Виправдання з благодаті

До римлян 3:21-28
21 А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. 22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, 23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, 24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, 25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, 26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. 27 Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. 28 Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісусуа Христа. Амінь!

Дорогі у Христі брати і сестри,
Нерідко, щоб заохотити дітей робити якусь роботу, батькам треба докласти чимало зусиль, та й при цьому пообіцяти їм за те якусь винагороду. Чи знайоме це для вас? Мама каже: “Петрику, піди позбирай жуків на городі, бо вже доїдають бараболі, а я тобі за те цукерків куплю”.
Петрикові так не хочеться їхати на той город, але цукерки стоять в нього перед очима і він погоджується. Винагорода часто є привабливою іграшкою в нашому житті. Задля винагороди люди ладні багато що зробити. Який тут працює принцип? Простий – зроби те і те, і матимеш ось це! А ще при цьому не дрімає і пожадливість, бо таки хочеться того, що обіцяють і кортить його отримати.
Все наше людське життя побудоване таким чином, що для того, щоб чогось досягти, ми повинні щось зробити. Наші зусилля і праця будуть нам тоді винагородою. Звичайно, якщо це стосується випадку, коли ми власними руками чесно заробляємо хліб насущний, то тут немає нічого поганого. Сам Бог наказує нам це робити, коли говорить: “Хто не робить, той не їсть”.
Людина так звикла думати, що її діла багато важать, і нерідко застосовує це і щодо своєї віри в Бога. Ви спитаєте: “Яким чином?” Дуже просто. Людина гадає, що якщо вона зробить чогось більше, то і отримає більше від Бога.
Тут, насамперед, йде мова про роль і місце наших добрих діл. Чи потрібно християнам робити ці добрі діла – допомагати ближнім, піклуватися про них, робити добро людям? Звісно, все це потрібно робити. Так каже Біблія. А чому правдиві християни роблять все це? З однієї простої причини – в них є їхня віра в Бога. Біблія каже: “... віра без діл мертва...” (Як.2:20). Отож, якщо в людини є віра, то вона вочевидь робитиме добрі діла. Ці діла будуть добрими плодами її віри. Вони будуть показувати правдиву віру людини.
Ви часто будете зустрічатись у житті з тими, хто на словах багато говорить про свою віру і побожність, але його діла свідчать зовсім про інше. Людина каже, що вона вірить в Бога, а на ділі не дотримується Божої заповіді про любов до ближнього. Каже, що дбає про Божий мир, а сама розпускає неправдиві плітки, спричинює поділення. І так далі.
Якщо діти дійсно люблять своїх батьків, то вони не будуть казати: “купіть мені велосипед або магнітофон, і тоді я зроблю те і те”, але вони будуть пам’ятати, що батьки тяжко працюють щоб їх вдягнути, нагодувати, дати освіту. Щоб хоч якось їм допомогти, люблячі діти будуть охоче робити те, що в їхніх силах. В цьому і полягає правдива любов і віра і шанування батьків. Християнин робить добро тому, що не робити його не може. Інакше він не є християнином.
Але коли хтось гадає, що за всі добрі діла, якщо їх принести до Бога, Він дасть йому щось особливе або ліпше, то він помиляється. Дехто справді думає, що спасіння і вічне життя залежить від кількості зроблених добрих діл. Уявіть собі, що двоє людей стоять перед Богом і один каже: “Господи, мені належиться від Тебе щось ліпше, бо я читав “Отче наш” по 20 разів на день, а он той чоловік тільки раз на тиждень! Я зробив 1000 добрих діл, а він лише 300!” Знаєте, що відповість їм Бог? Він вже раз і назавжди сказав це у Святому Писанні, тільки дехто не бачить цього і не хоче бачити. Тож Бог каже нам: “Не хваліться своїми добрими ділами переді Мною, бо до свого спасіння ви не можете їх застосувати. Все, що належиться для вашого спасіння зробив Я САМ. Я полюбив вас ще до того, як ви полюбили мене. Я післав у світ Свого Сина, котрий помер на хресті за ваші гріхи, щоб кожен, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне. Тож “спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився” (Еф.2:8-9). Отже кому, дорогі у Христі, належиться вся слава за наше спасіння? Як каже Святий Павло, вона належиться тільки одному Богові “що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів” (2Тим.1:9).
Тож Слово Боже навчає нас, що люди “...виправдуються дарма, Божою благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі”. Вони не купують спасіння за свої добрі діла. Бог дарує нам спасіння дарма! Така є “Божа благодать, що спасає всіх людей” (Тит.2:11).
Кому Бог пропонує цю благодать, як ви гадаєте? Всім людям без винятку, бо хоче “щоб всі люди спаслися і прийшли до пізнання Божої правди”. Але хто її отримує? Тільки той, хто вірує в Ісуса Христа як свого Єєдиного Господа і Спасителчя. Біблія навчає нас: “...Людина виправдується вірою, без діл Закону”. Пам’ятайте, дорогі у Христі, ці надзвичайно важливі слова.
Пам’ятайте про те, що нам не прийдеться, стоячи перед Богом, казати Йому про наші добрі діла, які ми зробили. Бог, котрий бачить наше серце, Сам знає про них, краще ніж ми собі гадаємо. Нам не потрібно приносити ці добрі діла до Бога. Він буде дивитися на інше, Він шукає тільки нашої віри. Перед Богом ми будемо стояти з порожніми руками і єдине, що матиме значення – лише наша віра. І якщо у нашому серці є ця правдива віра, то вона обов’язково буде мати добрі діла. Віра – наче те добре дерево, що приносить добрі плоди. А немає правдивої віри – немає і правдивих добрих діл.. Гаслом усіх справ Мартіна Лютера були слова: “Тільки Писання, тільки благодать, тільки віра”. Цього біблійного вчення треба триматися нам впродовж усього життя. Лютер казав, що “...перш ніж хтось спитає про добрі діла, віра вже зробила їх і продовжує робити безперестанку”
Наша віра дорогі у Христі, подібна до руки, простянутої до Бога, аби Він Сам вклав туди те, що хоче нам дати – Своє благословення, прощення гріхів, милосердя, ласку, дар вічного життя. Але навіть і цю віру, котрою ми отримуємо ці безцінні дари, Бог Сам створює в нас коли ми слухаємо Євангеліє і Святий Дух працює у наших серцях.
Тому нині ми знову і знову кажемо разом з апостолом: “Хваліться не собою, не тим, що ви робите чи зробили, але тільки одним Богом!”
Нехай ваша віра в Ісуса Христа міцніє і зростає. Для цього вам потрібне Боже Слово і Таїнство. Ми приймаємо Господні Тіло і Кров задля прощення гріхів і зміцнення нашої віри. Тому і прагнемо завжди цієї правдивої поживи, бо знаємо, що слабкі і нашою силою є Господь.
“Він нас спас не з діл праведності, що ми їх учинили були, а зі Своєї милості через купіль відродження й обновлення Духом Святим, 6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, 7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя” (Тит. 3:5-7).

Йому одному належиться “вся слава, честь і поклін нині, і повсякчас, і повіки вічні”. Амінь.