Радіопередача на 20 липня 2001 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської Церкви "Лютеранська Хвиля".
Благодать Вам та мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!
Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь диякона Марка Рорбака під назвою "Урок Ісуса про пріорітети", виголошену в Київській громаді "Воскресіння" 13 серпня 2000 року. Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Матвія 6:24-34.

Давайте уявимо собі майбутнє. День вашого похорону. Ваше тіло тільки-но опустили до ями. Після похорону люди зібралися пом'янути Вас, згадати Ваше життя. Що б Ви хотіли, щоб вони сказали про Вас? Яким чоловіком, дружиною, батьком чи матір'ю згадали б вони Вас? Яким сином чи донькою? Яким другом? Але найважливішим є те, як на їхню думку Ви прожили своє життя, в гонитві за грошима і матеріальними цінностями, чи прожили Ви життя з вірою в нашого Спасителя і життя вічне? Адже Господь каже нам, що найважливішим у нашому житті є повна довіра до Господа і на його обітницю в життя вічне у всьому, що б ми не робили в цьому житті. Та наш грішний світ постійно відволікає нас від найважливішого. Ісус казав, що ми не можемо служити двом панам. Ось чому Ісус дає нам урок пріоритетів, наставляючи нас не ставати рабами турбот і потреб, але покладатися на Бога, який потурбується про наше спасіння, про одяг та їжу.
Цікаво порівняти нашу власність, наші банківські рахунки, машини, будинки, з власністю людей, до яких Ісус промовляв ці слова. В порівнянні з ними, ми - багачі. У них не було банківських рахунків, по дві машини, музичних центрів та багатьох інших речей, які зараз вважаються необхідними для доброго життя. Та, як і у нас, у них була спокуса надто турбуватися про свої сім'ї та рівень життя. Та, не залежно від того, багаті ми чи бідні, дуже часто ми обдурюємо самі себе, вважаючи, що гроші можуть вирішити всі наші проблеми. Багата людина турбується і переживає з приводу того, як заробити більше грошей, в той час, як бідний стурбований тим, де він зможе поїсти наступного разу. В обох випадках людина в своєму щоденному житті більше покладається на гроші, ніж на Бога. В книзі приказок Соломонових в розділі 39, вірші 8,9 читаємо: "Віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: "Хто Господь?" і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив ім'я мого Бога". Ці слова перекликаються зі словами Ісуса в Господній молитві: "Хліб наш щоденний дай нам сьогодні". Їсус навчає нас просити і надіятися, що Отець наш Небесний забезпечить нас усім необхідним для життя. І сьогодні Ісус навчає нас бути певними, що Бог забезпечить нас усім необхідним і нам не слід турбуватися про це.
Ісус не жартує, коли каже: "Через те вам кажу: Не журіться про життя своє - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, - у що зодягнетеся." / Матвія 6:25/ Дрібниці не є турботою для Бога. Його турботою є гріх і зневіра. Коли ми надто турбуємося про щось у нашому житті, то виявляємо свою зневіру до Божої обітниці. Яка частка нашого життя марнується на турботи і переживання? Як часто ми стаємо схожими на Марту з нашого сьогоднішнього уроку, чиї життєві турботи і переживання відволікали від Божих Слів. Як часто в безпорадді ми скидали догори руки і переживали, що ніяк не встигнемо прибрати в будинку до приходу гостей, чи не зможемо справитися з проблемами на роботі. Чи, що ми не зможемо здати в школі екзамен, чи не матимемо друзів тому, що в нас немає джинсів останньої моделі чи пари кросівок за 500 гривень, що нам не вдасться знайти роботу і ми не зможемо прожити.
Та Ісус нагадує нам, що сам Бог дав нам це життя. Він дав нам наші тіла. Нерозумно вважати, що Бог дав нам життя і тіло і не потурбується про них. Щоб проілюструвати це, Ісус вказує на свої творіння. Бог забезпечив і потурбувався про всі свої творіння, хоча жодне з них не є для нього таким дорогим, як ви і я. Прогляньте декілька перших розділів Книги Буття і ви побачите, що Бог створив землю і все, що на ній, для забезпечення Свого головного творіння - Людини. Якщо Бог забезпечує пташок їжею і так прекрасно зодягає квіти польові, а вони є менш вартніші для Нього, ніж ми, то про що ж нам турбуватися? Звичайно ми турбуємося і плануємо своє майбутнє, бо ці здатності є даром Божим, як і здатність виробляти одяг, але переживати і хвилюватися, чи Бог забезпечить нас цими речами, є недовірою до Бога. Те, що ми споживаємо, де ми живемо, коли помремо - все це визначено Богом без будь-якого нашого втручання. Бог хоче, щоб ми покладалися на Нього у всьому і сподівалися від Нього тільки добра. Якщо ми не покладаємося на Бога в наших земних потребах, то як можемо казати, що віримо в те, що Бог турбується про наші духовні потреби, в прощення гріхів і вічне життя у Христі? Світ любить навчати нас, що все, пов'язане з Богом, стосується майбутнього; отже, нам слід відкласти Бога в якийсь закуток як річ непрактичну. Ми кажемо: "Звичайно, Бог- це важливо, але в даний момент моїми пріоритетами є наступне: чи зможу я заплатити в поточному місяці за квартиру, чи зможуть навчатися мої діти в ліцеї, чи залишиться достатньо грошей, щоб влітку поїхати до Криму. Трата часу на Бога - не допоможе досягнути всього цього. А, крім того, Бог допомагає тим, хто сам собі допомагає." Ось так заставляє нас думати гріховний світ. Ісус каже, що саме так думають невіруючі (вірш 32). Світ заставляє нас турбуватися про всі ці речі. Але Ісус каже нам не турбуватися, а покладатися у всьому, у великому і малому, на Бога. Тоді як світ каже нам прагнути вперед, Ісус вчить нас: "Шукайте ж найперше ЦарстваБожого й праведності Його , - а все це вам додасться" /віршЗЗ/. Що є царством Божим? Це не що інше як Христова праведність через Його Слово. Фактом є те, що Бог послав Свого Сина Їсуса Христа в світ заради нашого відкуплення і звільнення з-під влади диявола. Він привів нас до Себе і керує нами, бо Він - Цар праведності, життя і спасіння і зруйнував наших ворогів - гріх і смерть. Святий Дух просвітив нас правдою віри через Слово Боже. Їсус настановляє нас, щоб найвищим пріоритетом в нашому житті стало Царство Боже. А це означає, що наше життя повинно бути віддане Богові у Його Слові, щоб ми приходили до Нього як до джерела Спасіння і сили, щоб ми не упускали жодної можливості служити Йому і проголошували Його Царство іншим. Найпрактичніше, що ми можемо зробити є прагнути Царства Божого у нашому житті, та ми прагнемо вічності. Мартін Лютер в свій час сказав: "Бог хоче, щоб ми шукали, просили і вірили, що Він дасть нам безцінний вічний скарб і все, що належить Самому Богові. Цей скарб надто великий для людини, вона не здатна отримати його сама по собі, а може тільки молитися, як сам Бог наказав нам це робити". Прагнути Його Царства означає у всьому, що ми чинимо, на перше місце ставити Бога. Тільки Бог у нашому житті може направити шлюб, сім'ю, школу та роботу. Ось чому, перш за все, Бог дав нам земне життя, щоб ми прославляли Його, покладалися на Його благодать, що ввійшла в наше життя через Христа і приносили звістку благодаті усім людям довкола нас.
Турботи не належать до Царства Небесного. Як пише апостол Павло у своєму Посланні до римлян /розділ 8 вірш 32/: "Той же, хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, - як же не дав би Він нам із Ним і всього?" Бог врятував нас від гріха і дав нам неоціненні багатства життя вічного. Він дав нам все, що потрібно для життя вічного І, звичано, дасть нам усе, чого ми потребуємо для життя земного. Бог хоче, щоб ми покладались на Нього і ні про що не турбувалися в цьому житті, адже турботи суперечать довірі. Та це надзвичайно важко для нас, адже ми так звикли до комфорту у цьому житті. Ризиком видається перестати турбуватися про речі, які створюють комфорт і дають силу у цьому житті і покластися виключно на Бога і Його обітницю забезпечувати нас усім, що ми потребуємо в цьому житті. Але саме цього хоче від нас Бог. Він хоче допомогти нам, Він обіцяє допомогти нам, Він каже: "Хай Господь буде розкіш твоя, - і Він сповнить твого серця бажання! На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, і Він випровадить, немов світло, твою справедливість" /Псалом 36(37): 4,5/.
Як нагадує нам Ісус у вірші 34: "Отож, не журіться про завтрашній день, - бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!". Отже, Бог не обіцяє нам безтурботного життя. Але ті, хто покладається на Господа, які сподіваються від Бога тільки добра, знають, що проблеми та випробовування є для нашого ж блага, щоб нагадувати нам про гріховність світу і нашу власну і про постійну потребу покладатися на Христа, на Його благодать і прощення. Біди заставляють нас підіймати очі до неба, нагадуючи, що не варто аж надто зручно влаштовуватися тут на землі. Звичайно, ми всі схильні занадто турбуватися. А тому ми всі мусимо зміцнювати себе проти зневіри і турбот і, перш за все, просити у Бога, щоб Він дав нам Свої величні дари, як причасникам Його Царства. І тоді ми також матимемо всього по достатку. Покладаймося на Бога, що дав обітницю врятувати, одягати і годувати нас. Амінь.
Шановні радіослухачі. Ви слухали проповідь диякона Марка Рорбака під назвою "Урок Ісуса про пріорітети", виголошену в Київській громаді "Воскресіння" 13 серпня 2000 року.
Якщо у вас виникли запитання або побажання, якщо ви хочете знати де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, або ж якщо ви бажаєте навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, Київ, абонентська скринька 289, "Лютеранська Хвиля"
Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

Благодать зо всіма вами!