Радіопередача на 13 вересня 2002 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Правдива Винаградина". Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Матвія 21:33-43.

Касета.

Дорогі брати та сестри, дозвольте мені поділитися спогадами про мого дідуся Степана, чоловіка побожного і надзвичайно працьовитого та господарського. Він мав чимало захоплень в господарстві, але певно що найбільшим його захопленням був сад. У саду росли різноманітні дерева, які тільки могли приносити плоди на північному заході України: яблуні та груші, сливи та вишні, абрикоси та черешні, різноманітні кущі. Все це весною розцвітало і приносило особливу радість своїм квітом садівникові та його родині, літом починало приносити плоди і завершувало плодоносити вже глибокою осінню, коли ми збирали так звані зимові яблука та груші "бери."
Мій дідусь дуже любив свій сад, про кожне деревце він піклувався, обрізав його віття, коли треба було, замащував рани на деревах, коли такі з'являлися, і дбав завжди про молоді деревця. У саду була особлива шкілка, де з насіння він вирощував нові дерева. Була також особлива ділянка для щеп, де він експериментував над молодими деревцятами, прагнучи мати в майбутньому добрі дерева. Щодня в саду було багато роботи, і мій дід любив ту роботу, а дерева були для нього наче діти. Сад був для нього рідним. І кожен, хто садив дерева знає про свої особливі почуття до того дерева, про особливий інтерес до його зростання, як і про те, що сади є особливою гордістю багатьох українців.
Сьогодні, дорогі друзі, у сьогоднішній притчі наш Господь теж згадує садівника-виноградаря. Господь розповідає про господаря, який насадив був виноградника, тобто, господар скопав грунт, розчистив його від каміння, кожен кущик лози був посаджений його натрудженими руками. Кожен кущик господар наділяв особливою увагою та любов'ю. Щоб його не топтали чужинці та звірі, щоб його знищували люті вітри, він обгородив свій виноградник муром. А щоб плоди лози, виноград не пропадав, господар також видовбав чавило, використовуючи яке він зміг би готувати вино. Щоб видно було здалеку тих,хто прагне знищити своє твориво, господар збудував башту. І далі Господь каже: " "Віддав його [виноградника] винарям, та й пішов.
Господь - Бог є тим господарем, про якого у притчі розказує нам Син Божий. Його народ є тим виноградником, насаджений Господарем. Кожна людина є дивним творивом Божим, у якому відображені Його геній, Його ласка, Його любов і Його доброта. Як сказано у Псалмі 138: "Господи, випробував Ти мене та й пізнав. Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, бо ще слова нема на моїм язиці, а вже. Господи, знаєш те все! Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї. Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою."
Добрий Господар ніколи не залишить Свого творива. Своєї праці без нагляду. Господар поставив над Своїм виноградником винарів, тих, хто був навчений, як доглядати за лозою, як обрізати сухе гілля, як робити все для того, щоб лоза плодоносила добірним виноградом, а не гинула від хвороб і не заглушувалася зіллям.
Добрий і милосердний Господь не залишив по людському гріхопадінні Своє творіння, але надшив Його обіцянкою про визволення, а також поставив на сторожі від гріха винарів, священиків. Вони знали своє діло, - їх було навчено Словом Божим. Вони отримали добрий виноградник, народ Божий в спадок. Їм не треба було журитися про те, де взяти народ, - він був переданий їм до рук Господом. Їм не треба було журитися про оборону від ворогів, - їм було дано державних мужів, які дбали про захист. Їм не треба було здогадуватися про волю Божу щодо людей, про Божі закони, про моральні правила. Господь вес це їм об'явив у Своєму Слові. Одного вимагалося від них, - вірності Господареві, вірності Творцеві, віри в Його обітницю, довіри Його святому Слову та любові до Його народу, Який неминуче загине без Свого Творця.
Вони отримали все, їм бракувало одного - віри та любові до Господа. А чого навчать такі священики, такі провідники інших людей. Тільки того, що вміють добре чинити самі. Бога Творця вони проміняли на людських божків. Це про них у Слові сказано: "Божки людів то срібло та золото, діло рук людських: вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!"
Одне зло породжує інше, і навіть більше: вони самі починають вважати себе за вершителів людської історії. Їм не потрібен більше Бог. Навіщо їм потрібен Господар виноградника, навіщо їм потрібен Бог, Якого ніхто не бачив? Навіщо їм Бог, Який передав їм Своє творіння, щоб опікуватися про нього. І що їм до слуг Того Бога, до пророків, Яких Він посилає нагадати про те. Кому по-правді належить народ?
"Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме." "Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!" (Матвія 23:37) - промовляє Господь, Господар виноградинка. Володар всесвіту.
"Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили." Убили на Голгофському хресті Того, Хто виткав їх і нас в утробі наших матерів. Убили Того, Кого мали прославляти, що дивно утворені! Розіпнули Того, дивні діла Якого, і душі наші відають вельми про це! І кості мої не сховались від Нього, руки Якого прибили до хреста. Убили Ісуса через Якого ми вчинені були в укритті, ми виткані були у глибинах землі! Це наші зародки бачили очі Ісусові, і до книги Розіп'ятого записані всі наші члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... Знищили Того чиї думки побільшилися, численніші вони від піску!
Злочинні винарі, гріховні люди такі як ми з вами, відикнули пророків Божих, які свідчили про Ісуса, і вирішили вбити Самого Сина Божого, щоб змусити навіки замовкнути Слово Боже і Його правду. Сатана вміло використав людську гординю, людську любов до влади, до грошей, щоб знищити Божого Сина, щоб назавжди перебрати до своїх рук Божі створіння, щоб не мали вони Бога, а отже і життя.
Але "Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!" Господь Ісус Христос Сам прийшов у цей світ. Сам вибрав померти за наші гріхи зі Своєї великої любові, і на доказ перемоги над смертю, над дияволом і гріхом на третій день Він воскрес із мертвих. Яка велика перемога! Через неї всі наші прощено, і всім нам дано доступ до вічного життя у наріжному камені. Яким є Ісус Христос.
Господар виноградника, Бог Отець для нас послав Сина, щоб ми розкаялись, щоб відвернулися від своїх гріхів, щоб принесли Господу плід покаяння, "Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш. Боже!" (Псалом 50:19). І щоб почули Ісусове слово: Гріхи ваші, діти прощено заради Сина Божого. Тільки через віру в Мене ви не злочинні винарі, не плоди диявольських інтриг, але Мої діти. Я - ваш Сотворитель і ваш Викупитель від гріхів через Свою кров .
"Я - правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті. Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та гілка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я - Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам! Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої. Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його" (Івана 15:5-10).

Шановні радіослухачі. Ви слухали радіопередачу Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля". У ній прозвучала проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Правдива Винаградина". Богослужіння в Київській громаді "Воскресіння" відбуваються щонеділі об 11.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики (ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп`ятниці о 21:45 за Київським часом на хвилях радостанції "Промінь". Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосейчук.

Благодать зо всіма вами!