Радіопередача на 23 березня 2001 року.

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука під назвою "Влада і Християнин". Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Марка 10:42-45.

Касета 28 сек.

Народна мудрість каже, що для того, щоб пізнати ким є людина насправді треба дати їй владу.
Коли влада опиниться у руках доброї, побожної людини, тоді вона буде діяти на збудування інших людей. Коли влада опиниться в руках егоїста чи марнославної особи, тоді для людей, над ким Бог ту людину поставив дійсно настають скрутні часи.

Людська історія має безліч прикладів подібного використання влади.
Варто згадати тут принаймні два уряди, що діяли в різних країнах в один і той самий період часу: США та Радянський Союз в 1930-их, 40-их роках.
Американський президент Рузвельт використав свою владу для певних реформ, для блага свого народу. Радянський тиран Сталін використав свою владу для знищення десятків мільйонів людей, для смерті.
Кожен із вас, дорогі брати та сестри, мав і часто має над собою певних керівників, а хтось із вас і сам є керівником. Отже, ви самі маєте певний досвід про те, як впливає те, що у є душі вашого керівника на ваше особисте життя.
У додатку до Малого Катехізису доктора Мартіна Лютера ми знаходимо слова про те, якими повинні бути керівники. Читаю з Послання Апостола Павла до Ефесян: "Пани, чиніть їм, (тобто - підлеглим) те саме (тобто - добро), занехаюйте погрози, знайте, що для вас, і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться."
"Господь є на небі і Він на обличчя не дивиться," - ця думка вживається у Святому Письмі не один лише раз, хоча і в різних формулюваннях. Господь є на небі, Він панує над усіма і в кінці всі люди незалежно від раси, стану, статі, професії та становища у суспільстві змушені будуть давати звіт Саме Йому.
Господь, Який є на небі так промовляє до Своїх дітей про вправляння у владі: "Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба." Це дуже дивне твердження для світу. Для язичницького світу це неприйнятне твердження. Воно - звучить як абсурд. Адже влада дає можливість панувати, влада дає можливість займати найкраще становище у суспільстві, мати найкращі привілеї, вимагати служіння в першу чергу для себе.

Господь дорікає нам, людям за такі бажання, за поставлення перед собою такої мети для здобуття влади. Фактично Він називає таке використання влади гріхом. І наголошує: "Не так хай буде між вами!" Але хто з вас великим хоче бути, нехай буде всім за слугу. А хто першим бути бажає, хай буде всім за раба. Господні слова були б абсолютно незрозумілими, якби Він не закінчив Своєї науку про владу такими словами: "Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох."
Господь каже, що дорога до слави не в сутності володіння якоюсь владою, але у служінні. Господь каже, що і Він прийшов не для того, щоб насолоджуватися владою, яка Йому і так належить, але Він, Син Бога живого, прийшов, щоб служити найвищою мірою Своїм людським створінням, що впали в гріх, служити аж до міри покладання Свого святого життя за викуп нас, грішних створінь від тяжкої неволі гріха, смерті та диявола.

У Біблії є місця, де говориться про те, що Ісус відпочивав, у Біблії є місця, де говориться, що Ісус спав. Але майже вся Біблія говорить про те, що Ісус робив, і про те, як Він служив нам, про те, як Він служить нам, і про те, як Він нам служитиме завжди повіки віків.

Інші боги та божки вимагають служіння лише собі, і вони можуть зробити якусь послугу у відповідь на подарунок або хабар, який їм підноситься. Але наш Бог, дорогі брати та сестри не такий. Наш Бог не терпить хабарів, наш Бог не терпить і подібних до хабарів підношень чи якихось інших видів підкупу. Наш Бог не прийшов, як інші божки, щоб Йому служили. Наш Бог прийшов служити! Про нашого Бога Апостол Павло каже, що Він: "…нас спас і покликав святим покликом, - не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів" (2 Тим. 1:9).
Дорогі друзі, яке велике диво - мати такого Бога! Яке велике щастя мати такого Бога! Бога, що у Христі Ісусі "вибрав… Він нас перше закладин світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї" (Еф. 1:4-5).
Ісус Христос виявляє повний послух такому Богові, бо цей Бог -правдивий Бог, бо цей Бог - правдивий Отець Ісуса, що народив Його з передвічності і належного часу послав у світ у людському тілі для служіння нам.
Ісус Христос не просто вживає слова про зовсім інший вимір влади. Він демонструє ці слова, Він виконує їх через Свій досконалий послух Отцеві, через Своє служіння нам. Маючи повну та незаперечну владу над всесвітом, як правдивий Бог, Ісус упокорився до стану правдивої, але безгрішної людини, щоб прожити з нами, на нашому місці і замість нас досконале життя. Досконале життя означає життя служіння. Адже Десять Заповідей не просто забороняють гріх, Десять Заповідей вимагає виявлення величезної любові. Десять Заповідей вимагають виявляння безмежної любові до Бога. Десять Заповідей Божих вимагають виявлення безмежної любові до наших ближніх.

Тільки Ісус зумів виявити цю безмежну любов до Свого Небесного Отця. Тільки Ісус зумів виявити цю безмежну любов Божу до грішних людей. Він насичував їх їжею та напоями, Він зцілював їхні хвороби, Він навчав їх правді про Бога, Він воскрешав померлих, Він проголошував про настання Царства Божого. Він помер за їхні гріхи, Він помер за наші гріхи на хресті. Хресна смерть повновладного Сина Божого, що на смерть не заслуговував, бо був і є безгрішним Сином Божим є найвищим виявом служіння нашого Господа Ісуса Христа.

Самого Закону Божого, самого знання про гріх і про Бога мало для того, щоб мати вічне життя. Для того, щоб ми могли воскреснути і жити вічно, Ісус здійснює найвеличніше служіння, яке тільки могло бути для спасіння людської раси, - Він дає Себе забрати для вбивання на римському хресті.
Дорогі друзі, Сатана спокушував Ісуса для того, щоб своє служіння змінити на панування таке, як то робить світ. Але Ісус не спокусився. Він подолав спокусу. Якби Він того не зробив, якби Ісус прийшов, щоб Йому тільки служили, якби Він насолоджувався Своїм вічним життям без смерті, що по-праву належало Йому і належить, ми би не були тут нині зібрані. Не було б такого ясного сонця, не було б такого рясного та щедрого дощу, не було б радості і не було б веселощів, бо владу над світом мав би далі наш ворог - диявол. Але, слава Богові, що у нас саме такий Бог, Бог, що об'явив Себе у Христі Ісусі. Бог, що послужив нам аж до хресної смерті. Бог, що викупив нас життям Свого рідного Сина від смерті, від диявола, від гріхів. Добре, що у нас такий Бог, Який воскресив Ісуса з мертвих. Добре, що у нас такий Бог! Ми ж: "знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більше не вмирає, - смерть над Ним не панує вже більше!" (Рим. 6:9), радіймо і тішмося.
Як також пам'ятаймо, що ми тепер діти Божі. І до нас звернені слова Христові: "Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба." Влада для нас означає дещо інше, ніж вона означає для безбожних. Як Христос скористався Своєю владою, користуймося і ми, адже у нас перебуває Дух Христів. А коли це справді так, то й ми служимо іншим, усім довколишнім людям не задля слави своєї, а чи вигоди, але виключно через любов Христову, яка його переповнює та задля прославлення свого Небесного Отця.

Дорогі брати та сестри, нас і нашу Україну чекає прекрасне майбутнє, коли ми не пануватимемо над своїми братами та сестрами, а служитимемо їм. Це не означає, що ми повинні покинути ті посади, де ми керуємо людьми. Ні. Це означає лише зміну ставлення до своєї роботи, до своєї посади. Адже дитина Божа не шукатиме найперше своєї вигоди. Дитина Божа шукатиме добра, слави та вигоди для нашого Отця Небесного, для свого роботодавця, для своєї держави, для свого колективу, для цілої нашої України. Дитина Божа аналізуватиме своє життя, діяльність, свою роботу і дбати про краще служіння, як тим, кому вона покликана служити і в сім'ї, і в суспільстві, і в церкві, і в державі, і на робочому місці. Чим вища наша посада, тим більшого служіння від нас очікує Господь.

Добрі зміни які чекають на нас та на цілу Україну, якщо ми так служитимемо один одному. А коли нам бракує сил, звернімо свій погляд на Ісуса, на Голгофський хрест, на порожній гріб, послухаймо Слово Боже, поблагаймо в Господа сили, терпіння та мудрості, і Він безперечно їх нам дасть. Хай кожен, хто буде про вас говорити, скаже: Ось йому було дано владу, а як він мудро її використав на славу Бога та на добро і користь свого народу, на втіху його церкви. Заради Христа Ісуса. Амінь.

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". Сьогодні, до вашої уваги було представлено проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука. Богослужіння в Київській Громаді "Воскресіння" проводяться щонеділі о 12.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщення Інституту математики (їхати до метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! Амінь. (Рим. 15:13).