Слухайте радіопередачі "Лютеранської хвилі" щоп'ятниці о 21-45 на хвилях радіостанції "Промінь"
![]() |
![]() |
|
Радіопередача на 5 січня 2001 року Добрий вечір, дорогі радіослухачі! Любі брати і сестри! Яке хвилювання
охоплює кожного з нас, коли ми взнаємо про народження нової людини.
Хвилювання, і в той же час радість. Ми радіємо за цю маленьку дитинку,
яка народилася для того, щоб побачити світ, створений для неї Богом.
Ми радіємо за батьків, для яких це маленьке створіння буде найбільшим
їхнім благословінням протягом усього життя. Але наскільки більшою є
наша радість, коли ми святкуємо народження Дитинки, Котра народилася
2000 років тому в місті Вифлеємі. Адже ця радість випливає із подяки
Богові за Його безмежну доброту до нас, людей. Адже Дитинка, яка народилася
в яслах, була правдивим Богом, Сином Божим, котрого Бог Отець, із своєї
превеликої доброти, зіслав на цю землю заради нашого з вами спасіння.
Чимало змін було в природі: І та Зоря лишається назавжди З чим порівняти радість невимовну, Щасливі всі, хто у душі скарбниці Народження Христа ще з правіку в
родині, Чимало змін було і є в природі: Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастора Львівської громади Української Лютеранської церкви Олександра Сімашка під назвою "Цар, Якому служать зорі". Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Матвія 2:1-2. Касета хв. Святе Письмо каже, що Бог створив
зорі для того, щоб вони служили людям. І сказав Бог: "Нехай будуть
світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони
стануть знаками і часами умовленими, і днями, і роками. І нехай вони
стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею."
І сталося так. Біблія розповідає, що коли Христос народився, особлива зоря служила Йому особливим чином. Мудреці сказали, що бачили Його зорю на сході, коли прийшли до Єрусалиму в пошуках Ісуса. Мудреці бачили конкретну, особливо яскраву зорю на небі. І ця зоря, поєднавшись з тим, що вони знали про майбутнє народження Царя Юдейського, - проголосила їм, що це вже сталося. Ця зоря зробила те, чого не робила ніколи ніяка інша зірка. Вона привела мудреців до землі юдейської. Потім, здається зникла на деякий час, а потому знову з`явилася. Якимось чудесним чином вона йшла попереду мудреців на їхньому путі до Вифлеєму, а потім зупинилася і стала зверху, де Дитятко було. Подумайте, яким славним є Ісус! Зоря служила Йому. Зоря привела мудреців із далекої країни на сході саме до того будинку у Вифлеємі, де жив Ісус! На перший погляд це здається дивним. Зоря небесна служить маленькій дитині? Неможливо? Неймовірно? Зовсім ні, якщо пам`ятаємо, хто та Дитина є, - Всемогутній, Вічний Син Божий в людському тілі. Бо це Той, що усе через Нього повстало, Ним створене все на небі і на землі, - усе через Нього і для Нього створене. Зорі небесні служать Ісусові, прославляють Його та вклоняються Його величі. І не тільки вони. Мудреці зі сходу є невід`ємною частиною різдвяної історії. Хто вони були, ці мудреці? Загальна думка така, що вони були дуже поважними людьми. Вчені припускають, що вони були серед наймудріших людей своєї країни. Саме тому їх і названо мудрецями. Вони були радниками їхнього царя, вони були священниками, які мали великий духовний та політичний вплив у державі. Вони були астрономами, - дослідниками зірок в хорошому значенні цього слова. Вони також були астрологами в поганому смислі цього слова, - бо даремно намагалися щось передбачити чи пророкувати за допомогою зірок. Мудреці були розумними, багатими, важливими, наділеними владою людьми. Такі люди як правило, вимагають великої пошани до себе з боку інших людей. Якщо ми усвідомимо їх соціальний статус, їх положення в суспільстві, здаватиметься дивним, що група таких людей прийшла з далекої східної країни до Єрусалиму із запитанням: "Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його і прибули поклонитись Йому?" Уявіть лише! Ці, наділені великою владою і пошаною, важливі люди, шукають нещодавно народжене дитя, щоб поклонититсь Йому! Наскільки величними були мудреці, але вони шукали ще більш величного, ще більш славетного! Подивіться, якою великою є мудрість і слава Ісуса! Мудреці шукають Його! Хтось може подумати, що ці люди зі сходу шукали Ісуса тому, що були розумними. Так само, мовляв , і сьогодні розумна людина шукає Христа. Але така думка не відповідає дійсності. Не світська мудрість спрямувала мудреців до пошуків Ісуса. Коли апостол Павло говорить про засновану ним християнську громаду в Коринті, він каже: " Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього?" Найрозумніші люди в Афінах насміхалися і глузували з Павла, коли він розповідав їм про перемогу Христа над смертю. Мудреці ж , що прийшли поклонитися Ісусові, були насправді розумними. Вони були наділені Божою мудрістю, - духом смиренності, покаяння та віри. Ця мудрість зародила в них бажання шукати їхнього спасителя аж поки не знайдуть Його. Як ми знаємо з Євангельського оповідання, вони знайшли його. Божественне дитя, що пригорталось до своєї матері, і був Той, Хто мав незміренно більшу мудрість, владу і славу, і в той самий час найбільшу смиренність і любов. Це мале Дитя на колінах в Марії і є той Спаситель і Цар, якого шукали мудреці, який потрібний кожній людині. Коли ми думаємо про це, наші серця наповнюються здивуванням, захопленням, ніжністю та вдячністю. Бо ж хіба можна боятися це чарівне Дитя? Євангеліє каже, що цар Ірод боявся Його. Новина про народження нового Царя Юдейського стривожила його. Історія показує нам, чому Ірод злякався. Він був правителем, який несамовито хотів утримати владу в своїх руках. Він міг не вагаючись видати на смерть членів власної родини, якщо б від них походила найменша загроза його трону. Для Єрусалиму також було природнім стривожитись разом з Іродом. Історія каже нам чому. Люди вже не раз бачили прояви царської люті в інші часи, - убиваючі приступи гніву царя коштували життя багатьом невинним людям. І ось тепер приходять мудреці, що шукають новонародженого Царя Юдейського. Це дуже настрашило і розгнівало Ірода. Очевидним є також те, що Ірод боявся не тільки нового царя - суперника. Коли він зібрав релігійних юдейських лідерів, то спитав у них: "Де Христос має народитись?" Ірод знав, що мудреці шукали Месію, Царя - Спасителя, якого мав послати Бог. Для Ірода це була духовна проблема. Дві речі тривожили його темну душу. Можливий претендент на його трон та почуття провини за власне зле життя. Тому Ірод бажав Ісусової смерти. Нажаль, Ісусове Ім`я тривожить багатьох людей і сьогодні також. Вони бояться Його. Можливо Він позбавить їх їхньої влади та авторитету, або ж забере гріховні задоволення з їхнього життя. І якщо Він насправді Син Божий, вони змушені будуть давати Йому звіт останнього дня, відповідати за свої беззаконня. Тільки ті, хто противиться Ісусові, повстає проти Нього, завжди будуть стривожені. Ісус не прийшов забрати в Ірода трон чи в когось іншого. Це правда, Він є дійсно Царем. Але Його Царство не із світу цього. Ісус прийшов як Цар, який приносить мир із Богом, заспокоюючи серця доброю новиною: "Ваші гріхи прощені!" Він прийшов зняти тягар гріха та вини з плечей тих, хто обтяжені ним. Це правда, Ісус забирає гріховні задоволення з нашого життя. Але взамін Він дає нове життя служіння люблячому Богу - Отцю. Христос дає нове життя, яке не закінчується вічною смертю і муками, але продовжується у вічній радості в присутності Божій. Добра Новина "Христос народився!"
не тривожить нас , що віруємо в Нього, а навпаки, вона є нашим миром,
нашою причиною бути щасливими і нашою надією на вічну славу у небесах! Христос Рождається! Славімо Його! |