Радіопередача на 9 листопада 2001 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастира Київської громади Різдва Христового Юрія Фізера під назвою "Човен спасіння". Текст для проповіді знаходиться в книзі Буття 8:18-22.

Текст.

Дорогі брати і сестри! Давайте на декілька хвилин перемістимося в просторі і у часі і пересядемо із своїх зручних крісел у тісні, можливо дуже незручні каюти трьох кораблів - Нінья, Пінта і Санта Марія - кораблів великого мореплавця Христофора Колумба. Уявімо себе на хвилину пасажирами, або ж командою цих човнів, човнів, котрі бороздять простори світового океану, шукаючи коротшого шляху до Індії. Чого ми чекаємо, до чого прагнемо ось уже довгі тижні подорожі? Ми втратили вже два човни. Ми втратили надію на те, що скоро побачимо будь-яку землю, не кажучи вже про таку бажану Індію. Ми втратили віру в нашого капітана, віру у все те, що він обіцяв нам ще перед подорожжю. Ми втратили надію на життя. Вода, вода, вода. Всюди вода! Але питної води вже майже немає. Та й щоденний раціон складається із кількох скоринок хліба. Чи можете ви уявити радість тих людей, коли вони раптом почули викрик: "ЗЕМЛЯ!"? Чи можете ви уявити собі радість тих людей, коли вони ступили на землю, хоча й не на Індійську? Для них це означало спасіння! Спасіння від смерті на морі і життя у багатстві.
Давайте ще трохи помандруємо в часі і пересядемо ще в один човен, який був збудований задовго до нашої першої мандрівки. Цей човен був закладений ще на зорі існування людства. В цьому човні було небагато людей - одна сім`я. І мета їхньої подорожі також сильно сильно різнилася. У свою величезну посудину вони взяли всього живого, що жило на землі, по парі. У свою величезну посудину вони взяли віру. Віру в того, хто наказав їм збудувати човна і відплисти у довгу подорож. У свого човна вони взяли надію, що обов`язково пристануть до берега. Пасажирів цього судна об`єднувала довіра. Це був ковчег, якого збудував праведний Ной. Він разом і сім'єю 150 днів розсікав воду, допоки одного погожого дня "голубка вернулася до нього вечірнього часу, - і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний". (Бут. 8:11). Наскільки більше значення мав цей маленький оливковий листочок від гучного викрику про землю, який ми чули на першому човні! Цей листочок так само символізував землю, але землю, до якої люди пристали з вірою і впевненістю.
Дорогі у Христі! Таких два човни розсікають хвилі людського життя і зараз. Але шкода, що багато людей віддають перевагу подорожі на човні, яким керує гординя, самоправедність, впевненість у власних силах, гріх. Цей човен несе своїх пасажирів, свою команду до загибелі, до смерті. Цим човном керує Диявол. Це він багато років тому спокусив Адама і Єву пересіти із вготованого для них Творцем човника до розбитого корита, яке через прагнення до багатства, через гординю, через невіру везе своїх пасажирів до небуття. Це він продовжує і тепер возити безліч людей під чорними вітрилами смерті. Святе Письмо каже: "Нема праведного, нема, ні одного". Людям до вподоби круїзний Диявольський лайнер, який приваблюючи їх своєю яскравою ілюмінацієї, постійними веселощами і гамором на борту, везе їх все глибше і глибше в ніч.
Інший же човен не світиться яскравим світлом, з нього не доносяться вигуки гучного і веселого натовпу, але, на відміну від першого, цей човен впевнено везе своїх пасажирів до нового дня, до нового життя. Вода, яка накрила землю в часи Ноя, накрила гріх, грішних людей, які не слухалися свого люблячого творця, і продовжували вперто протистояти Йому. Ця вода змела все живе із землі. Але ковчег захистив Ноя від неї. Господь захистив Ноя від потопу, бачачи його віру. Цей ковчег провіз Ноя через бурі, шторми, повз підводні скелі, повз рифи. То ж земля, про яку мандрівникам розповів оливковий листочок була набагато вартніша, ніж земля, яку побачили моряки Христофора Колумба, адже це була земля, в наближення якої сподівалися, в наближення якої вірили, в наближенні якої не сумнівалися. У нашому сьогоднішньому читання із псалма, псалмоспівець викрикує: "О Господи, я бо твій раб, я твій раб, син твоєї невільниці, - ти кайдани мої розв`язав! Я жертву подяки тобі принесу, і Господнім ім`ям буду кликати". Можливо подібні слова злетіли із Ноєвих уст, коли він вийшов на землю, після багатоденної подорожі серед води.
Дорогі у Христі! Господь зібрав своїх вірних людей на човні в той час, щоб врятувавти від загибелі. Господь продовжує збирати і зараз всіх тих, хто вірує в нього у Ковчезі Нового Заповіту, збирати для того, щоб визволити від пекельних пут, звільнити від гріха і смерті. Ще у Старому Заповіті, ми читаємо слова про прихід Месії, Спасителя. Устами пророка Єремії Господь промовляє: "Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин: тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости, Він буде чинити на землі правосуддя та правду! Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь наша правда!" (Єр. 33:14-16).
Дорогі друзі, човен у який взяв нас Господь, на перший погляд здається малопримітним, тендітним, жалюгідним, в порівнянні з тим, що пропонує нам світ. Але коли ми пильніше придивимося до нього, то побачимо, що це справжня плаваюча фортеця, мур, якому в цьому світі нічого не страшне. Гляньмо на матеріал з якого він зроблений - Слово Боже, яке є живим і діяльним. Гляньмо на його основу - Ісус Христос, про прихід якого говорив Єремія. Під час Богослужінь ми інколи виконуємо гімн, в якому є слова "Христос основа Церкви надійна і тривка, її тримає й держить Його міцна рука". Вдумайтеся на хвилинку в ці слова. Ця основа тримає на собі весь човен. Ця основа надійна. Ця основа перебуває вічно. Цю основу пропонує нам Сам Бог із своєї превеликої любові до нас. Пророк Ісая пише: "Ось діва в утробі зачне і Сина породить, і назвеш ім`я Йому: Еммануїл" (Бут. 7:14). Наш люблячий Отець пропонує подивитися нам на цю основу, коли вона маленькою лежить у яслах серед тваринок. Але наскільки сильним є це послання!!! Адже ця дитинка, це правдивий Бог з вічності, який прийшов до нас людей як людина, який прийшов, для того, щоб бути виданим за нас людей. Ми бачимо Ісуса Христа упродовж 33 років його земного життя, коли він ходив поміж таких як ми і проповідував Добру Звістку про Спасіння, збираючи до свого човна людство. Ми бачимо цю основу також на Римському хресті, страждучим, розп`ятим, як справжній розбійник. Але в одному місці ми Його не можемо побачити. Ми не можемо побачити Його у могилі, в яку Його поклали після смерті. Бо Його там немає. Він прийшов на цю землю, що народитися від діви, стати за нас під Закон, виконати його повністю і досконало, страждати, бути розп`ятим на хресті, померти і… ВОСКРЕСНУТИ! Ось чому Його немає в могилі. Наш Господь живий, щоб і ми могли жити. Наш Господь воскрес, проголосивши, що смерть немає над ним сили. Наш Господь воскрес, проголосивши, що смерть немає над нами сили, коли ми віруємо в Нього, як в Господа і Спасителя. Наш Господь Ісус Христос воскрес, щоб стати капітаном нашого човна, човна спасіння. Він вознісся на небеса, щоб з висоти керувати церквою. Дорогі брати і сестри! Він присутній серед нас у церкві у своїх Слові і Таїнствах, пропонуючи прощення наших гріхів, яке Він здобув на Голгофському хресті.
Слово сказане Ісусом на хресті "Звершилося", є тією ж оливковою гілочкою, яку Ноєві принесла пташка. Це слово перегукуються із словом "Земля", яке почули всі, хто залишився на єдиному вцілілому човні із тих трьох, котрі прямували по коротшому шляху до Індії. Але наскільки воно і відрізняється! Адже човен, який прибив моряків до берегів Нового світу, насправді прибив їх до берегу того ж світу, від якого вони відплили. Наш люблячий Отець збирає нас у Своїй церкві, для того, щоб як своїх улюблених дітей привести нас до дійсно Нового Світу, до світу життя, до світу спасіння, у човні спасіння. Тож, давайте завжди будемо повторювати разом із псалмлспівцкм його слова до Господа:"О Господи, я бо твій раб, я твій раб, син твоєї невільниці, - ти кайдани мої розв`язав! Я жертву подяки тобі принесу, і Господнім ім`ям буду кликати". АМІНЬ!

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". У ній прозвучала проповідь пастира Київської громади Різдва Христового Юрія Фізера під назвою "Човен спасіння". Богослужіння в цій громаді відбуваються щонеділі о 9.30 за адресою: проспект Бажана 3а, у приміщенні кінотеатру "Факел" (ст. метро "Харківська").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом на хвилях радіостанції "ПРОМІНЬ". Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в її громадах, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

Благодать зо всіма вами!