Радіопередача на 25 січня 2002 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь студента Тернопільської Української Лютеранської Богословської семінарії Святої Софії диякона Київської громади "Воскресіння" Олега Округіна під назвою "Божий заповіт".

За тему для сьогоднішньої проповіді я взяв уривок зі Старозаповітного тексту, а саме з Книги Буття, 12 розділ, вірші з 1 по 4.
"І промовив Господь до Авраама: "Візьми зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе вчиню, і поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!"
І відправився Авраам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Авраам же мав віку сімдесят літ і п"ять літ, як виходив з Харону".
Мир вам всім у Христі Ісусі.
Шановні брати і сестри! Напевно всі з вас коли-небудь переїжджали з місця на місце, з квартири в квартиру, з міста в інше місто. Ця процедура не є дуже приємною. Збираються купи речей, щось б"ється, щось губиться і приходить у поганий стан. Але іноді найважче залишати те місце, до якого вже звик, батьків, родичів, друзів. "Вийди зо своєї землі, і від родини своєї і від батька свого до Краю, який Я тобі накажу". Так промовляв Бог до Авраама. Якщо ми перенесемося на багато століть вперед, то побачимо, що так само казав Ісус, коли до нього підходили люди, бажаючи йти разом із Христом. Він казав "…кидайте все, ідіть за мною звіщати Царство Боже".
Бог поділив світ на народи і це стало предтечею тих подій, в яких Господь заявив Свою благодать. З Авраама починається історія створення Богом нового народу - Ізраіля. Після того, як перший гріх був вчинений нашими прабатьками Адамом і Євою, після того, як він прижився та назавжди залишився, помножуючись і помножуючись, Бог почав створення свого народу, Ізраіля, якому Господь являє Своє благословіння в Своїй Милості, Свою святість - в його осудження, Свою вірність - в його відновленні та Свою нероздільну верховну владу по всій людській історії.
Якщо взагалі подивитись на п"ятикнижжя Моісея, ми побачимо, що цей фрагмент є тематичним центром. Викуплення падкого, зануреного в своїх гріхах людства, починається з віддалення Моісея, приблизно 2000 років до Різдва Христового, продовжується в народі, який пішов від __________________________________________________________

В своєму посланні до Галатів Ап. Павло пише: "Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, ані чоловічої статі, ані жіночої, - бо всі ви один у Христі Ісусу! А коли ви Христові, то ви Адамове насіння й за обітницею спадкоємці".
Далі ми чітко бачимо форму заповіту, тобто договору між Богом і Авраамом: "І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, - і будеш ти благословенним. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!"
Що ж таке "заповіт"? В Письмі заповітом називається угода, або злагода, яка досягнута шляхом переговорів, якими обидві сторони через взаємні обіцянки, потреби пов"язуються постійними, чітко визначеними відносинами.
Коли Бог встановлює заповіт або угоду зі Своїми творивом, Він Сам встановлює умови, як це добре показано при заповіті з Новим, та всім живим, що мешкає на землі. Бут.9:9: "А Я, - ось Свого заповіта укладу Я з вами та з вашим потомством про вас…" і далі ідуть обов"язки, які Бог Сам кладе на Себе "…і Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буду вже знищене водою потопу, і більше не буде потопу, щоб землю нищити".
Коли Адам та Єва порушили умови заповіту, Бог не знищив їх, але об"явив їм Свій заповіт милості, пообіцявши послати Спасителя - Бут. 3:15: "І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п"яту".
Основа Божого заповіту - Його обітниці, як це слідує у випадку з Авраамом. Бог призвав Авраама піти у землю, яку Сам Бог хотів йому дати та пообіцяв поблагословити його та через нього всі земні племена. Авраам послухався Божого призову, тому що вірив в Божі обітниці. Саме ця віра була записана йому в праведність. Ап. Павло в Посланні до Римлян дуже чітко про це наголошує в розділі 4, вірші 18-22: ___________________________________________________________________
За сказаним: "Таке численне буде насіння твоє!" І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариною за змертвілу, і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився у вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певним, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. Тому й залічено це йому в праведність".
Бог пообіцяв возвеличити Авраамове ім"я. Те, до чого будівничі Вавилонської башти намагалися власними силами дійти, Бог дає через Свою благодать. Бут.11:4 "І сказали вони: "тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинимо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі".
Шановні брати та сестри! Подивіться на Авраама, подивіться на ту віру, яку він мав. Авраам вірив кожному Божому Слову, і коли Бог сказав йти до нової землі, він пішов. В подорожі, яка тривала майже 2,5 тисячі кілометрів, його підтримувала лише його віра в Божі обітниці. Він йшов не знаючи куди, але повністю покладаючись на Бога. В Посланні до Євреїв ми бачимо "Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти у спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець". (Евр.11:8-10).
Авраам не знав Христа та не міг бачити Того, хто визволив цілий світ від гріха, Того, хто віддав Своє життя задля того, щоб загинувше людство жило, щоб кожний мав спасіння та найбільший Божий дарунок - вічне життя. Авраам не знав Ісуса - Бого-Людину, тому що Месія прийшов у цей світ набагато пізніше, приблизно через 2000 років, але Авраам знав, що так станеться, що Спаситель прийде. Хоча Авраам і не міг бачити Ісуса, а він вірив в чіткі пророцтва та обітниці Божі.
Через Авраама Бог зробив благословенними всі племена землі. Хоча з нами і немає Авраама, але ж з нами є та досконала жертва, Той Агнець - Христос, через котрого не лише юдеї, але всі люди у всесвіті є благословенними.
Заради Ісуса Христа, і в Його Святе Ім"я, Амінь!

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". У ній прозвучала проповідь студента Тернопільської Української Лютеранської Богословської семінарії Святої Софії диякона Київської громади "Воскресіння" Олега Округіна під назвою "Божий заповіт". Богослужіння в цій громаді відбуваються щонеділі об 11.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики (ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в її громадах, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосейчук.

Благодать зо всіма вами!