Псалми 1

1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
4 Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!
5 Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,
6 дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

Псалми 2

1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Псалми 3

1 Псалом Давидів, як він утікав був пред Авессаломом, своїм сином.
2 Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!
3 Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.
4 Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!
5 Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.
6 Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
7 і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
8 Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
9 Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.

Псалми 4

1 Для дириґента хору. На струнних знаряддях. Псалом Давидів.
2 Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!
3 Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.
4 І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
5 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.
6 Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
7 Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
8 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
9 У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Псалми 5

1 Для дириґента хору. До флейти. Псалом Давидів.
2 Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.
3 Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!
4 Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,
5 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
6 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.
7 Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.
8 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.
9 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
10 бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
11 Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
12 А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я Твоє!
13 Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Псалми 6

1 Для дириґента хору. На струнних знаряддях. На октаву. Псалом Давидів.
2 Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
3 Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
4 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
5 Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
6 Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
7 Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...
8 Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...
9 Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
10 Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
11 усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

Псалми 7

1 Жалобна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніяминівця Куша.
2 Господи, Боже мій, я до Тебе вдаюся: спаси Ти мене від усіх моїх напасників, і визволь мене,
3 щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
4 Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
5 коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
6 ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
7 Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
8 І громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
9 Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
10 Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
11 Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
12 Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
13 коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
14 і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
15 Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
16 Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
17 обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
18 Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

Псалми 8

1 Для дириґента хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів.
2 Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!
3 З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.
4 Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,
5 то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
6 А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
7 Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:
8 худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,
9 птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!
10 Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!

Псалми 9

1 Для дириґента хору. На спів: "На смерть сина". Псалом Давидів.
2 Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3 Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4 Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6 Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
7 О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8 Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
10 І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
11 І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13 бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16 Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17 Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
18 Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19 бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20 Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21 Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
22 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
26 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
27 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
28 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
29 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
30 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
31 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
32 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
37 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Псалми 10

1 Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?
2 Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...
3 Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?
4 Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!
5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!
6 Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.
7 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

Псалми 11

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
3 Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
4 Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
5 тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
6 Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
7 Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
8 Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
9 Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

Псалми 12

1 Для дириґента хору. На октаву. Псалом Давидів.
2 Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
3 Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?
4 Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
5 Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
6 Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм! Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...

Псалми 13

1 Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...
2 Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
3 Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...
4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...
5 Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
6 Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
7 Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде Ізраїль!

Псалми 14

1 Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
2 Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
3 хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
4 Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
5 не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

Псалми 15

1 Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

Псалми 16

1 Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
12 Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

Псалми 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
2 то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
3 Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5 Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
6 Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
8 Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
9 із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
12 Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
14 І Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
15 Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
16 Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
17 Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
20 і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21 Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
23 бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
26 Із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
28 бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
33 Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
34 Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
35 мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38 Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
39 я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
42 Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
43 І я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
45 На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
46 в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
47 Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
51 Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалми 18

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
4 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
5 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
6 а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
7 Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
8 Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
10 Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
11 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
12 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
13 А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
14 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
15 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

Псалми 19

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 В день недолі озветься до тебе Господь, Ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
3 Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
4 Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
5 Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
6 Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в Ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
7 Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
8 Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись Ім'ям Господа, нашого Бога:
9 вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
10 Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!

Псалми 20

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
3 Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
4 Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
5 Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
6 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
7 бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
8 Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
9 Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
10 На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
11 Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
12 Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
13 бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
14 Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

Псалми 21

1 Для дириґента хору. На спів: "Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.
2 Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
3 Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
4 Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!
5 На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
6 До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
7 А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
8 Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
9 Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
10 Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
11 На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
12 Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
13 Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
14 на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
16 Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
17 Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
18 Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
19 Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
20 А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
21 Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
22 Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
25 бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
26 Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
27 будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
28 Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
29 бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
30 Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
31 Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
32 Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Псалми 22

1 Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

Псалми 23

1 Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
3 Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
4 У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
5 нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
6 Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.
7 Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
8 Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
9 Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

Псалми 24

1 До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
2 Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
4 Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
9 Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його утисків!

Псалми 25

1 Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
7 щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
8 Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

Псалми 26

1 Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Псалми 27

1 До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Псалми 28

1 Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
2 Дайте Господу славу Імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
7 Голос Господній викрешує полум'я огняне,
8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

Псалми 29

1 Псалом Давидів. Пісня освячення дому.
2 Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
4 Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
5 Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
7 А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
9 До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
10 Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
13 щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

Псалми 30

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
3 Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
4 Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
5 Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
6 У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
7 Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
8 Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
11 бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
12 Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
13 Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
14 Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
15 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
16 В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
18 Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
19 нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
20 Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
21 Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
22 Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
23 А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
24 Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
25 Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Псалми 31

1 Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
7 Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!

Псалми 32

1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9 бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

Псалми 33

1 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.
2 Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
3 Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
4 Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім'я Його разом!
5 Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
6 Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
7 Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
8 Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
9 Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
10 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
11 Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
12 Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
13 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
14 Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
15 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
16 Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
17 Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
18 Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
19 Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
20 Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
21 Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
22 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
23 Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!

Псалми 34

1 Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Псалми 35

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида.
2 Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
4 Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
5 Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
6 Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
7 Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
8 Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
9 вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
10 бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
12 Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
13 Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

Псалми 36

1 Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

Псалми 37

1 Псалом Давидів. На пам'ятку.
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
3 бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
4 Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
5 бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
6 смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
7 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
8 бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
9 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
10 Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
11 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
12 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
13 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
15 І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
16 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
17 Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
19 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
20 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
23 поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Псалми 38

1 Для дириґента хору. Єдутуна. Псалом Давидів.
2 Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
3 Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
4 Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
5 Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
6 Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
7 У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
8 А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
9 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
10 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
11 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
12 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
14 Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Псалми 39

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
3 Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
4 і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
5 Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
8 Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
10 Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
11 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
12 Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
13 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
14 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
15 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
16 Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
17 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
18 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалми 40

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
3 Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
4 На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
5 Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
6 Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
7 А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
8 Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
9 Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
10 Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
11 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
12 із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
13 А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
14 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

Псалми 41

1 Для дириґента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.
2 Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
3 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
4 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
7 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
8 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
10 Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
12 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалми 42

1 Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
3 Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
4 І нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалми 43

1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.
2 Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
3 Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
4 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
5 Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
6 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
7 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
8 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
9 Ми хвалимось Богом щодня, і повіки Ім'я Твоє славимо, Села,
10 та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
11 Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
12 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
13 Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
14 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
15 Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
16 Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
17 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
18 Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
19 не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
20 Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
21 чи й тоді ми забули Ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
22 Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
23 що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
24 Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
25 Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
26 Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
27 Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Псалми 44

1 Для дириґента хору. На "Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любові.
2 Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
3 Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
4 Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
5 і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
6 Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
8 Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
9 Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
10 Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
11 Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
12 А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
13 А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
14 Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
15 У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
16 Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
18 Я буду Ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

Псалми 45

1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. На спів "Аламот". Пісня.
2 Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
3 тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
4 Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
5 Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
6 Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
7 Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
8 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
9 Ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
10 Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
11 Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
12 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.

Псалми 46

1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,
3 грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!
4 Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
5 Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.
6 Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.
7 Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,
8 бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!
9 Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
10 Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!

Псалми 47

1 Пісня. Псалом синів Кореєвих.
2 Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
3 Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
4 Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
5 Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
6 але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
7 Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
8 Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
9 Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
10 Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
11 Як Ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
12 Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
13 Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
14 зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
15 бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!

Псалми 48

1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
3 і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
4 мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
5 нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
6 Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
7 які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
8 Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
9 бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
12 Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
13 та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
14 Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
15 Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
16 Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
17 Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
18 бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
19 Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
20 вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
21 Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Псалми 49

1 Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2 Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6 І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, Ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13 Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!

Псалми 50

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів,
2 коли до нього прийшов пророк Натан, як Давид увійшов був до Вірсавії.
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
4 Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
5 бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
6 Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
7 Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
8 Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
9 Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
10 Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
12 Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
13 Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
14 Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
15 Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
16 Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
18 бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
19 Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
20 Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!

Псалми 51

1 Для дириґента хору. Псалом навчальний Давидів,
2 як прийшов був ідумеянин Доег та й Саулові був оповідав, і до нього сказав: "Давид увійшов до дому Авімелеха".
3 Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
4 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
5 Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
6 ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
7 Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
8 І побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
9 Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...
10 А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
11 Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!

Псалми 52

1 Для дириґента хору. На "Махалат". Навчальний псалом. Давидів.
2 Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...
3 Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
4 Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...
5 Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!
6 Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
7 Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде Ізраїль!

Псалми 53

1 Для дириґента хору. На негінах, Псалом навчальний Давидів,
2 як зіфеяни прийшли були та сказали Саулові: "Ось Давид поміж нами ховається!"
3 Спаси мене, Боже, Іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
4 Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
5 бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
6 Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
7 Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
8 В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, Ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
9 бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!

Псалми 54

1 Для дириґента хору. На негінах. Навчальний Давидів псалом.
2 Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
3 Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
4 від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
5 Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
6 страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
7 казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
8 Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
9 Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
10 Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
11 вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
12 нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
13 бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
14 але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
15 з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
17 Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
18 увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
20 Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
21 ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
22 його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
23 Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
24 А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

Псалми 55

1 Для дириґента хору. На "Німа голубка вдалечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Гаті.
2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
12 На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
13 На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Псалми 56

1 Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
4 Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
5 на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
6 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
7 Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
8 Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
9 Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
11 бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
12 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

Псалми 57

1 Для дириґента хору. На спів: "не вигуби". Золотий псалом Давидів.
2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
4 Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
6 що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
9 бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
10 Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
11 А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
12 І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Псалми 58

1 Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім, щоб убити його.
2 Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
3 Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
4 бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
5 Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
6 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
7 Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
8 й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
9 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
10 Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
11 Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
12 Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
13 Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
14 У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
15 А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
16 Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
17 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
18 Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Псалми 59

1 Для дириґента хору. На спів: "Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,
2 коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
4 Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...
6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
10 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
14 Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалми 60

1 Для дириґента хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів.
2 Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
3 я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
4 бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
5 Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
6 бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
7 Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
8 нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
9 Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!

Псалми 61

1 Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів.
2 Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
3 Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
4 Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
5 Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.
6 Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
7 Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
8 У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
9 Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
10 Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
11 Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
12 Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
13 І в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!

Псалми 62

1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.
2 Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
3 Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
4 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
5 Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
6 Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
7 Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
8 що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
9 Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
10 Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
11 нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
12 А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

Псалми 63

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
3 Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
4 які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
5 щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
6 У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
7 Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
8 Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
9 і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...
10 І всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
11 І праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!

Псалми 64

1 Уся земле, покликуйте Богові:
2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...
9 І будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я!
14 Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!

Псалми 65

1 Уся земле, покликуйте Богові,
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
5 Ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
16 Ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

Псалми 66

1 Для дириґента хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня.
2 Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
3 щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
4 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
5 Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
6 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
7 Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
8 Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

Псалми 67

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.
2 Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
3 Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
4 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
5 Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
6 Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
7 Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
8 Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
9 то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом Ізраїля!
10 Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
11 У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
12 Господь дає слово; провісниць велика многота:
13 Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
14 Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
15 Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
16 Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
17 Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
18 Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
19 Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
20 Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
21 Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
22 Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
23 Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
24 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
25 Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
26 Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
27 Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!
28 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
29 Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
31 Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
32 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
33 Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
35 Визнайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
36 Бог грізний у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Псалми 68

1 Для дириґента хору. На спів "Лілеї". Давидів.
2 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
3 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
4 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
5 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
6 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
7 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів,
8 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
9 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
10 бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
11 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
12 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
13 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
14 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
15 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
16 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
17 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
19 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
20 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
21 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
22 І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
23 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
24 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
25 Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
26 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
27 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
29 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
30 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
31 і я піснею буду хвалити Ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
32 І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
33 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
34 бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
35 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
36 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
37 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім'я Його, житимуть в нім!

Псалми 69

1 Для дириґента хору. Давидів. На пам'ятку.
2 Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
3 Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
4 Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
5 Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
6 А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалми 70

1 До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
2 визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
3 стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
5 Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
6 На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
7 Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
9 Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
11 говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
12 Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
13 Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
15 Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
17 Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
19 Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
21 Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
23 Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
24 Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Псалми 71

1 Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
5 Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17 Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19 і благословенне навіки Ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

Псалми 72

1 Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щиросердих!
2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16 І роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Псалми 73

1 Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки Ім'я Твоє?
11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють Імення Твоє!
22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Псалми 74

1 Для дириґента хору. "Не вигуби!". Псалом Асафів. Пісня.
2 Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
3 Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
4 Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
5 Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
6 Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
7 бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
8 але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
9 бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
10 А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
11 відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!

Псалми 75

1 Для дириґента хору. На негінах. Псалом Асафів. Пісня.
2 Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в Ізраїлі!
3 У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
4 Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
5 Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
6 Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...
7 Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
8 Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
9 Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
10 як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
11 Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.
12 Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
13 Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!

Псалми 76

1 Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.
2 Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
4 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
5 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
6 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
7 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
9 Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
10 Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
11 І промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
12 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
13 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
14 Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
15 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
16 Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
18 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
20 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
21 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Псалми 77

1 Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
2 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
8 І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
16 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
17 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
19 І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
20 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
21 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
26 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.
29 І їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців Ізраїлевих повалив...
32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
36 І своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
41 І все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого,
42 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
48 І Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
51 І побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
52 І повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
55 І народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена Ізраїлеві оселив.
56 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
58 І жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь Ізраїлем,
60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
62 І віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
67 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадо