Радіопередача на 5 липня 2002 року.
Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Пізнання Божої Любові". Текст для проповіді знаходиться в 1-му посланні Святого апостола Івана 3:11-18.

Касета.
Дорогі брати та сестри, одного разу маленьку доньку видатної скульпторки Селлі Фарнгем спиталися про те, кого з дітей мама любить найбільше. Дитина не гаючись відповіла: "Мама любить Джиммі, бо він -найстарший. Вона любить Джонні, бо він - наймолодший. І мама також любить мене, бо я - єдина в сім'ї донька."
Дорогі друзі, важко було би знайти кращу ілюстрацію Божої всеохоплюючої любові до Його дітей. Чудесно є знати про те, що Бог любить нас особисто, незалежно від того, яким був наш досвід. Його любов переходить усі бар'єри, і кожен з нас є найдорожчим у Його очах.
У своєму соборному посланні Апостол Іван каже: "Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас." Велика любов Божа, і вона виявляється до кожного з нас тим, що Бог, наш Творець не хоче нашої смерті за наші гріхи, але хоче, щоб ми жили. По-правді, ми заслуговуємо на смерть, яка є заплатою за будь-який гріх, бо ми грішимо і тоді, коли не любимо, не виявляємо належної любові до свого Бога і до свого ближнього. Адже в любові до Бога і до наших ближніх виявляється суть, значення і смисл Закону. Як навчає нас Господь в Євангелії від св. Матвія (22:37-40): "Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять." Ніхто з нас не зумів до такої міри полюбити своїх ближніх. Наша стара гріховна природа противиться цьому. Світ із його лихими уподобаннями підштовхує нас не до виявлення любові до нашого ближнього, а до використовування його талантів, часу, проблем на свою особисту користь. Диявол з усіх сил підбадьорює нас не любити нашого ближнього, а навпаки обманювати його, а то й ненавидіти. Ми згрішили браком любові, ми не заслуговуємо Божого милосердя. Ми - не досконалі.
Господь прагне нашої досконалості. У Євангелії від Матвія (5:43-48) Він каже: "Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!"
Але навіть попри нашу недосконалість Він виявляє до нас Свою досконалу велику любов. Любов, яку виявляє до нас наш Небесний Отець є любов'ю, на яку ми жодною мірою не заслуговуємо. Цю любов передає грецьке слово "агапей" і воно має більше від одного значення. Ця любов "агапей" означає ще й відданість, піклування, опіку, і добру волю. Це та любов, яку до нас має наш Отець Небесний.
Усі люди прагнуть такої любові. Через нашу гріховну природу, через нашого старого Адама ми хотіли би відчути цю любов у вимірах нашого світу, а саме в задовленні наших тілесних і світських бажань. Ми хотіли би мати добре здоров'я, вірних, незрадливих друзів, добре житло, машину, багато інших речей. І коли чогось із цього ми не маємо, то ми нарікаємо, що Бог нас не любить, що якби Він нас любив, то хіба ми страждали би від хвороб? Якби Бог нас любив, то чи помирали би близькі нам люди? Чи ми зазнавали би страждань у цьому світі, якби Бог нас любив? Ми сумніваємося в Божій любові, і часто ми любов Божу відкидаємо, коли не бачимо її вияву.
Але, дорогі у Христі, всі ці проблеми, що ми маємо - не від нашого Творця. Як каже Апостол Яків: "Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої любі!" (Як. 1:13-16) Далі Святий Дух продовжує через Апостола Якова: "Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни" (Як. 1:17). Від нашого Бога зло не виходить. Наш Бог є давачем тільки доброго дару. Бог виявляє до нас свою велику, досконалу любов. Цю любов "агапей", любов живого Бога видно найяскравіше у Сині Божому Ісусі Христі.
Апостол Іван каже про любов Сина Божого: "Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас." Це чудове Євангеліє, прекрасна Добра Новина, що правдивий Син Божий нас так любить. Він стався
людиною через любов до нас. Він прожив досконале життя через Свою велику любов "агапей" до нас грішних створінь. Він помер на Голгофському хресті, щоб ми не знали смерті через наші гріхи. Він змив їх, наші страшні гріхи із нас Своєю святою дорогоцінною кров'ю. У Своїй великій любові до нас, бідних, нещасних і нездібних до спасіння створінь. Він Сам Себе приніс у жертву, щоб ми могли жити. І через те, що Христова безгрішна, жертва любові, жертва замісницька правдивого Бога і правдивого Чоловіка, Отець прийняв її і на ознаку цього воскресив Свого люблячого Сина із мертвих. Цим Він вказує, що і над нами вічна смерть не має більше влади. Цим Бог показує, що з Його великої любові через Христову жертву, нас теж буде воскрешено до вічного життя. Вірою в нашого Спасителя, в те, що Він душу Свою поклав за нас, вірою в те, що Ісус є єдиним нашим Месією і Спасителем - ми спасаємося, ми живемо.
Наш Бог, дорогі друзі любить кожного із нас. Як в історії про дітей скульпторки Селлі Фарнгем, Він нас любить, бо ми всі - особливі для Свого Господа. Немає для Нього однакових дітей. Так само як немає для Нього дітей, яких Він любить більше або менше. Його любов однаково міцна до всіх нас і водночас Він шанує особистість кожного із нас. Він прагне, щоб ми також пам'ятали про Його любов до нас і ніколи не думали про те, що Він перестав нас любити. А якщо вам колись задається, що Бог вже більше вас не любить, то погляньте на Ісусового хреста, погляньте на Його пробиті руки і ноги за ваші гріхи, почуйте слова прощення усіх ваших гріхів у Ім'я Божого Сина, переконайтеся в гарантії вашого вічного життя заради Ісуса. Коли вас охоплює відчай, коли вас тисне біда, чи охоплюють сумніви про ваше майбутнє, зверніться до Ісуса, бо Він вас любить. Ісус Христос про вас піклується. Він опікується вами, Він прагне вам допомогти. Помоліться до Бога в Ім'я Ісуса розіпнутого на хресті через наші гріхи і воскреслого. Зверніться до Спасителя з молитвою, Він вам обов'язково допоможе, бо Він любить вас особисто. Він прагне простити ваші гріхи, Він хоче вам допомогти у ваших немочах і болях, Він хоче полегшити ваші страждання. Він хоче бути з вами, бути вашим Богом, вашою опорою і надією.
Бути дитям такого люблячого Бога означає бути наділеним такою любов'ю і жити в Його любові. Апостол Іван у сьогоднішньому посланні каже про те, що Ісус Христос через любов до нас, бажаючи, щоб ми мали життя вічне, душу Свою поклав за наші гріхи. Апостол Іван каже, що Ісус нас визволив від гріхів, від смерті, від диявола. Апостол Іван каже, що через Ісуса ми живемо і через Христа, через любов до Нього, віра, що створює в нас Святий Дух спроможна приносити добрий плід любові до нашого ближнього. В листі Апостола ми читаємо: "Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить! Ми знаємо, що ми перейшли від смерті в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті. Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б. Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому? Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!"
Дорогі друзі. Господня любов минає всі перепони. Господня любов в Ім'я розіп'ятого і воскреслого Господа минає перепону гріха, яку Ісус змив Своєю кров'ю. Кожен з нас є дорогоцінним викупленим Сином Божим в очах нашого Небесного Отця. І Господь прагне, щоб ми також любили одне одного такими, як ми є, у Христі Ісусі. Сьогодні ми чули правдиву історію про багатого і Лазаря. Сьогодні я хочу розказати ще одну історію про одного багатого чоловіка, але чоловіка з християнським серцем. Його звали Леррі Маркварт, і його Господ б покликав уже до Себе, у Своє Царство Небесне. Цей чоловік мав у своєму житті майже все, але він виявляв Божу любов до бідних і знедолених, хворих і нужденних дітей в Україні. Він не тільки ревно молився за Українську Лютеранську Церкву, він також з усіх сил, використовуючи усі свої таланти і можливості, прагнув полегшити страждання людей, яких він навіть часто ніколи не бачив, але чув, що вони страждають і потребують ліків, операції, молитов. Він жертвував своїм часом, грошима, усім чим міг, щоб допомогти, бо він любив по-християнськи, він любив ділом та правдою. За кілька місяців до відходу до лона Спасителя, брат Леррі, навіть будучи тяжко хворим, продовжував опікуватися немічними Церкви і місією Церкви. Господь через брата Леррі виявляв нам приклад життя любов'ю Христа, життя співчуттям до ближнього, життям активної допомоги та молитви. Він є прикладом для кожного християнина, бо Дух Христів правдиво замешкував у Леррі Марквардті. Цей Самий Дух нашого Спасителя і нас спонукає сьогодні поспішати виявиляти любов, бо час приходу Спасителя близький. Можливо в нас немає таких можливостей і талантів, якими Господь винагородив брата Леррі, але Він дав нам кожному свій талант, який за Його волею і бажанням ми повинні спішити використати, щоб прославити нашого Бога, полюбити нашого Бога своєю любов'ю до ближнього, знайомого і незнайомого, до тих хто цього особливо потребує. Заради Ісуса. Прийди Господи Ісусе! Амінь!

Шановні радіослухачі. Ви слухали радіопередачу Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля". У ній прозвучала проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Пізнання Божої Любові". Богослужіння в Київській громаді "Воскресіння" відбуваються щонеділі об 11.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики (ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп`ятниці о 21:45 за Київським часом на хвилях радостанції "Промінь". Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосейчук.

Благодать зо всіма вами!