Радіопередача на 21 вересня 2001 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!

Дорогі друзі, наша церква є воістину благословенною церквою. Будучи засновано в 20-х роках минулого століття, незабаром вона була заборонена тодішнім режимом. Але віру, яка зародилася в серцях прихожан церкви того часу не можна було побороти жодним чином. Адже це віра в Триєдиного Бога, Отця, Сина і Святого Духа. В серцях людей жевріла надія, що колись церква повстане з руїни, воскресне на теренах нашої рідної України. На початку 90-х це дійсно сталося. Дяка Богові, що Він, зруйнувавши устрій, який на протязі 70-ти років насаджував безбожжя, дозволив відродження Української Лютеранської Церкви. Дяка Богові за ті безмежні благословіння, які ми отримуємо від нього, за підтримку і допомогу. Наша церква є дійсно благословенною церквою. Адже почавши із двох громад, зараз у близько тридцяти громадах люди щонеділі збираються щоб у спільноті славити ім`я нашого Господа і дякувати Йому за всі дари, які ми від Нього отримуємо, а найбільше за дар життя вічного, яке ми маємо в Його Сині Ісусі Христі. Наша церква є дійсно благословенною, адже, 29 серпня цього року ще шість молодих людей закінчили навчання в Українській Лютеранській Богословській семінарії Святої Софії і незабаром будуть висвячені на пасторів. Ще шість людей стали готовими для того, щоб доносити до людей Слово Боже. Це значна, велична і урочиста подія в житті нашої церкви. Це ще одна світла сторінка в історії нашої церкви, бо вона воістину благословенна - Українська Лютеранська Церква.

Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь ректора Семінарії Святої Софії пастора Девіда Джея Веббера, виголошену ним під час богослужіння, присвяченого випуску з Семінарії 29 серпня 2001 року. Текст для проповіді знаходиться в 2 посланні апостола Павла до Тимофія 3:14-4:2.

Касета.

Дорогі випускники, а також всі, хто зібрався сьогодні в цьому залі з приводу такої радісної події: Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа! Амінь!
В другому посланні Святого апостола Павла до Тимофія, який читався сьогодні, говориться про молодого чоловіка, котрий спочатку навчався а потім був покликаний Богом на служіння Євангелія. Я б хотів, щоб ми задумалися над словами, які Павло говорить до свого молодого колеги.
Спочатку ми зустрічаємо слова: "А ти в тім перебувай, чого тебе навчено і що тобі звірено". Сьогодні ввечері ми думаємо про ті великі зміни, які сталися в нашому житті. Ви вже більше не будете студентами семінаріїї і кожного дня не ходитимете на навчання, але будете пасторами. Ви вже не будете більше жити в Тернополі, але в інших містах, які для вас будуть здаватися далекими і чужими. Дійсно, в вашому житті стаються дуже значні зміни.
Але, принаймні одна річ залишається незмінною. Бог через своє Слово все ще залишається Господом вашого життя. Він все ще, як і раніше, керує вами і вашими вчинками, захищає вас від зла. Він все ще виливає на вас в Євангелії усі благословіння спасаючої роботи Його Сина. Це було першочерговою реальністю тоді, коли ви вступали до семінарії, і це все ще залишається нею зараз, коли ви семінарію закінчуєте.
Протягом останніх чотирьох років ви багато навчилися. Ви вивчали Боже Слово і зростали у розумінні того, що Бог говорить світові у Ісусі Христі. На особистісному рівні, ви навчилися розуміти, що Бог в Христі говорить кожному з вас. Наш Господь випробовував вас під час навчання. Він дав вам чітке знання про його прощення, давши чітке знання про ваш гріх. Ви багато чого навчилися.
І все ж таки, на фундаментальному рівні, ви не навчилися нічого такого, чого ви б не знали раніше. Ваше знання Євангелія можливо було зміцнене, а ваше сприйняття його обіцянок було підсилене, але Євангеліє, якому ви навчалися в семінарії, є тим самим Євангелієм, яке ви знали, вступаючи до неї. Це те ж саме Євангеліє, котре ви знали стільки ж скільки ви знали Христа. Можливо хтось з вас, подібно Павлу може сказати, що ви з дитинства знали Святе Письмо, яке може зробити вас мудрими на спасіння. Це те ж саме Євангеліє, котре приведе вас в вірі до нашої небесної оселі.
Ви навчалися для того, щоб бути пасторами, а потім пройшли іспит, який показав вашу відповідність роботі служіння. А через те, що зараз ви можете і саме навчати інших людей, вас було покликано звідси для того, щоб виконувати покладені на вас пасторські обов`язки у громадах, в яких ви незабаром почнете своє служіння. В ваші уста було вкладене Святе Слово Боже. Ісус сказав: " Хто слухає вас, мене той слухає". Сила пастора є силою Божого Слова і не менше.
Але в той же час сила пастора не є і більшою ніж сила Божого Слова. І це слово було дане усій церкві. Це надприродня сила, яка надихає всіх Християн. Всі члени вашої громади, від щойно охрищеної дитини до найстарішої бабусі, є братами і сестрами у Христі. Ви всі покірно стоятимете перед тим самим Богом, одягнені у ту ж саму праведність від нашого святого Спасителя. Лютеранський пастор не є людиною, якій Бог об`явив вище або краще знання. Лютеранський пастор не людиною з елітного кола.
Ось чому про вашу посаду ми говоримо як про посаду служіння, а не як про посаду панування. Церква Ісуса Христа вже має єдиного Господа, Того якого їй потрібно. Але їй потрібні слуги. Їй потрібні люди, які будуть вірними доморядниками тих таємниць Божих, які були дані їй божественним Нареченим, дані для того, щоб вести її дітей в знанні істини. А таким чином говорити їм все те, щоб Господь Бог говорив і самим слугам. Не вагайтесь вказувати людям на їхні гріхи - і бачте свої. Не вагайтесь проголошувати їм Христове прощення, здатне змінити їхнє життя. Омивайте їх в небесній купелі. Годуйте їх небесним хлібом. Павло сказав Тимофію: "Отже, я свідкую тобі, перед Богом і Ісусом Христом, що Він має судити живих і мертвих за свого приходу та за свого царства. Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою".
В посланні до Римлян, Павло цитує з книги пропока Ісаї, і застосовує ці до служіння Євангелія - служіння до якого були покликані і ви: "Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра". Ми легко можемо уявити собі яку частину тіла, яку описав би пророк, якби хотів похвалити людей, котрі сидять і чекають щоб люди приходили до них на навчання. Але натомість він говорить про чудові ноги тих людей, які проповідують спасіння. І ви, дорогі мої брати в Христі, були покликані до того, щоб використовувати ваші ноги задля проповіді Євангелія вашим людям. Діліться з ними всім тим, чого ви навчилися тут. Діліться з ними не тільки під час Богослужінь, але і в них вдома, в лікарнях, коло могил їхніх дорогих людей, які вже відійшли на той світ. Ідіть до них, де б вони не були, і словами донесіть до них любов і благодать Божу. Це ті слова, які їм потрібно чути. Це слова, які вам потрібно чути. Ваш Спаситель запрошує вас разом з членами ваших громад отримувати ту благодать, яку Бог пропонує таким чином своїм людям, отримувати в радісний час і в час випробовування, в мирний час і в час переслудувань, в час, коли ви сильні і в час, коли ви слабкі, в час впевненості і в час сумніву. В усі ці часи, дорогі друзі і брати, "ви в тім пробувайте, чого вас навчено і що вам звірено". Амінь!
Дорогі радіослухачі! Тож давайте і ми побажаємо, щоб Господь поблагословив їхнє служіння. І нехай Господь дає їм многії і благії літа!
Гімн "Многая літа"
Шановні радіослухачі. Ви слухали проповідь ректора Семінарії Святої Софії пастора Девіда Джея Веббера.
Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.
Благодать зо всіма вами!