Голуби миру

Слава Ісусу Христу!
Благодать вам і мир від Бога Ісуса Христа!
Мені дуже хочеться поділитися радістю, що переповнює моє серце, та розповісти вам, як Господь допомагає нам все спланувати та вирішує всі труднощі. Вісточка про те, що влітку в нас будуть гості зі США проводити Літню біблійну школу прилетіла до нас ще взимку з дияконом Віктором Пащенком. Але якось не уявлялось, як це можливо в Севастополі? Дуже непросте місце для такого служіння, у громади нема приміщення для богослужіння і навіть офісу, хто буде перекладачем? Чесно кажу, я не уявляла, як все це можна зорганізувати. Але, помолившись Господу, я чекала, що Бог допоможе нам знайти найкращий вихід. І ось чудо!!!
20 червня я приїхала на вокзал за дітьми Божими, що як ті птахи, перетнувши океанський простір, несли нам з іншого континенту Слово Боже.
Серце моє зраділо, коли я побачила першу дівчинку, Еллі, мені здалося, що вона сама йшла до мене, за декілька хвилин вийшла ще одна дівчина, то була Джесіка. Я зрозуміла: це мені Господь послав їх. Як все чудово Бог влаштував. На якусь мить я стала мамою, відчула радісну хвильку в своїм серці. Я розуміла, що то Господь мені так допомагає в усьому. Що приготувати на сніданок, як сказати на англійській мові, що я їм бажаю сьогодні, як спитати, що їм сподобалося? Але всі ці перешкоди якось зникали. Як зранку, коли ми молились разом Господньою молитвою, так і ввечері, коли ми зверталися до Отця Небесного і дякували за Його ласку та за всі щедроти, що дає нам щодня. Після сніданку я вела гостей в дитсадок, де проходила Літня біблійна школа, і мої діти ставали вчителями Божого Слова. Українські діти на ці заняття бігли із радістю і чудово співали «Я люблю Тебе, Ісусе!» англійською мовою. Ввечері я чекала їх, а вони приходили трохи втомлені, але переповнені радістю. Скільки добра і щастя вони мені подарували я зрозуміла, коли гарячі сльози, сльози радості і сльози вдячності (і трохи біль розлуки) текли по щоках, а вони мене обнімали, як свою рідну маму під час розлучення.
О! Яка велика любов Божа, як єднає серця. Бо по-іншому і не скажеш. Не знаючи досконало мову, так зрозуміти одне одного протягом тривалого часу — то, можливо, не кожному дається, а тільки дітям Божим. І швидко пролетіли ті дні! Наші діти Божі, сіячі Божого Слова, посіяли і поїхали в США, але, здається, зернята падали, принаймні більшість, на ріллю, на добру землю і посходить все, що сіялось!
Я вірю, що повернувшись додому, наші вчителі в Америці будуть розповідати, як їх ми зустрічали на Україні, як піклувались та спілкувались один з одним, як разом славили Бога. Я особисто сподіваюсь (і думаю, що всі брати і сестри нашої громади також), що наша церква і надалі буде зростати, і до нас теж будуть злітатись голуби з вісточкою Євангелія в дзьобику. Надіємось, що і у нас буде своє приміщення, куди ми будемо приходити в хвилини радості і смутку, будемо славити Бога і на славу Божу робити добрі справи нашим ближнім на землі та жити в ім’я нашого єдиного Спасителя Ісуса Христа! Дуже хочеться, щоб всі розуміли, що наш Господь Ісус Христос є Той, заради Кого треба жити. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів.3:16).

В Христі Ісусі,
сестра Любов Пласкальна,
м. Севастополь

---

Союз сердець

Крим, чудова і неповторна за красою земля. Куточок, створений Богом як зразок всього самого прекрасного, що може бути в природі. Гори, море, сонце... І теплота сердець тих, хто зібрався в Криму влітку 2003 р.

Вперше в місті Севастополі відбулась Літня біблійна школа громади УЛЦ разом з братами і сестрами в Христі зі США. Нам допомагала група з Вісконсинської Лютеранської вищої школи (викладачі Шредер Давид і Карен, Себальд Хайді). Щодня протягом двох тижнів студенти та викладачі зі США чудово проводили біблійні, музичні уроки і заняття з прикладного мистецтва, використовували дуже добре підібраний матеріал і гарні ілюстрації. Заняття були організовані в чотирьох-п’яти групах, відвідували заняття понад 74 дітей (як членів громади, так і просто зацікавлених) віком від 5 до 25 років. Дехто з дітей підвищував свої знання Святого Письма, дехто вперше почув Боже Слово.
Перші кроки наших американських братів по кримській землі супроводжувались теплим літнім сонцем. Ми разом побували на південному узбережжі Криму, познайомились з Лівадійським і Воронцовським палацами-музеями, містом Ялтою. Був час і на розваги, море, екскурсії стародавнім Херсонесом та історичним центром міста, відвідання пам’ятних місць Кримської війни 1853-55рр. та Другої світової війни. Особливо запам’ятався вихід в Чорне море на яхті та відвідання Дельфінарія. Це також був час іспиту та перевірки знань англійської мови як перекладачами, так і кожним з нас. Але також був і погодний сюрприз для всіх. Якщо зазвичай в цей час в Севастополі не буває дощів, то тепер на час початку занять біля 9 години щоранку йшов проливний дощ протягом першого тижня занять. Але дощ не зміг зруйнувати атмосферу взаєморозуміння, злагоди і радості, яка одразу ж виникла між дітьми і викладачами. Ці природні катаклізми не зупинили українських і американських лютеран, які вивчали Десять Божих Заповідей. І Господь щодня виявляв Свою милість до дітей Божих, коли в другій половині дня була чудова сонячна погода і всі учасники табору змогли відпочити на Чорному морі, відвідати чудові місця південного узбережжя Криму і Севастополя. Наші гості побачили, зрозуміли і, сподіваємось, полюбили обличчя Севастополя, обличчя світле і сумне, похмуре і разом з тим, добре. Але, найголовніше, 29 червня пастир Ігор Ратушний провів богослужіння з Господньою Вечерею і Хрищенням в Севастополі. Ми всі разом слухали проповідь Божого Слова, отримали прощення гріхів і зміцнились у вірі в Господа нашого Ісуса Христа, свідчили про те, що ми становимо одну спільноту з тими, хто причащається разом з нами. Там, де є прощення гріхів, є також життя і спасіння.
Швидко проминули два тижні. Літня біблійна школа в Севастополі завершила свою роботу, і 4 липня, в День незалежності США, ми проводжали наших американських друзів на батьківщину. Теплим і зворушливим було розлучення, були і сльози. Наші гості поїхали з Севастополя, забравши з собою нашу любов і пам’ять про нових хороших друзів, які залишилися на благословенній кримській землі.

 

Ця школа залишила незабутні приємні враження у всіх, як дітей, так і дорослих. Севастопольська громада УЛЦ подякувала Єпископату УЛЦ, місійному товариству «Думки про віру» та Вісконсинській Лютеранській вищій школі за допомогу в проведенні Літньої біблійної школи в Севастополі і звернулися до них з пропозицією розглянути можливість влітку наступного 2004 року провести Літню біблійну школу в Севастопольській громаді УЛЦ разом з братами і сестрами в Христі з Вісконсинської Лютеранської вищої школи.

В Христі Ісусі, диякон громади Віктор Пащенко,
сестра Ірина Косилова,
м.Севастополь