Радіопередача на 19 січня 2001 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать Вам та мир нехай примножаться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!

Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастора Київської громади "Різдва Христового" Української Лютеранської церкви Юрія Фізера. Текст для проповіді знаходиться в 1-му Посланні Св. Апостола Івана 5:11-13.
.
Касета 32 сек.

Любі друзі! Дозвольте вам нагадати істину, яку кожен із вас добре знає. Кожен з вас живе в світі, яким керує безліч світських законів. Вони нам говорять, що ми повинні робити, і як ми це повинні робити. І ми цим законам підкоряємося, бо вони дають нам право бути повноцінними громадянами своєї країни. Однак, ще на зорі нашого життя, ще зразу після народження, було щось таке, що надало нам право бути громадянином, дало нам право жити в цій країні, користуватися всіма тими привілегіями, якими користуються всі інші люди. За законом України, кожен новонароджений повинен бути зареєстрований в державних структурах, і як наслідок цього йому повинно бути видане свідоцтво про народження. І саме воно є гарантом того, що ця дитина народилася на території України, і вона має право проживати на цій території. Ще одним гарантом, але вже трохи пізніше стає паспорт, документ, який проголошує людину громадянином країни, і дає їй право голосу.
Давайте розглянемо ще один приклад. Кожен із вас, я так думаю, у своєму житті принаймні один раз переїжджав з однієї квартири на іншу. При переїзді на нову квартиру, людина повинна оформити документи на право володіння цією квартирою. Після оформлення цих документів, людина стає власником, або господарем квартири.
В Україні діє багато закладів, вхід на територію яких є сильно обмеженим. Туди можна входити лише людям, в яких є на це дозвіл, в яких є перепустка. Такі люди можуть без проблем входити туди, лише пред`явивши цю перепустку в розгорнутому вигляді.
І саме з розгляду цього прикладу я почну. Людина було створена Богом на Його образ і подобу. Бог вмістив її в місці, яке Він створив виключно для неї. Людина жила Раю, в Єденському саду. Бог дав їй право на проживання там, Бог дав їй право робити там все, крім одного. Він заборонив їй істи з дерева пізнання добра і зла. Створюючи людину, Бог дав їй перепустку в світ, який був створений лише задля неї. "І взяв Господь Бог людину і в Еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала". (Буття 2:15).
Люди мала дозвіл, дозвіл від Того, хто її створив, Хто створив весь світ, в якому вона жила, дозвіл від Бога. Але, підступний ворог, диявол, ангел, який одного разу збунтувався проти Бога, вирішив збунтувати проти нашого Творця і усіх нас. А почав він саме з перших людей. Він, одягнувшись у подобу змія, навіки створив в людини негативне враження про цю тварину. Перенісши на неї всю свою підлість і підступність, він звів Адама і Єву. Він намовив їх не послухатися наказу Божого. Перші люди з`їли плоду з дерева, з якого Було заборонено їсти. Люди згрішили, а як результат втратили перепустку, яку їм дав їх люблячий Творець. "І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від Еденського Раю поставив Херувима і меча полум`яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя". (Буття 3:24). Адам втратив прихильність Бога, а через нього втратили її і усі ми. Гріх, який передався нам через переступ Адама, міцно засів у кожному з нас. Більш того, цей гріх кожного дня знаходить підкріплення в світі, господарем котрого є все той же Диявол.
Але, давайте не будемо забувати, що хоча люди і відвернулися від Бога, Бог не відвернувся від свого творіння. Ми прогнівили Його, але Він не покинув нас напризволяще. Про наше спасіння від Диявола Господь Бог наш говорив ще через пророків в Старому Заповіті: "Ось дні настають, - говорить Господь, - і Я виконаю добре те слово, що я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин: тими днями і часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливості, - Він буде чинити на землі правосуддя та правду! Юда буде спасенний в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно. І Його будуть кликати так: "Господь - наша правда!" (Єр. 33:14-16). Бог має плани щодо нас. Він хоче відновити ті добрі стосунки, які ми мали з ним. Він все ще хоче, щоб ми були Його дітьми. А для цього Він посилає у цей грішний світ Свого єдинородного сина. Посилає для смерті, але ціною цієї смерті було здобуто спасіння для всього людства. Ми втратили перепустку, якою Бог нас наділив під час створення, однак той самий Бог, наш люблячий Отець, виробив нам цю перепустку знову.
Ісус Христос, Син Божий був посланий до людей, щоб примирити їх з Богом. Через Ісуса Христа, Бог дає нам у власність новий світ, світ, в якому немає гріха. Він дає нам сертифікат, який засвідчує нашу власність над цим світом. І цей сертифікат - це Ісус. Через одну людину, через Адама все людство втратило життя вічне. Але так само через заслуги однієї Людини, людство може повернути собі втрачене. Ісус Христос прийшов, Він був посланий Отцем, бо Отець бачив нашу неміч. Він знав, що сама по собі людина може лише втратити здобуте. Своїми зусиллями людина не може нічого зробити у справі прощення гріхів. Їй потрібен Хтось, Хто міг би зробити це за неї. І цією Людиною міг бути лише Ісус Христос. Бо Він єдиний на цій землі праведний. Бо Він - правдивий Бог з вічності, який прийняв на себе подобу людини.
Лише через Христа ми маємо життя. Але не звичайне фізичне життя на землі, але життя вічне з Отцем на небесах. Ісус Христос є правдивим життям. І всі ті, що Христа Христилися, у Христа зодягнулися, говорить нам святе Письмо. Пам`ятаєте, як на початку я говорив про свідоцтво про народження і про паспорт, які стають гарантом того, що ми громадяни нашої країни. Ми можемо, ми маємо повне право жити і працювати на її території. Однак на життя, яке ми мали після створення, ми не можемо нічим претендувати. Бо з переступом Адама, з гріхом ми втратили всі права, щодо цього життя. Та Бог у Христі Ісусі повертає нам ці права. Правдивий Бог, але в той же час правдива людина прийшов, щоб дати жертву за наш гріх. Він добровільно видав Себе самого за нас, за тих людей, які Його так часто відкидали. Ісус Христос прийшов, щоб померти на хресті. Він пролив Свою невинну кров за все винне людство. Наші гріхи, які віками здвалося безнадійною справою, були прощені однією Людиною. Тіло єдиної безгрішної Людини було видане заради прощення наших гріхів. Завіса роздерлася. Завіса, яка відокремлювала нас від Бога. Смерть Ісуса Христа дозволила нам знову стати Його дітьми. Ісус є нашим свідоцтвом. Він і тільки він стверджує наше народження для життя вічного. Він дає нам права, усі ті права, які ми можемо мати. "Ісус відповів: "Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води і духа, той не може ввійти в царство Боже." (Ів. 3:5). Ми щасливі, бо в нас є Той, через Кого, через чию смерть ми можемо жити вічно, бо Він повністю заплатив ціну за наше життя.
Однак тут може виникнути питання, яким чином все те, що дає нам Ісус може стати нашим? І відповідь ми знаходимо в Святому Письмі, яке на своїх сторінках говорить, що лише через віру. Тільки віруючи в Христа, як в Господа і Спасителя, все те, що Він зробив заради нас, стає нашим, а точніше, кожен з нас успадковує той безцінний дарунок, який нам дає наш Люблячий Отець. Ми успадковуємо життя вічне. "І як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя." (Ів. 3:14-15).
Та, що таке віра? У посланні до Євреїв 11:1 ми знаходимо відповідь на це питання: "А віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого" (Євр. 11:1). Однак, в даному випадку постає питання, а що ж тоді таке правдива віра, якою, як каже Писання, людина буде жити.
А для цього дозвольте розповісти вам цікаву притчу. "Один чоловік йшов по краю прірви. Йшов так близько, що в будь-який момент міг зірватися і впасти. І в якийсь момент, він дійсно впав, але на щастя, трохи пролетівши, він зачіпився рукою за дерево, яке росло зі скелі. Безмежно зрадівши, що він живий, чоловік почав кликати і просити про допомогу. Дивлячись угору, він кликав: "Ей! Є там хтось наверху?" І зразу ж він почув відповідь. "Так!" "А хто ти такий?"- запитав чоловік. Голос зверху відповів: "Я твій Бог". "Тоді врятуй мене!", благав чоловік. "Добре! А ти віриш, що Я твій Бог? І чи віриш ти, що Я можу все, бо Я Бог?" "Так, так, я вірю! Тільки врятуй мене!" "Тоді відпусти руку від дерева!" Однак, чоловік, трохи подумавши, сказав: "А є там на верху ще хтось інший?" Чоловік не повірив Богу, Тому єдиному Хто міг його врятувати в цій ситуації. Вірніше, він повірив Йому, але лише на словах. Однак, ця лицемірна віра, не принесла йому спасіння.
Лише через віру, і лише через віру в Ісуса Христа, як єдиного і правдивого Господа і Спасителя, кожен з нас має прощення наших гріхів. Уявіть собі ще на хвилинку засідання суду, такого, як ви можливо бачили по телебаченню. Там присутні суддя, прокурор, людина, яка звинувачує, і адвокат. Так от, уявіть собі ситуацію. Уявіть собі, що ви на суді. Розглядається справа про повернення вам свідоцтва про народження, про видання вам перепустки. Присутній суддя, який слухає звинувачує Прокурора, котрим є Диявол, прокурора, який є дуже розумним, і хоче лише нашої смерті. Однак, в нас ще сильніший захист. Ісус Христос заступається за нас кожного дня. Він присутній там, де Він говорив, що буде присутній, а саме, в Слові і Таїнстві. Він наш Заступник, Він наш адвокат. Ісус заслужив для нас прощення, але коли ми правдиво віруємо в це, тоді все те, що Він задля нас зробив стає нашим. З Ісусом і вірою в Нього, ми не будемо засуджені на суді на вічне прокляття, на смерть, бо Святе Письмо говорить нам: "Життя ж наше на небі, звідки й ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі".

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". У ній прозвучала пастора Київської громади "Різдва Христового" Української Лютеранської церкви Юрія Фізера. Богослужіння в цій громаді відбуваються щонеділі о 9.00 за адресою: пр. Бажана 3а, у приміщенні кінотеатру "Факел" (їхати до ст. метро "Харківська").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Христос охристився! В ріці Йордані!