|
Радіопередача на 23 серпня 2002
року.
Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська
Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української
Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Мудрість трьох царів".
Текст для проповіді знаходиться в 1-ій Книзі Хронік 1:7-11.
Касета.
Господь каже: І зміцнився Соломок,
син Давидів, над царством своїм, а. Господь, Бог його, був із ним та
високо звеличив його. І сказав Соломок до всього Ізраіля, до тисячників
та сотників, і до суддів, і до всіх начальників, до всього Ізраіля,
до голів батьківських родів. І пішли Соломок та ввесь збір із ким до
пагірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив
Мойсей, раб Господній, у пустині. Але Божого ковчега Давид переніс із
Кір'ят-Єаріму туди, де приготовив йому місце Давид, бо він поставив
йому скинію в Єрусалимі. А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл,
син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався
до нього Соломок та збір. І зійшов Соломок туди перед Господнє лице
на мідяний жертівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому
тисячу цілопалень. Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому:
Зажадай, чого дати тобі! І сказав Соломок до Бога: Ти зробив був велику
милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього.
Тепер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого
Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох
землі. Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити
перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ? І сказав
Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства,
маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав
ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким
Я настановив тебе царем, то дасться тобі мудрість та знання, а багатство,
і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою,
і по тобі не буде таких!. 2 Хр. 1:7-11.
Дорогі друзі у Христі нашому Господі, сьогодні я хотів би загадати про
трьох царів. Звичайно, зараз не пора Різдва. Та й не про тих царів я
хотів би сьогодні розмовляти.
Перший цар, про якого я хотів би згадати є царем, якого нещодавно Російська
Православна Церква віднесла до лику святих мучеників. Він нам відомий
більше під іменем Миколи II. Я був у Криму, де мені вдалося побувати
у Ялті, а точніше в Лівадійському палаці, резиденції цього останнього
російського царя, Миколи II. Чудова будівля, збудована із дорогого мармуру,
миловидна сім'я, яка дивиться то усміхнено, то заклопотано, то сумно
із фото. І повсюди нечувана розкіш, яка стає ще виразнішою в прекрасних
ялтинських рельєфах та літній блакиті Чорного моря. Цар - Імператор,
який хотів правити сотнями народів, а був зведений одним єретичним відьмаком
на ім'я Григорій Распутін, цар, який не зумів запобігти, а потім зупинити
хаосу та насилля, мільйонів людських жертв у вихорах більшовицького
чаду. В бажанні зберегти життя свого сина цар, який поволі усувався
від долі своєї країни і йшов на поводу демонічного чоловіка, втратив
не тільки сина, не тільки цілу сім'ю, але й усю родину.
Цар шукав людської мудрості. Вона
може виглядати яе сила, насправді вона є слабкістю. Чи не до таких слабких
людей, як Микола II, як ми з вами звертається Святий Дух із закликом
покласти усю надію на Нього. Бо "Господь зубожує та збагачує, понижує
Він та звеличує. Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо
смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину,
бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну. Він ноги святих
Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили
стає чоловік. Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі
Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму
цареві, і рога понищить Свого помазанця!" (1 Царів 2:7-10).
Другим царем, про якого я хотів би згадати сьогодні є цар, про якого
згадує нам цієї неділі Святе Письмо. Його звати Соломон. Цар молодий,
але який не прагнув розкошів чи слави, помсти чи довгого земного життя.
Але він був царем, який не просив у Бога одного - мудрості. Господь
відповів йому:
"За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків
та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а
жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я
настановив тебе царем, то дасться тобі мудрість та знання, а багатство,
і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою,
і по тобі не буде таких!"
Цар Соломон просив того, що було у волі Божій. Бог щедро Соломонові
відповів. Бог зміцнив його віру. Бог зробив його пророком. Бог дав йому
Христа. Бо Христос є мудрістю, що від Бога. Але і цар Соломон, і цар
Микола II були тільки людьми, такими людьми, як ви і я. Вони були грішними
людьми. Навіть мудрий Соломон був все-таки водночас грішним чоловіком.
І як Микола II, як кожна грішна людина, як ми перед як нас було приведено
до Христа, Соломон прагнув насамперед свого. Про його кінець нам каже
Святий Дух: "А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку
фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде
те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші
серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням. І було в нього
жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили
його серце. І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили
його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом,
як серце його батька Давида. І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською,
та за Мілкомом, гидотою аммонітською. І робив Соломон зле в очах Господніх,
і не йшов певно за Господом, як його батько Давид... І розгнівався Господь
на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого,
що два рази йому являвся, і наказував йому про цю річ, щоб не ходити
за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував
ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу
царство твоє, та й дам його твоєму рабові. Тільки за твоїх днів не зроблю
того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!"
(З Царів 11:1-6, 9-12).
Якби Соломон не відкинув правдивої мудрості, тієї мудрості, що дає Бог.
Якби Соломон не відрікся мудрості - Христа, був бі врятований він, його
дім і його країна. Мудрому Соломонові не вистачило своєї, людської мудрості,
щоб спасти свою родину та свою країну. Як і найрозумнішим з нашого народу,
з людства не вистачить мудрості врятуватися самим і врятувати світ.
Але сьогодні я обіцяв згадати ще одного Царя. Царя, який подібний до
Соломона і до Миколи II. І водночас не такий Він. Він подібний, бо Він
-людина. Він - не такий, бо Він - без гріха. Він має усю повноту Божества.
Його звати - Ісус. Він та мудрість, яка пропонувалася російським царям
і усім можновладцям світу. Христос - та мудрість, яка була дана Соломонові.
Цар Христос є правдивою мудрістю, яка дається кожному з нас щодня, а
особливо щонеділі, коли проповідується Слово Боже.
Не ми цю мудрість хапаємо, її приносить нам Святий Дух, Який творить
у наших серцях віру. Ми маємо цю мудрість, коли віримо що ми народжені
в гріхах, коли ми сповідуємо, що самі ми не можемо спастися: ані власними
ділами, ані власною мудрістю. Але лише Божа мудрість нас спасає - наш
Цар Ісус Христос. Як сказано в 1 Посланні Апостола Павла до Коринтян
(1:20-25):
"Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість
світу цього не змінив на глупоту? Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів
Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість
проповіді. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми
проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,
а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!
Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше
воно від людей!"
Ми раніше згадували двох царів, чия мудрість не врятувала їх. Мудрість
ж третього царя, Христа рятує всіх, хто вірить у Нього, хто покладається
на Нього. Бо Цар Христос - є Сам святою мудрістю. Він не шукає Свого,
Він прагне добра для кожного з нас. Він любить усіх людей. Тому Він
був розп'ятий і тому Він помер за наші гріхи. Його розп'яття виглядало
немудрим. Який цар піде на насміхання, знущання і на смерть за таких
грішників як ми? Це вчинив тільки Христос. З точки зору грішних людей
наш Цар Христос проявив немудрість, пішовши на хресну смерть. Але в
цьому Він об'явив Божу мудрість. У немічному тілі, що стікало кров'ю
за наші гріхи, виявилася Божа сила на спасіння усіх нас святою кров'ю
Сина Божого.
Божа мудрість, Христос, дається нам Святим Духом через віру. Божа мудрість
Христос робить нас праведними перед Богом, прощаючи наші гріхи, обдаровуючи
нас Своєю праведністю, даючи нам вічне життя. Божа мудрість, воскреслий
Христос пропонує нам Себе у Святому Причасті на прощення наших провин,
на наше вічне життя. Божа мудрість, наш Цар Христос перебуває з нами
і в нас, діючи в нас, творячи волю Божу.
Як навчає Апостол Яків: "Хто мудрий і розумний між вами? Нехай
він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням! Коли ж
гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь
та не говоріть неправди на правду, це не мудрість, що ніби зверху походить
вона, але земна, тілесна та демонська.
Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! А мудрість,
що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива,
повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
А плід правди сіється творцями миру" (Як.3:13-18)
Ні цар Микола П, ні цар Соломон не змогли врятуватися, покладаючись
на свою мудрість, прагнучи тільки свого. Правдивий Цар Христос Своєю
мудрістю хреста зумів здобути прощення для всіх людей. Тож як митник
у храмі, так і ми сьогодні припадаємо до Бога і промовляємо: "Боже,
будь милостивий до нас грішних! Давай нам завжди повною мірою Твоєї
мудрості, Христа!" Заради Нього. Амінь
Шановні радіослухачі. Ви слухали
радіопередачу Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
У ній прозвучала проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви
В`ячеслава Горпинчука "Мудрість трьох царів". Богослужіння
в Київській громаді "Воскресіння" відбуваються щонеділі об
11.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики
(ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп`ятниці о 21:45 за Київським часом на хвилях
радостанції "Промінь". Якщо у вас виникли запитання або побажання,
якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах
Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній
Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська
скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосейчук.
Благодать зо всіма вами!
|
