Радіопередача на 1 листопада 2002 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастира Івано-Франківської громади Української Лютеранської Церкви Олега Юхименка. Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Івана 2:12-25.

Касета.

Дорогі брати і сестри у Христі!
Якось в дитинстві мене послали в підвал, щоб я приніс картоплі. Ми тоді жили у Литві. Картопля набиралась десь місяць перед тим, а може й більше. В хаті стояв цілий мішок картоплі і не було потреби йти до підвалу. Дорога в підвал немала освітлення, і я завжди перевіряв себе на мужність, чи зможу я дійти до наших підвальних дверей в повній темряві. І на цей раз, хоч і мав я з собою коробку сірників, все ж таки не запалював їх аж до самих дверей, бо хотів побачити чи вистачить в мене сміливості. Біля дверей я, все ж таки, мусів запалити сірника, бо треба було потрапити ключем в колодку. Відкривши двері, я, загасивши сірник, і дотягнувшись рукою до вимикача, увімкнув світло. Напівосліплений від несподіваної зміни повного мороку на яскраве світло сто-ватної лампочки я пройшов у те місце де стояв відкритий ящик з картоплею. Коли зір до мене остаточно повернувся і я побачив те, що було у ящику, то з переляку я навіть відскочив. Видовище було не з приємних. Можете самі собі уявити, адже я досі його пам'ятаю. Замість картоплі я побачив дивовижне і огидне переплетіння, як я тоді собі подумав, якихось дивних, довгих, різної товщини, білих хробаків... В першу мить мені навіть здалося, що вони рухались... Звичайно, придивившись я зрозумів, що картопля просто поросла від надлишкової вологи. А білий колір паростків був зумовлений відсутністю світла протягом довгого терміну. Я пам'ятав зі шкільних уроків, що зелений колір рослин зумовлений тим, що в них є така зелена речовина, що називається хлорофіл. Цей хлорофіл виробляється в рослинах підчас взаємодії кисню і сонячного світла, і якщо світло відсутнє, тобто якщо рослину поливати, годувати, добрити, але накрити чимось непрозорим, то цього хлорофілу вироблятися не буде, і рослина ростиме білою. Біла рослина - явище потворне, і не дивно, чому я трохи перелякався, побачивши тих "білих хробаків." Пообривавши ці білі паростки, я набрав відро картоплі і приніс його додому.
Дорогі брати і сестри у Христі!
Сьогодні ми святкуємо велике свято нашої Церкви. День її обнови. День Реформації. Що ж в Церкві треба обновляти, що ж в ній слід реформувати, і яке це відношення має до тієї порослої картоплі, що я про неї розповідав?
Церква - це зібрання віруючих. Церква - це зібрання святих. "Святий" не значить, що ми вже не грішимо взагалі у цьому житті. "Святий" значить, що через кров, що її пролив наш дорогий Господь Ісус Христос за наші гріхи, Отець небесний вже не дивиться на нас, як на грішників, а вважає нас цілком праведними і виправданими перед Собою через ту велику жертву, що її приніс за нас Христос. Це не значить, що надалі ми не грішимо у цьому житті. В нас й досі залишається той грішний чоловік, що тягне нас на дно, що спокушає нас не слухатися Божої волі, що підштовхує нас щодня до гріха. Життя християнина, життя віруючого - це постійна боротьба з цим старим чоловіком, це тривалий бій, який веде в нас Господь проти цих спокус, це війна, що світло Божого Слова веде проти ворога людського. Тому ми повинні постійно звертатися до цього світла для нашої стежки, до Слова Божого, яке єдине є чисте і незаплямлене людськими думками і ідеями. Тому Церква Христова, Його дорога наречена, повинна весь час живитись цим світлом. Інакше, якщо Церква відвертатиметься від нього, тоді грішне єство всередині нас візьме верхи, переможе, і почнуть віруючі вигадувати щось своє, неправдиве і хибне, почнуть в Церкві зростати єресі, як білі огидні паростки на тій картоплі. Чим менше Церква у своєму вченні звертатиметься до єдино непомильного і непохитного життєдайного Слова Божого, тим довші і огидніші стануть ті паростки єресі, і за цими паростками вже не буде видно справжньої Церкви. І паростки ці прийдеться обривати, обрізати, викорінювати, щоб Церква постала знов чиста і свята, як і належить бути Нареченій Христовій.
Ці огидні білі паростки єресі виростали в Церкві Божій протягом всієї її історії. І протягом цілої її історії їх треба було обривати і очищати під світлом Божого Слова. Ще Адам і Єва відвернулись від оживляючого світла Божого, і виріс на людстві один великий і огидний паросток первородного гріха. Бог вирішив його обрізати і дав обіцянку послати Сина Свого, щоб Той поніс замість нас покарання. Адам і Єва повірили Йому і відпав цей паросток з їхніх душ, і були вони спасені. Але згодом людство знову відвернулося від Божого Світла, і людство стало настільки грішним, що Бог вимушений був його знищити потопом і залишити лише вісім віруючих на чолі з Ноєм. Потім людство знову вирішило замкнутись у темряві гріха і побудувати собі вежу аж до неба, за що й були покарані змішанням мов. Але Бог послав Авраама, який через віру був залічений праведним, який бачивши Боже Світло обрізав паростки єресі. Потім був Мойсей, потім пророки. Всі вони за допомогою Світла Божого Слова виявляли ті паростки єресі і обрізали їх, всі вони приймали участь в оновленні Церкви. І звичайно самим головним обновлювачем, самим головним обрізачем єретичних паростків був наш Господь, що стався Людиною, Ісус Христос. В сьогоднішньому читанні ми бачимо дуже наочно як Він це робив, виганяючи з Храму, з дому Божого усіх міняльників і продавців. Живе Слово, живе Світло прийшло до зіпсутої Церкви і оновило її, реформувало її, позбавило її тих противних білих хробаків єресі.
Вчора було 31 жовтня. Саме в цей день, 485 років тому, молодий августинський чернець і професор у Віттенберзькому університеті, побачивши при допомозі Світла Божого Слова, наскільки занепала Церква у власновигаданих канонах і правилах, наскільки вона поросла єрессю у темряві власної самоправедності і гріха, що навіть замість того, щоб вільно роздавати всепрощаючу Божої благодать її продавали за гроші, він вирішив покласти цьому край і видав на розгляд 95 тез, щоб повільно але впевнено повернутись до правдивого Світла. Мартін Лютер не був революціонером, на зразок більшовиків, що хотіли "старый мир разрушить до основания, а затем новый мир построить" - ні він був оновлювачем існуючої, але хворої Церкви, і в жодному разі не хотів її руйнувати. Він був настільки переповнений любов'ю до неї, що просто не міг терпіти і спостерігати як вона гниє та вирішив вдатись до рішучих заходів і за допомогою Божого Світла пообрізати єресі зловживань і пороку.
Дорогі брати і сестри у Христі!
Кожен з нас, віруючих, повинен завжди пильнувати, щоб чисте вчення Божого Слова в Церкві Христовій не затьмарилось власновигаданими вченням і теоріями. Кожен з нас повинен завжди пам'ятати, що воно є справжнім світлом для нашої стежки. Кожен з нас з подяки за дорогоцінну жертву Ісусову через нашу неслухняність повинен не допускати тих білих паростків єресі, що поступово можуть прорости, коли втрачається пильність. Тому у вирішенні будь-яких питань завжди звіряймо їхнє вирішення з Святим Письмом, і в молитві попросивши в Бога допомоги, ми завжди будемо здатними здолати будь-які негаразди і біди, бо Він є наша могутня твердиня!
Амінь.
Шановні радіослухачі. Ви слухали радіопередачу Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля". У ній проповідь пастира Івано-Франківської громади Української Лютеранської Церкви Олега Юхименка. Богослужіння в цій громаді відбуваються щосуботи о 10.00, у приміщенні Геріатричного Будинку для перестарілих, за адресою, вул. Медична 4.
Наші передачі слухайте щоп`ятниці о 21:45 за Київським часом на хвилях радіостанції "Промінь". Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Катерина Кулєшова.

Благодать зо всіма вами!