Радіопередача на 8 травня 2001 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!

Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь єпископа Української Лютеранської церкви В'ячеслава Горпинчука під назвою "Значення слова". Текст для проповіді знаходиться в Книзі Дій Святих Апостолів 11:19-30.

Дорогі брати та сестри у воскреслому Господі, чимало назв у нас викликають асоціації. Наприклад, слово "Африка" може викликати у нас думки про савани, про жирафів, зебр і слонів. Слово "лікар" може викликати в когось добрі спогади про людину, що допомогла позбавитися хвороби, а в когось неприємні таки спогади про відвідини допотопного кабінету зубного лікаря. Слова "домівка" та "сім'я" можуть асоціюватися з теплотою та любов'ю, а слова "любов" та "тепло" можуть знову нагадувати про наших рідних та про наш дім. Назви відіграють дуже важливу роль у нашому житті. Часто з того із самої назви предмету, тварини, місцевості, людини, а чи групи людей у нас може скластися перше, можливо і нейнеправильніше враження про те, що таким чином назване.

У першому столітті по Різдві Христовім, у містечку, що тепер називається Антак'я, а раніше називалося Антіохією вперше в історії світової цивілізації вжилося слово, що стало назвою групи людей, які цілковито відрізнялися від усіх інших людей того міста, середземноморського побережжя, Європи та Азії, і цілого світу. Про цих людей читаємо в Біблії: "І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів."

Чому їх назвали християнами? Відповідь про це попробуємо знайти у найнадійнішому джерелі, у Біблії. "А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!" А також "І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу." На відміну від тих євреїв, що навчали самоправедності та відкидали воскреслого Господа, антіохійські віруючі проголошували про спасіння вірою у Ісуса Христа, Сина Божого, що народився в Діви Марії, став під Законом, виконав Закон замість нас, проживши досконало життя, був убитий замість нас на дереві прокляття в Єрусалимі, узявши, будучи правдивим Богом і правдивим чоловіком на Себе усі гріху світу і помер. Але здолавши гріхи та смерть Христос воскрес із мертвих, вказавши та проклавши нам шлях до спасіння, до вічного життя, який лежить через прощення усіх наших гріхів тим, хто вірить Христові.

"Про Христа звіщали всі пророки від закладин світу. Всі пророцтва сповнилися у Христі Ісусі. Христос народився для вас. Христос прожив для вас досконалим життям. Христос помер за ваші гріхи. Христос воскрес. Христос воістину воскрес. Заради Христа усі ваші гріхи прощено. Вірою в Христа ви - діти Божі. Як Христос воскрес із мертвих, так і ви воскреснете до вічного життя. Покайтеся у своїх гріхах і живіть новим життям у Христі. Такі послання могли чути люди від віруючих Антіохії. Якби віруючі Антіохії проголошували щось інше окрім Христа, їх так і назвали б. Наприклад, якби вони проголошували спасіння через поклоніння Діві Марії, то їх назвали б, можливо, "дівомарійниками", а якби вони проголошували спасіння через добрі діла, то, можливо їх назвали б "добродіяльниками". Але ж ні. Віруючих у Антіохії назвали християнами, бо віруючі Антіохії, і новонавернені, і Апостоли на своїх вустах мали однакове проголошення: "Ісус Христос - Спаситель світу. Спасіння та життя вічне можливе тільки в один-єдиний спосіб - вірою в Ісуса Христа. Віруючі Антіохії проголошували розп'ятого та воскреслого Господа. Тому віруючих в Антіохії назвали християнами, тобто тими, що звіщають про Христа, сповідують Христа, Месію та живуть згідно з Його наукою.

Що означала нова назва для самих віруючих Антіохії. Чи вони її стидалися? Очевидно, ні. Бо слово від якого походить їхня назва, слово, що вони так часто його вживали, слово "Христос" було сенсом їхнього цілого існування. Для них віра в Христа була вірою однозначною і незаперечною. Вони були правдивим Ізраїлем до якого звертається Бог говорячи: "Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один! І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш" (Повторення 6:4-7). Христос Ісус був їхнім Господом Богом. Він вимагав від них любові повної, любові без компромісів, любові рішучої, любові з усієї сили. Бути християнином означало угрунтувати своє серце Христом, і тільки Христос мав бути в серці повноправним володарем. Бути християнином означало вірити в Христа, вірити про Христа усьому, що навчає про Нього Святий Дух та передавати цю науку молодшим поколінням, а також іншим людям, виявляючи і їм Божу волю про спасіння у розп'ятому та воскреслому Христі Ісусі. Називатися християнином для антіохійців означало віддавати усього себе Христові і бути Його вірним інструментом, виявляючи вчинки віри, з яких найперший і найбільший то - любов до свого ближнього. І як ми бачимо зі Слова Божого, антіохійці щедро підтримують матеріально своїх потребуючих братів у Христі із Юдеї. Ми знаємо, що антіохійці були вірні Господеві Христові, бо читаємо у Святому Письмі, що "Господня рука була з ними."

Але як би там не було, для нас важливо, щоб у нас та в інших людей при вимовлянні слова "християнин" виникала думка про Христа Ісуса, нашого Господа. Бо для нас бути християнином не означає просто належати до однієї зі світових релігій, чи до однієї зі світових цивілізацій. Для нас бути християнином означає те саме, що й для християн з Антіохії. Господь наш - незмінний. Господь Ісус живе і царює зараз. Він - Голова Своєї Церкви, Він - Голова нашої церкви. Він правдивий Бог і правдива Людина. Христос народився для нас. Христос прожив для нас досконалим життям. Христос помер за наші гріхи. Христос воскрес. Христос воістину воскрес. Заради Христа усі наші гріхи прощено. Вірою в Христа ми - діти Божі. Як Христос воскрес із мертвих, так і ми воскреснемо до вічного життя. Покаймося у своїх гріхах і живімо новим життям у Христі. Наші серця і душі викуплені від гріхів, від світу та від сатани належать тільки Йому. Тільки в Христі є смисл нашого життя, і назва "християни" також для нас означає бути вірними Його учнями, Його дітьми та чинити Його волю, а найперше виявляти любові до всіх людей, які є навколо нас.

Бути християнином означає серцем рішучим триматися Господа Ісуса і тільки Його. Це означає виявляти Його тим, хто є довкола нас через лагідність, через терпіння, через виваженість, через покору, через гідність, через працьовитість, через піклування про інших, через терпимість, через шанобливе ставлення до інших людей, через вашу вірність і справделивість. Усього цього хоче від вас Господь. Усі ці характеристики властиві Господеві Ісусові, бо нема нікого в світі, хто любив би більше від Нього, чи хто лагіднішого від Нього, чи терплячішого, чи вірнішого, а чи справедливішого. Лише Господь Ісус є таким і таким весь час залишається, даючи нам сили на прославлення Його святого Ймення.

Через Апостола Якова про те якими повинні бути християни промовляє Святий Дух: "Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не чинить правди Божої. Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!" (Якова 1:19-25). Для нас слово "християнин" означає перебувати у Христові і бути рішучими носіями воскреслого Господа, а особливо Доброї Звістки про прощення гріхів та вічне життя через віру в Ісуса Христа. Ісус Христос має бути першим і останнім словом, що злітає в усякій справі з наших вуст. Як і нашою головною метою має бути вічне життя в Христі Ісусі. Просімо у Святого Духа розуму та сили, щоб жити так, щоб у кожної людини, яка чутиме слово "християнин" виникала тільки одна асоціація - наш Господь Ісус Христос у всій Його силі, і славі, і любові, що дарує нам прощення гріхів і життя вічне. Нехай буде відомо всім нам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ми, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним ми поставлені вздоровленими від гріхів! Він камінь, що ми, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали (Дії 4:10-12). Спасіння тільки у Христі та заради Нього. Амінь.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". У ній прозвучала проповідь єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука " Значення слова". Богослужіння в громаді "Восресіння" відбуваються щонеділі о 12.00 за адресою: вул. Терещенківська 3, у приміщенні Інституту Математики (ст. метро "Театральна").
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в її громадах, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Юлія Мосійчук.

Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса Христа, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, якому слава на віки вічні!