Бог Святий Дух повів туди Ісуса Христа для виконання однієї з частин Його місії. Дух Божий повів Ісуса в пустиню, щоб розбити усі засідки, розставлені сатаною і вийти з них переможцем. В пустині наш Господь не був оточений Апостолами. Про те, щоб прислужити Йому вечерею не клопоталася Марта. Натомість довкола Господа ходили люті звірі. Але ще більше лютував диявол, який намагався спокусити Сина Божого всіма спокусами, які нам, людям навіть тяжко уявити.

Дорогі у Христі, коли диявол спокушує нас, ми часто падаємо. Наш старий Адам хапається за спокусу, як потопаючий за соломинку, і тоді відбувається те, що Господь описує в притчі про сіяча: "Кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується" (Матвія 13:19-21).

Але Ісус, наш Господь, дорогі брати і сестри, був більше випробуваний від нас і Він вистояв. Він переміг. Бо в Слові Божому написано: "Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує" (Якова 1:13). Така природа нашого Бога, така природа нашого Спасителя, бо Він Божий Син. І для цього Він стався людиною, щоб перемогти лукавого замість нас і для нас, бо Він ще й правдива людина, і для Христа спокуси теж були правдивими і реальними. Але він їх переміг.

Наш Господь переміг спокусу голоду. Ми можемо не витерпіти голоду. Ми - грішні люди. Голод для нас може бути надто великою спокусою. У Книзі Приповістей Соломонових читаємо таку молитву: "Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? І щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога" (Приповістей 30:7-9). Ми легко можемо впасти в цю спокусу. Але Господь вистояв. Засідку лукавого Господь знищив мечем Слова, промовивши: "Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих" (Матвія 4:4).

Наш Господь переміг спокусу фальшування Святого Письма і підлаштовування його під свої грішні забаганки. Ми можемо брати окремий вірш зі Святого Письма і будувати на ньому цілу нашу фальшиву теорію, як це роблять деякі спокушені богослови заявляючи про те, що замість одного воскресіння в кінці світу має бути два, або що політичний Ізраїль має ось-ось навернутися до Христа. Ми маємо спокуси будувати менші богословські теорії про здоров'я і багатство для себе. Але від цього вони будуть не менш фальшивими. Такі спокуси від лукавого. І такі спокуси наш Господь подолав. У Євангелії від Матвія ми читаємо, як сатана намагався сфальшувати Біблію і спокусити Ісуса. І ми читаємо про те як Ісус вистояв. У Біблії написано: "Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги. Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!" (Матвія 4:4-7).

Наш Господь переміг спокусу влади. Ми також часто падаємо в цю спокусу. Недаремно склалася приказка: "Влада псує. Абсолютна влада псує абсолютно." Пилат хизуючись своєю владою перед заарештованим Богом, хвалився: "Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?" (Івана 19:10). А як часто ми грішимо зловживаючи своєю владою у своїх сім'ях, по відношенню до своїх підлеглих, і навіть до сторонніх людей, але слабших від нас і беззахисних. Це - велика спокуса, яка може легко перерости у величезний гріх. Але наш Спаситель переміг спокусу фальшивої безбожної влади. Як? Мечем Слова. Він відповів: "Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!" (Матвія 4:10).

Нашого Господа оточували дикі звірі. Він вистояв. Нашого Господа оточували засідки сатани. Він ті засідки розгромив Своїм Словом і змусив сатану рятуватися втечею. А потім наш сьогоднішній текст каже: "Служили Йому Анголи." Господь подолав спокуси і Він опинився у чудовому товаристві Ангелів Божих, про яких написано: "Всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?" (Євреїв 1:14).

Ангели Божі, духи служебні посилаються на службу нам, тому що Ісус, який переміг підступи сатани, є нашим Господом. Вони послані до нас, бо з пустині, де впав у переступи народ Ізраїльський, ведений Мойсеєм, Ісус Христос, більший від Мойсея, вийшов переможцем. Далі в Євангелії ми читаємо: "А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!"

Ісус переміг диявола, Ісус переміг спокуси. Ісус переміг гріх. Ісус виконав Закон. Ісус сьогодні закликає нас: "Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся і віруйте в Євангелію!" Господь каже нам покаятися у тому, що ми самі були впали під атаками лукавого із його засідок. Господь каже, що Йому добре відомо, що ми всі були Його колись зрадили. Але Господь каже, щоб ми жалкували за наші зради, за наші гріхи. Але Він на цьому не завершує. Бо і Юда покаявся у тому, що він зрадив Христа. Проте Господь продовжує: "Віруйте в Євангелію!"

Віруйте в те, що Христос, Який вистояв перед атаками сатани, узяв всі ваші до одного гріхи на Себе і віддав Себе на хресну смерть. Він помер за всі наші зради, за всі наші падіння під атаками із засідок диявола. Господь помер за всі гріхи, що ми самі вичинили. Господь звільнив нас від заплати гріха, від смерті, взявши її на Себе і померши за нас, стікаючи кров'ю на Голгофському хресті. Ісус Христос Своїм славетним воскресінням на третій день по смерті проголосив нас виправданими перед Божим лицем. І в цьому смисл Євангелія: всі наші гріхи прощено в Ім'я Христа. Заради Христа нас проголошено виправданими. Заради Христа нам подаровано Богом вічне життя.

Тому Господь проповідує нам: "Покайтеся і віруйте в Євангелію!" не просто жалкуйте за ваші гріхи. Не просто завдавайте собі болю і жалю за те зло, що ви вчинили нашому святому і любому Богові, але й віруйте в те, що Христос помер за всі ваші гріхи. І віруйте в те, що в Ім'я розп'ятого і воскреслого Христа всі ваші гріхи прощено. Віруйте в Євангелію - у прощення усіх ваших гріхів заради одного Христа, Сина Божого і Сина Людського.

Як також пильнуйте на засідки сатани, але коли він на вас нападає, то не розгублюйтеся, як це можуть робити солдати в Іраці, Чечні або Афганістані. Бо ваше становище - становище переможців. І ваша позиція - набагато вигідніша від того, хто сидить у засідці. Бо з нами - Христос - переможець. І у нас чудовий захист - віра в Євангеліє. І в нас є надпотужна зброя - Боже Слово. Використовуймо ж нашу зброю, Слово Боже з повною ефективністю, для того, щоб капітулянт-сатана відступився від вас. Пам'ятайте, що перемогу над ним здобув Христос, наш Спаситель ще в пустині. Робіть це сміливо і ви продовжуватимете насолоджуватися товариством Христових Анголів, спільнотою Божого народу і чудовою поживою Христових правдивих тіла та крові. Але навіть, коли сатана застане вас зненацька і ви впадете, то пам'ятайте слова нашого Господа у сьогоднішньому Євангелії: "Покайтеся і віруйте в Євангелію!" Покайтеся і віруйте, що в Ім'я Ісуса Христа, Бог завжди вас прощає і відновлює вам завжди дар життя вічного. Заради Ісуса. Амінь.

А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь. (Римлян 16:20).