Радіопередача на 11 травня 2001 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!

Любі друзі! В минулій передачі ми розпочали мову про роль і значення музики і співу в церкві. Давайте, знову поринемо на деякий час в цю чарівну стихію, але вже в Епоху Реформації.
Зростаюче використання музичних інструментів означало глибоку зміну, оскільки музика в церковній сфері почала відокремлюватися від тексту і почала виконувати чисто художню функцію. Та Мартін Лютер казав, що "поряд з богослов'ям музика займає займає високе положення і користується повагою"ю Згідно своїх переконань, Він з самого початку своїх реформ трудився над особливою церковною музикою. Інші ж реформатори відносилися до музики достатньо скептично і дивилися на неї, як на "папські прояви". Жан Кальвін, наприклад, боявся, що музика модже дати віруючим естетичну насолоду, а тому дозволяв лише одноголосий спів усієї громади. Ульріх Цвінглі, взагалі заборонив музику на богослужіненях. Йому і його прибічникам, орган видавався "диявольською дудкою", а в деяких громадах органи просто ломали.
Для Лютера новий чин богослужіння і особливо участь в ньому громади є важливиим моментом. Богослужіння Римо-Католицької церкви протягом століть було справою лише духовенства. Музичні частини богослужіння виконувалися солістами і хором, в той час як громада лише пасивно спостерігала за всім цим. А Лютер хотів повернути громаді головну роль в богосолужінні. В опублікованому ним в 1526 році чині богорслужіненя, він вимагав, щоб месса включала в себе спів усієї громади німецькою мовою. А для того, що цього досягти, потрібно було негайно скласти репертуар. А для цього стали перекладати німецькою мовою латинські тексти, причому мелодії допасовували до ритму мови шляхом перекладання світських пісень на духовний лад і створенням нових текстів і мелодій. Сам Лютер вніс великий внесок в хоровий спів. Він не тільки переклав декілька латинських текстів месси німецькою мовою, але і сам склав ряд гімнів на сонові псалмів, наслідуючи латинські зразки. Найвідомішим прикладом є "Могутня нам твердиня Бог".
В 1523-24 роках були опубліковані перші збірники пісень, зокрема "Книга духовних пісень", яку видав Йоган Вальтер з Торгау, людина, котра тісно співпрацювала з Лютером. Гімни для громади з'явилися в майстерному багатоголосному аранжуванні, причому мелодію вів тенор, як це і було прийнято в той час. Зазвичай багатоголоса партія виконувалася солістом по-черзі з громадою або органом, на якому виконували деякі строфи. Лише Лукас Озіандер зібрав і обробив 50 духовних пісень, так, щоб вся Християнська громада могла співати.
Основним жанром був пісенний мотет, який опирався на псалми і вірші з Біблії. Трошки пізніше в Німеччині розповсюдився також монодійний стиль. Виникли такі жанри, як духовний концерт і кантата. Цей чуттєвий стиль майстерно представлений в творах Генеріха Шютца, який розглядає свою музику, як засіб для знайомства із Біблією. Крім духовної хорової музики і духовних композицій, Шютц вніс вагомий вклад в озвучення Євангельських подій - перш за все про Різдво, Воскресіння і Страсті .
З використанням оперного речетативу, виникають великі канатати і ораторії пізнього барокко. І це в першу чергу стосується творчості Баха, в якого музика і виклад Біблії становлять одне ціле. Ця інтеграція буде прикладом для пізніших епох, аж до церковно-музичного оновлення ХХ століття.
Йоган Себастьян Бах, який народився 21 березня 1685 року, протягом усього свого творчого життя стикнувся з усіма видами музики, за винятком, хіба що, опери. Творчість Баха, як духовна, так і світська, невіддільна від його віри. "Музика, - як пояснював він своїм учням в 1738 році, - служить на славу Господню і відновленню духовних сил." Якщо нехтувати цією тезою, то виникає диявольський шум. У всіх своїх творах, Бах пише: "Тільки Богу слава!" Вони пронизані чимось таким, що свідчить про його глибоку віру.
В той час, як гімни і пісні були частиною Християнського поклоніння у всій його історії, Реформація зробила їх важливою частиною Богослужіння. В одній із своїх основних праць по літургії, "Римській Мессі", написаній в 1526 році, Лютер замінив встановлені літургійні тексти Латинської Месси гімнами, які стосувалися певних богословських і Біблійних тем. Співаючи ці гімни, люди могли приймати участь у служінні таким чином, про який вони раніше ніколи не знали: Євангеліє проголошувалося і співалося їхніми власними вустами. Її гімни поширювали послання Реформації, співом доносячи послання Євангелія до людських сердець.
В "Німецькій Мессі" Лютер замінив громадський гімн на текст із псалма, який з'являється між читанням Послання і Євангелія. Було встановлено цикл гімнів, пов'язаних з Євангелієм, і цей цикл гімнів залишався у вжитку протягом двох століть. Теперішнім двійником і наслідником гімну періоду Реформації є Гімн Дня. В той час, як богослужіння може включати в себе багато гімнів, кожен з яких уважно вибирається відповідно до його функції у Богослужінні, Гімн Дня (або "гімн проповіді") є основним гімном кожного богослужіння. Вибраний таким чином, щоб відображати читання Письма на той день, коли він співається, він тому також відображає поточну пору церковного року. Він повинен бути тісно пов'язаним із проповіддю, яка традиційно також основується на читанні з Євангелія на той день.
В той час, як розвивався і встановлювався спів громади, розвивалася музичне життя в Лютеранській Німеччині. Не дивно, що Євангельська Лютеранська Церква здобула в час Реформації репутацію "співаючої церкви"!

А що ж думають про роль музики і співу в церкві делегати конференції регентів хорів?

Вставка з диску!

Любі слухачі, а яка ваша думка. Що ви думаєте про роль і значення музики і співу в церкві? Пишіть нам за адресою, яку ви почуєте трошки згодом.

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в її громадах, або ж навчатися в Заочній Біблійній школі, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

"І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі".