Радіопередача на 24 серпня 2001 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Головний здобуток", виголошену ним в Київській громаді "Воскресіння" 25 серпня 2000 року. Текст для проповіді знаходиться в посланні святого Аппостола до Филипёян 3:7-9.

Касета.
Дорогі друзі у Христі, сьогодні ми святкуємо День незалежності, гарне і велике свято. Наш народ став вільним не тільки від комуністичного тиранства, але й від чужоземного гніту. Ми пройшли лише коротенький відрізок шляху, як політичне вільний народ. Ми маємо ще багато чого навчитися, багато чого змінити, багато чого для себе відкрити. Ми гордимося багатьма відкриттями у галузі науки, досягненнями у спорті, здобутками в політиці. Проте часто все-таки забуваємо про головне.
Якось всім відомого англійського ученого Ісака Ньютона, були спитали вже в похилому віці про його найбільший винахід. Цей великий вчений, винахідник телескопа, дослідник сили тяжіння, автор славетних "Ргіnсіріа" покірно відповів: "Я здійснив два важливих відкриття у своєму житті: перше," те, що я - дуже великий грішник, і друге, - те, що я знаю про те, що Ісус - ще більший Спаситель."
Всі відкриття, всі досягнення, всі здобутки тьмяніють, коли ми дивимося на себе в дзеркало Закону Божого. Ми не побачимо там усіх тих милих нашому вухові епітетів, якими наділяють нас наші близькі люди, колеги, або й звичайні підлабузники. Ми не побачимо там плодів свого життя, своєї творчості, того, чим ми так пишаємося у цьому світі. Ми також не розгледимо в цьому дзеркалі Закону своєї честі, своєї слави чи волі, навіть, коли десять разів по десять є громадянами найвільнішої країни світу. Ми не здатні виконати цього Закону. "Законом бо гріх пізнається", - читаємо ми в Біблії у Римлян 3:20. Ми Законом засуджуємося. Ми в ньому бачимо свої гріхи. "Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави," - читаємо трохи далі в Римлян 3:23.
Ми всі згрішили. І всі наші здобутки, коли перебуваємо в гріхові Святий Дух вустами Апостола Павла порівнює зі "скубалою". Апостол Павло каже: "Я ради Нього [Христа] відмовився всього і вважаю все за "скубалу", щоб придбати Христа." Скубала - грецьке слово. Воно перекладене у нашій Біблії, як "сміття." Але значення воно має набагто негативніше, аніж просто "сміття." Слово "скубала" означає "екскременти." Для Павла все, весь світ, всі намагання людей виправдати себе окремо від Бога, прославити своє ім'я, здобути становище у Бога є гнилим сміттям. Для Апостола жити в людських намаганнях виконати Закон, проживати у самоправедності, поза Христом є життям у скубалі, у гнитті, у продуктах розпаду, розкладання.
Людина своїми зусиллями виправданою бути не може. В книзі пророка Єремії (9:22,23) читаємо: "Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Мої уподобання, каже Господь""
Праведність є тільки у Богові. Вона дається нам тільки через Христа. На цьому наголошує Апостол Павло: "Тож усе я вважаю за втрату ради переважного незнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою. "Як правильно зазначив Ісак Ньютон, ми - дуже великі грішники, але Христос є ще більшим нашим Спасителем. Христос спас нас від гріхів, від смерті, від диявола, від світу тим, що Він, Син Божий, стався людиною, і Закон, який так марно намагався виконати Апостол Павло, і кожен, хто тільки пробував це робити. Закон цей виконав Ісус із Назарету.
Через те, що ми - грішні люди, ми не можемо виконати Закону, отже ми - помираємо. Ісус досконалий Богочоловік, виконав Закон, отже Він не мав померти. Проте Він вибрав смерть на римському хресті не тому, що цього захотів диявол чи світ, але тому, що такою була воля Божа. Бог не хоче нашої смерті, Бог хоче, щоб ми жили. Зі Своєї безмежної любові до нас. Його творінь, Він і пожертвував Своїм Сином, щоб "Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне. І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, тепер же примирив смер'1 . в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою" (Колосян 1:20-22).
Для Апостола Павла все інше окрім Христа розіпнутого і воскреслого, є скубалою, негідним сміттям, і той, хто перебуває у чомусь іншому перебуває в скубалі, у смітті, борсається у сміттєвому ящику, намагаючись звеличити себе предметами гниття в гріхах. Проте бути в Христі - означає бути в чистоті, праведності, святості, запашності для Бога. Святий Дух навчає в іншому місці Біблії: "Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці! Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть, для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя " (2 Кор.2:14-16).
Господь Ісус Христос Сам дає нам життя, дає нам звільнення від гріха. Своєю смертю на хресті Він нас виправдовує. Своїм воскресінням на третій день Він нас запевнює, що Його жертва прийнята Отцем, що ми Його вірні діти також будемо жити вічно з нашим Господом у Його Царстві, навіть якщо ми зазнаємо фізичної смерті. Господь каже: "Я - воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре (Івана 11:25-26).
Це - прекрасні слова. Це - правдиві слова. Це - прекрасний Господь. Він наділяє нас Своєю праведністю, праведністю від Бога. Ми не здобуваємо її власними ділами, вона однозначно дарується нам Христом. Як сказано в посланні до Римлян: "А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає" (Римлян 3:21-22).
Цей чудовий дар, спасіння, життя вічне дається нам вірою в нашого Господа Ісуса. Блаженний Павло, який спасається цією вірою в Спасителя, блаженні ми і всі, хто покладається у всьому на Христа. Блаженні всі, хто вважє все за сміття, щоб придбати Христа. Блаженні ви, дорогі друзі у Христі, коли ви готові до самопожертви, щоби завжди бути з Христом, ніколи не відрікатися від Нього, нести Євангеліє про спасіння вірою в Христа до кожної сім'ї в Україні, до кожної окремої людини в цьому світі.
Будьмо дорогі друзі у Христі, дорогі брати та сестри вірними учнями Христовими. Дивімося на Ісуса і повторюймо приклад Павла. Для нього, для Павла, піднятися з пилу Дамаської дороги означало позбутися престижу, честі, кар'єри і навіть життя. Для Лютера вірність Христові означала позбуття безпеки та спокійного життя монаха. Для Вільяма Керрі, натхненного лондонського шевця, бажання нести Євангеліє означало. вибір пекучого сонця Індії перед затишною кафедрою в Оксфордському університеті. Для Лівінгстона це означало бути похованим у забутій місцині в Африці. Для Теодора Ярчука вірність Євангелію про спасіння вірою означала переслідування, тортури та смерть від НКВД. Для Едмунда Пищука, іншого українського лютеранського душпастиря ця вірність коштувала 12 років поневірянь радянськими концтаборами.
І все таки вони вважали все це за сміття заради головного набутку, Ісуса Христа, "щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою..." Сьогодні і завжди це залишається головною правдою для нас, для наших нових дияконів, і для нашої рідної України. Хай нашими пріоритетом завжди буде наш Спаситель, Ісус Христос. Хай віра в Сина Божого, Його Євангеліє буде найбільшим і найціннішим здобутком і відкриттям для цілої нашої України, для нашого народу, для всіх нас. Заради Ісуса. Амінь.
Шановні радіослухачі. Ви слухали проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В`ячеслава Горпинчука "Головний здобуток", виголошену ним в Київській громаді "Воскресіння" 25 серпня 2000 року.
Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

Благодать зо всіма вами!