Радіопередача на 7 червня 2002 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри. Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастира Київської громади Різдва Христового Української Лютеранської Церкви Юрія Фізера під назвою "Божі Вибранці". Текст для проповіді знаходиться в Посланні Святого Апостола Павла до Колосян 3:12-14.

Касета.

Дорогі у Христі, брати і сестри! Сьогоднішні слова для роздуму знаходяться в посланні Святого Апостола Павла до Колосян 3:12-14: "Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим - зодягніться в любов, що вона - союз досконалости!"
Христос Воскрес! Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
"HOMO HOMINI LUPUS EST" - "ЛЮДИНА ЛЮДИНІ ВОВК". Така думка сформувалася в людей вже в часи Гомера. А в такій формі цей вислів вперше вжив Плавт у своїй комедії "Віслюки". Вже згодом цей вислів став дуже популярним прислів'ям. Багато філософів намагалися розкрити ідею цього вислову, і всі вони приходили до висновку, що цей вислів характеризує людське життя. Наше з вами, звичайне, буденне, людське життя.
Чому одна людина почала вороже ставитися до іншої? Чому так багато людей знаходять насолоду переглядаючи різного роду південноамериканські серіали, основною темою яких є зрада, злість, ворожість один до одного, негативне ставлення до ближнього, підступ? Чому саме ці теми, чому саме ці настрої зараз досить часто панують в людському суспільстві? Чому досить часто люди дійсно перетворюються на вовків у стосунках між собою? Чому так легко зараз комусь вбити людину? Чому так легко іншому пограбувати когось? Чому образити старих і немічних людей зараз взагалі не є проблемою? Чому, чому, чому? Таких питань може виникнути дуже багато. Дивлячись назад в історію, можна побачити, що людина зовсім не змінилася. Ті вовчі стосунки між людьми, які склалися багато-багато років тому, залишилися незмінними і зараз. "ЛЮДИНА ЛЮДИНІ ВОВК" - ось правило світу, в якому ми живемо.
Дорогі у Христі! Чи не пам'ятаєте ви серію гарних радянських мультфільмів про чортенят. Вона здається називається "Чортеня № 13". В ньому зображується школа чортів, в якій їх навчають, як поводитися одні з одними. І, звичайно, наголос ставиться на негативній стороні цих стосунків. Так, в одній серії на домашнє завдання було задано довести маму до плачу, і принести її сльози до школи на другий день. І було одне чортеня, яке як не намагалося, все одно не могло довести маму до плачу. Цей мультфільм, який навчає дітей добру, все ж таки гарно зображає наше життя. Так люди, в-основному ставляться один до одного. В кращому випадку, вони просто живуть згідно з приказкою "Моя хата скраю, нічого не знаю". "БО ЛЮДИНА ЛЮДИНІ ВОВК".
"Умерти - не вмрете". Ось слова, сказані Змієм Адаму і Єві, які стали причиною перетворення людей на злих вовків. Гріх, вчинений Адамом і Євою одного разу, став невід'ємною частиною кожного людського життя. "То що ж? Маємо перевагу?Анітрохи! Бо ми перед тим довели, що юдеї й гелени - усі під гріхом, як написано: "Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; нема? Нема, хто Бога шукав би, - усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий - їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми"... (Рим. 3:9:18). Дорогі друзі, чи це означає кінець для людства? Адже, якщо заплата за гріх є смерть, а стан людини такий безнадійний, то це повинно бути кінцем!
А про кого ж тоді пише Давид у першому псалмі? Що ж це за блаженний муж такий. Дорогі брати і сестри у воскреслому Господі! Це ми з вами блаженні. Це блаженні всі ті люди, котрі вірують у Господа і Спасителя Ісуса Христа. Це Він, Наш добрий Пастир, веде нас посеред небезпек, що чекають на кожному кроці нашої важкої, тернистої дороги життя. Це Він підтримує нас кожного дня, допомогає справитися з різного роду проблемами. Це Він вчить нас, як ми повинні ставитися один до одного. Це Він, Господь і Спаситель Ісус Христос прийшов на цю землю, як це було написано, щоб позбавити нас нашого важкого ярма, успадкованого від наших прабатьків, того ярма, яке, як прогресуюча хвороба, як іржа з'їдає нас з кожним днем все більше і більше. Він прийшов, щоб визволити нас від гріха. Милосердний Господь ненавидить гріх. Він хоче знищити його. Праведний Господь хоче бачити нас чистими, незаплямованими. Але досить часто людина не хоче такою стати. Ще досить часто, люди думають, що такими вони можуть стати самі по-собі, ставлячи на перше місце свої можливості, силкуючись своєю самоправедністю здобути собі спасіння, відкидаючи цим Господа Бога. Але пророк Єремія гарно описує у своїй книзі можливості людини, кажучи: "Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, керувати своїм кроком." (Єр. 10:23). Гріх не дає зробити це людині - саме той гріх, від якого потрібно позбавитися, гріх якого потрібно знищити, стерти, розплющити. Але що не може зробити людина, те може зробити всемогутній Бог. Так, саме Він, наш люблячий Отець, вирішив за нас цю дилему. Він зіслав до нас свого Єдинородного Сина, викупити нас від гріха, спасти від вічного прокляття, від вічного відчуження від Божої благодаті, від Бога.
Дорогі брати і сестри! У датчан є гарна легенда про принца, котрий проїжджаючи свої володіння помітив в одному селищі гарну дівчину-селянку і... закохався до безтями. Потім ще декілька днів він спеціально приїжджав у те селище, щоб побачити її. Через деякий час він вирішив запропонувати їй руку і серце. Але була одна проблема - як саме це зробити? Він звичайно міг змусити її вийти за нього заміж, але не хотів робити це так брутально, силою. Він, звичайно, міг одягнути своє найкраще вбрання і в розкішній кареті приїхати до неї. Але, в такому випадку, він не був би впевнений, чи вона вийшла заміж за нього з любові, чи вражена його багатством. І він зробив інакше. Він одягнувся як селянин, і переїхав на деякий час жити в це селище. Він жив між тими людьми, переймався їхніми вподобаннями, турботами, говорив їхньою мовою, був як вони. І через деякий час від одружився з цієї дівчиною, запропонувавши їй свою руку і серце..
І в цій дитячій легенді, дорогі друзі, гарно пояснюється те, що ми навчаємо про втілення. Бог прийшов до нас на землю і жив разом з нами, як людина. Ми сповідуємо разом із Отцями Церкви, разом із всією Християнською церквою, що Ісус Христос, будучи правдивим Богом, прийняв людську подобу. Він страждав, зазнавав болю, якого повинні були зазнати всі ми. Взяв на себе усі гріхи людства і помер з ними на хресті, знищивши пута пекла. Христос пролив за нас свою кров, Христос видав за нас своє тіло у викуп. Він звільнив людей від рабства гріха. Святий апостол Павло пише: "Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від правелності. Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх - то смерть. А тепер, звільнившись від гріха, і ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець - життя вічне." (Рим. 6:20-22). Бог простягнув нам свою руку, Він подав нам свою руку, Він взяв нас за за наші кволі, немічні руки, і веде осліплених гріхом, ослаблених гріхом, впевнено життєвими стежками до життя вічного з Отцем на небесах.
У сьогоднішньому нашому тексті, Слово Боже говорить до Колосян одягнутися як Божі вибранці, одягнутися в Христа, одягнутися в його праведність, яку Він нам сам пропонує. Слово Боже говорить нам одягнутися в щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Слово Боже говорить терпіти один одного, прощати і любити. Як не схоже це з тим про що говорить приказка "ЛЮДИНА ЛЮДИНІ ВОВК"! І справді не схоже. Бо Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб розірвати цей стереотип. Він простив нас, і подав приклад, як ми повинні ставитися один до одного. Він дав нам Самого себе, Він дає нам своє Святе Слово, Він дає нам Свої правдиві тіло і кров у таїнстві Господньої Вечері. Він благословляє нас, Він дає нам свою підтримку, пораду. Він говорить нам: "Люби Господа Бога Твого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби ближнього свого, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки" (Мт. 22:37-40).
Ісус говорить нам - ви брати і сестри, за яких Я постраждав, і помер, і Яких Я викупив від диявола, гріха і смерті! Ви діти Божі! Ви блаженні! І будьте впевнені в цьому, "бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва Отче! Сам цей Дух свідчить із нашим, що ми - діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись!" (Рим. 8:16).
АМІНЬ!
Шановні радіослухачі. Ви слухали радіопередачу Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля". У ній проповідь пастора Київської громади Різдва Христового Української Лютеранської Церкви Юрія Фізера під назвою "Божі Вибранці". Богослужіння у цій громаді відбуваються щонеділі о 9.30 за адресою пр. Бажана 3а у приміщенні кінотеатру "Факел".
Наші передачі слухайте щоп`ятниці о 21.45 за Київським часом на хвилях радіостанції "Промінь". Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"

Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

Благодать зо всіма вами!