Радіопередача на 18 січня 2002 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської церкви В'ячеслава Горпинчука під назвою "Христос наш Визволитель". Текст для проповіді знаходиться в Книзі пророка Ісаї 42:5-7.

Касета.

Дорогі брати та сестри, думаю, що багато з вас пам'ятають той час, коли між Іраном та Сполученими Штатами Америки розгорілася надзвичайно серйозна криза, що була спричинена захопленням іранцями американських заручників. Тодішній заступник Державного Секретаря Сполучених Штатів Ворен Крістофер всі свої сили зосередив на надзвичайно складній місії визволення своїх земляків-заручників, що їх утримували в Ірані. Він здійснював масу перельотів від Вашингтону до Алжиру, від Алжиру до Вашингтону. Він здійснював перельоти фактично без відпочинку і не відвідуючи своєї домівки. Він робив це, тому що для нього місія визволення 52 американських заручників була всім.
Цього вечора Господь наш Бог кличе, щоб ми пізнали та зрозуміли значення і глибокий смисл місії, яка означає все для вашого життя і для життя цілої нашої громади. В цій місії Ісус Христос, наш Господь зійшов з небесних маєтків до земної убогості. Для нього ця місія стала всім смислом усього Його життя. Тому що Він прийшов визволити заручників смерті, в'язнів, мешканців темряви, нас із вами.
Кожен із нас, що тут сьогодні зібрані не просто належали усякому злу. Ми народжуємося в'язнями диявола і світу. Ми від часу зачаття є заручниками смерті. Ми є такими, бо несемо прокляття гріха ще від часу відступництва від Бога Творця наших прабатьків Адама та Єви.
Ми не просто належимо злу. Ми - чинимо зло. Навіть тоді, дорогі друзі, коли ми не чинимо добра, хоча можемо його чинити, ми чинимо зло. Як каже Апостол Яків: "Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!" (Яків 4:17).
Проте наш Господь, як сказано в Біблії: "Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ" (1 Петр. 2:22-25).
Від часу переступу Адама та Єви, ми відлучені від Бога, як заручники перебувають відлученими від своїх рідних і близьких, від своєї сім'ї. Ми перебуваємо під прицілом диявола та світу, нас чекає поглинути смерть.
Відколи стався прабатківський гріх ми перебуваємо в його полоні. Ми живемо у похмурій, темній в'язниці. Стіни цієї в'язниці складаються із наших гріхів, що ми чинимо проти святого і досконалого Божого Закону. Ми не здатні самі зруйнувати стіну гріха. Навіть коли ми прагнемо самі це здійснити ми чинимо інші гріхи, не менші серйозні. Ми не любимо нашого правдивого Бога усім своїм серцем і усією своєю думкою, як і не любимо ми своїх ближніх, як самих себе." Наше перебування у цій в'язниці гріхів є жахливим. Коли ми перебуваємо в гріхах - ми перебуваємо без Бога, без найближчої, найдобрішої та найріднішої нам істоти.
Крім того охоронцем у цій в'язниці є диявол із своїми прибічниками- демонами. Ці сторожі досвідчені і хитрі. Повстання проти них людськими зусиллями завжди приводить до поразки. Коли ж ми їхні в'язні, то й вони прагнуть контролювати нас рівно так, як контролює в'язнів тюремна сторожа, а саме вони вимагають і спонукають нас, щоб ми діяли, як того вимагає режим цієї в'язниці гріхів. Тобто жили всупереч волі святого Бога і відповідно до бажань гріховного тіла.
Як про них через Апостола Павла каже Святий Дух: "Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього." А далі продовжує: "Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!" (Галатів 5:19-21).
Саме цього і прагнуть наші в'язничні сторожі. Вони хочуть, щоб ми назавжди залишалися їхніми заручниками, щоб ми не вспадкували Царства Божого. Вони хочуть, щоб ми померли і були приреченими до вічних мук.
Але Який добрий наш Бог! Через пророка Ісаю Він пророкує про Свого Великого Посланця, Який має визволити нас із цієї неволі: " Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!"
Син Божий стався людиною, щоб виконати найвеличнішу місію всіх часів: визволити усе людство із цієї страшної в'язниці. Єдиний спосіб знищити цю в'язницю був знищити її стіни - гріхи людства. Господь Ісус Христос зробив це. Він взяв їх усі, кожен наш окремий гріх на Своє святе тіло, помер за нас і на нашому місці на Голгофському хресті. Він зумів здійснити це, бо Він- правдива людина і правдивий Бог.
Завтра ми святкуватимемо Його Хрищення. Воно стало доказом Його місійності. Доказом того, Хто прийшов у світ, і чому Він прийшов у світ. Як сказано в сьогоднішньому читанні Євангелія від святого Марка: "І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані. І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!" Прийшов правдивий Бог. Бог один. Бог єдиний. Водночас Бог втрьох особах: Отець, Син і Дух Святий. Бог, що об'являє Себе людям найповніше в Сині.
Як сказано в Євангелії від святого Матвія: "Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його" (Матвія 3:13-15). Син Божий прийшов, щоб виконати всю правду, тобто сповнити усі пророцтва про Месію, про Визволителя, про Його місію як Сина Божого і Сина Людського, про Його святе життя, про Його виконання Закону для нас, хресну смерть за наші гріхи, і славне воскресіння, як ознаку того, що в'язницю гріха зруйновано, а диявола і всіх його в'язничних сторожів виведено на посміховисько. Так каже Писання: "І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті, роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!" (Колосян 2:13-15).
Ми - звільнені від в'язниці. Нашу сторожу виведено на посміховисько. Дякуймо ж Тому, Хто христився в Йордані від Івана Передтечі. Дякуймо Тому, в Кому сповнилося пророцтво Ісаї. Дякуймо Ісусові, Господеві нашої Церкви за Його велику місію, за вашу і нашу свободу. Цінуймо її, і розуміймо, що без Христа ми -полонені, без Господа нашого - ми - незрячі.
З Христом - ми вільні люди, що мають вічне життя, що насолоджуються відновленою спільнотою з Богом, небесною домівкою, і громадянством у Царстві Божому. З нашим Господом - ми знову в Божому життєдайному світлі і можемо співати разом із усіма Його дітьми пісню вдячних людей визволених від полону: "Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні... Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними! Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь! Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!" (Псалом 126)
Заради Ісуса. Амінь.

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". У ній прозвучала проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава "Христос наш Визволитель". Богослужіння в Київській громаді "Воскресіння" відбуваються щонеділі об 11.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики (ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в її громадах, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосейчук.

Благодать зо всіма вами!