Слухайте радіопередачі "Лютеранської хвилі" щоп'ятниці о 21-45 на хвилях радіостанції "Промінь"
|
|
|
Радіопередача на 2 лютого 2001 року Добрий вечір, дорогі радіослухачі! Касета хв. сек. Дорогі брати та сестри, ви знаєте, що Севастополь - місто, яке було і є військово-морською базою, бо в ньому перебуває флот. Під час Кримської війни, місто Севастополь було оточене ворогами. Здавалося, що місто -військовий порт можна врятувати тільки тоді, коли буде збережено флот, що буде здатним відбивати ворожі напади з моря. Та командування флоту в час Кримської війни іде на радикальний, або й навіть парадоксальний крок. Заради збереження міста флот наказано потопити при вході в головну Севастопольську бухту. Флот було швидко втрачено, місто ж Севастополь ще протягом дуже довгого часу опиралося ворожим підрозділам, які мусили штурмувати його неприступні висоти через незмогу підібратися до міста з води. Тепер, коли ви будете в Севастополі, ви зауважите в Севастопольській бухті пам'ятник затопленим кораблям, який нагадує нам про те, як хоча й флот було втрачено, місто на довший час ще було збережене від ворогів. Сьогодні Господь нас навчає: "Хто
хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради
Мене та Євангелії, той її збереже." Наше життя такого принципу не сприймає. Наш досвід пробує нас переконати в тому, що так не може бути. Але Слово Боже вимагає в нас вірити, що саме так все і є. Біблія нам каже, що коли ми хочемо душу свою зберегти будь-якою ціною, тоді її неодмінно погубимо. Коли задля збереження свого життя, ми ідемо на все, ми його неодмінно втратимо для вічності назавжди. Як це буває і коли це життя втрачається? Воно втрачається щоразу, коли ми оступаємося з Божого шляху, коли ми не слухаємося Біблії, а слухаємо свого особистого розуму, приймаючи важливі і неважливі рішення у своєму житті. Ми можемо звернути більшу увагу, наприклад, на грошову винагороду, на прибуток, який нам обіцяють, але при цьому ми повинні заплющити очі на моральні принципи, на Божі заповіді. Коли ми так робимо, ми можемо багато заробити, але порушуючи заповіді Божі, ми будемо діяти так, наче Бог для нас нічого не означає, наче Його немає. Отже, ми здобудемо їжу, майно, дім або навіть цілий капітал, ми примножимо набутки свого життя, але ми втратимо таким чином душу. Ми можемо мати величезні проблеми зі здоров'ям, або не можемо справитися із якоюсь сімейною трудністю, нам може не вдаватися професійна кар'єра і ми можемо звернутися за допомогою до ворожки, до екстрасенса, або навіть до такого на перший погляд невинного папірця, на якому друкується гороскоп на тиждень. Нам може пощастити. Ми можемо такими вчинками поліпшити свій стан здоров'я, втрясти сімейну сварку, зробити різкий стрибок у кар'єрі. Ми багато чого здобудемо, але ми загубимо свою душу. Бо Господь каже: "Нехай не буде у тебе інших богів переді мною." І ще Він каже: "Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою. Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм" (Повт. 18:10-13). Дорогі друзі у Христі, у кожного з нас у щоденному нашому житті є безліч випадків, коли питання про збереження життя та втрати нашої душі стоїть руба. Кожного разу, при кожному вчинкові, який ми робимо наш Небесний Отець пильнує чи ми не відрікаємося від Нього, чи ми вдруге не розпинаємо Його Сина Ісуса Христа. Як навчає нас Слово Боже у Посланні до євреїв (6:4-8): "Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає. Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення." Дорогі друзі у Христі, ми щойно почули дуже серйозні слова на адресу тих, хто грішить. Бо коли ми грішимо, своїми гріхами ми знову розпинаємо Сина Божого, Який стався людиною і помер розп'ятим за наші гріхи. Таким чином Він приніс викуп за кожен наш гріх. Його святе тіло терпіло наругу за наші злочини та переступи. Він змив їх Своєю святою кров'ю. І в Його Ім'я наш Небесний Отець весь час нас прощає. Але, любі друзі, пам'ятаймо і про те, що коли ми здійснюємо новий гріх, то ми завдаємо величезного болю нашому Спасителеві. Біблія нам дорікає кажучи, що своїми новими гріхами ми вдруге розпинаємо у собі Сина Божого. Це - дуже трагічно. Навіть коли у нас є якась одномоментна вигода, навіть коли ми намагаємося зберегти свою репутацію, заробити гроші на благі цілі, відновити здоров'я, завоювати чиюсь прихильність чи любов через засоби, які ворожі Богові, ми губимо свої душі, ми вдруге розпинаємо у собі Христа, ми втрачаємо вічне життя, яке наш дорогий Спаситель здобув для нас такою дорогою ціною. Дорогі брати та сестри, не біймося цього світу, не біймося завтрашнього дня. Робімо краще навпаки. Покладаймося на нашого дорогого Господа Ісуса, Який каже: "А хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже." Коли перед нами стоїть вибір заробити мільйон гривень, але порушити Божу заповідь, то подумаймо навіщо нам мільйон, коли він триватиме всього коротенький період часу у порівнянні з Царством Небесним, яке набагато вищою ціною здобув для нас Господь. Ми спадкоємці цілого царства, коли ми є Божими дітьми, тож краще загубити не тільки гроші, але й земне життя заради Сина Божого та Його Євангелія, бо тоді наше вічне життя триває. Крім того, хіба не Бог - володар всесвіту? Хіба не Він все дає і добрим, і злим? Краще уповати на Нього, а Він у Своїй святій волі безперечно дасть нам усе необхідне, і навіть більше від того. Коли перед нами стоїть вибір залишатися з Богом чи відректися від Нього в намаганні зберегти здоров'я будь яким способом, то подумаймо навіщо нам тимчасове благо, коли за рахунок цього ми втратимо здоров'я назавжди. Наш Господь Ісус Христос здобув для нас вічне життя в прекрасному здоров'ї, у чудовій фізичній формі, то нащо ж нам його відрікатися? Окрім того, Господь обіцяє також вислуховувати наші молитви, зцілювати нас, допомагати нам у час наших хвороб і нестатків, і Він це робить. Він прощає наші гріхи, Він зміцнює нас Своїм тілом і кров'ю, Він піклується про нас тоді, коли ми здорові, і тоді коли ми хворі. Він продовжує любити нас, Своїх дітей в час нашого процвітання, і в час наших злиднів. "Ніколи Його любов не перестає." І найцінніша для нас за всяку репутацію у світі, репутація, добра слава перед престолом Божої слави. Бо нам нічого не дасть честь від людей, коли ми стоїмо перед Господом. Гріхи, або пишнота, яка є збудованою на гріхах, або слава збудована на людському марнославстві Богові не потрібна. Вона є гидотою для Нього. Людську безбожну славу Бог засуджує. Натомість ми виправдані славою, і честю, і добрим Ім'ям Божого Сина. Ісус Христос обдаровує нас нею через нашу віру. І коли наш Небесний Отець дивиться на Христову славу, що перебуває в нас, тоді Він приймає її, а з нею і нас. Господь каже: "Хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже." Хай із нас насміхаються, хай крутять коло скроні пальцями, обговорюючи наші нераціональні, на думку гріховного світу вчинки, хай дотинають нам нашою принциповістю, хай навіть знищують нас за нашу відданість Христові! Пам'ятаймо слова нашого Спасителя: : "Хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже." Тримаймося цих слів і перебуваймо в них! Бережімо наші душі вірою в Сина Божого, бо це Він викупив нас від влади смерті, від влади гріха та від влади диявола. Дивімося на приклад Апостолів. Дивімося на приклади наших церковних отців із часів переслідування християн. За свідченнями істориків один із мучеників за віру, святий і старенький Полікарп сказав у відповідь на пропозицію проконсула римського імператора у Смирні зберегти своє життя. Ціною відречення від Ісуса: "86 років я був Його слугою, і Він ніколи не вчинив мені лихого, як же я можу відрікатися та богозневажати свого царя, який спас мене?" Святий Полікарп був спалений. Він згубив свою душу ради Христа, ради Свого Царя та Його Євангелія, але він зберіг свою віру, а отже Син Божий зберіг Полікарпове вічне життя. Ймовірно, що сатана шукатиме витонченіші способи знищення наших душ. Не обов'язково, щоб це була війна, чи переслідування. Диявол - майстер спокус. І йому вдається спокушувати тих, хто недосвідчений у вірі, тих, чия віра є ще дуже слабенькою, нас із вами. Але, дорогі друзі, коли ми з Христом, то ми завжди святкуватимемо перемогу. Як каже Апостол Іван, застерігаючи нас від спокусника та від його слуг, неправдивих учителів: "Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ. Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога. А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі. Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі" (1 Ів. 4:1-4)" Будьмо мужні у час спокус так само визнати свою віру, як то зробив Полікарп. Перед тим, як щось робити задумаймося, а коли потрібно той скажімо: "Як я можу зрадити свого Царя, Який спас мене ціною свого життя і весь час, весь час Він є вірним мені. І вірний мені навіть у цю хвилину?" Завтра, дорогі друзі у Христі, починається Великий піст. Хтось стримуватиметься від їжі, від напоїв тощо. Це - непогано. Я ж закликаю вас перебувати у цей час найбільше у християнських чеснотах, які приносить наша віра. Якщо потрібно відректися чогось у житті заради вірності Христові, робімо це так, як це зробив мучник Полікарп. Втратити краще несуттєве, але зберегти головне, своє вічне життя. Я прошу вас пильнувати найперше про свою душу і пам'ятати сьогоднішнє слово із Євангелія: "Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже." Хай душі нас усіх будуть збережені для вічного життя. Заради Христа Ісуса. Амінь. А Бог усякої благодаті, що покликав
вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто
трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, угрунтує. Йому слава та влада
на вічні віки, амінь. (1 Петр. 5:10-11). Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса Христа, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, якому слава на віки вічні!
|