Радіопередача на 29 вересня 2000 року.

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастора Української Лютеранської церкви В'ячеслава Горпинчука "Два види багатства". Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Луки 12:16-31.

Касета 48 сек.

Дорогі брати та сестри, дозвольте розповісти вам на початку одну стародавню датську легенду про молодого павука. Павук про якого ведеться мова у легенді, мешкав у якомусь хліві, і одного дня пересуваючись під стріхою, він зауважив набагато краще місце, дещо нижче від його звичного місця полювання. Він на павутинці спустився додолу і сплів павутину саме там, де уподобав. Пройшло трохи часу. Павукові добре велося на новому місці, він розтовстів і навіть дещо розледачів. А одного разу проповзаючи своїми володіннями з павутини, він з подивом зауважив якусь тоненьку ниточку, що спускалася із гори. Та ниточка-павутинка видалася йому зовсім непотрібною та й нагадувала вона йому про його не таке сите життя. Тож павук узяв та й відтяв її. Коли він тільки це зробив, то разом із своїм павутинним царством одразу впав під ноги худоби, яка миттю його розтоптала. Так закінчилося життя істоти, яка покладалася виключно на своє розуміння світу, на свої сили, на свій розум.
Сьогодні, дорогі друзі, зі Слова, з вуст Господніх ми чуємо притчу про одного багатого чоловіка, який був дійсно надзвичайно поблагословенний Богом. Адже виключно з ласки Божої цей чоловік зміг зібрати такий прекрасний та великий урожай. Але чоловік навіть не задумався про джерело свого теперішнього блаженства. Через те, що його урожай з ним, то він на нього покладав усю свою надію. Урожай, що був зібраний став тим, на що покладався цей чоловік, власне кажучи урожай став своєрідним божком цього чоловіка. Він бачив тільки своє теперішнє багатство. І він цілковито не бачив Когось, Кому би він мав дякувати за урожай. Хто дав урожай цьому чоловікові? Звичайно, що Бог! Але багатий про Бога вже не пам'ятав. Він навіть не задумувався про те, що Саме Бог є Подателем усього добра.

Багатому не спадало на думку використати це благословення Боже, щоб якось зглянутися над бідними, як про це говориться у Книзі Приповістей Соломонових (19:17): "Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому." Про те, що треба використовувати земні дари Божі вірно промовляє і пророк Ісая (58:7-8): "Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!" Але чоловік, який раптово розбагатів - себелюбний і жадібний! Він не розуміє, що щастя дане Йому Богом. Багатий не користається даром від Бога, щоб виявити Божу любов, ні! Він будує тільки себе. Він будує плани виключно для себе. А що ж це за плани?
Багатий тепер планує виключно чотири речі: 1) відпочинок, 2) їжу, 3) пиття та 4) проведення багатьох років свого життя у безперервних веселощах. Адже урожай дійсно великий. Проте йому і на думку не спадає подякувати Богові за такі великі дари. Багатого чоловіка зовсім не цікавлять ближні, а разом із тим його зовсім не цікавить навіть своя особиста душа. Для своєї душі він бачить тільки одне майбутнє. Багатий думає: "І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!" Своє майбутнє, майбутнє своєї душі він пов'язує виключно з новим урожаєм. Всі його думки, плани та сподівання покладалися тільки на нове багатство і все крутилося довкола того, як краще скористатися своїм капіталом у вигляді свіжих овочів та зерна.
Плани збудовано. Старі клуні буде розвалено, нові просторніші будуть збудовані. Багатий радіє типовою радістю людини, яка зовсім не знає Бога. У світі є багато таких людей. Є багато і таких, які відкрито сповідують те, що Бога зовсім немає. Про таких каже Господь у Псалмі 53 (2-3): "Безумний говорить у серці своїм: "Нема Бога!" Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!… Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає." Бог зорить і на багатого. Бог вправі очікувати від нього хвали Творцеві та Подателеві усього добра. Бог управі очікувати від багатого милосердя та допомоги до ближніх, які є довкола нього і які значно від нього біднішими. Бог має право справедливо очікувати від багатого такого співу, як у Псалмі 103: "Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя - святе Ім'я Його! Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!" Проте нічого із серця та з вуст багатого чоловіка не виходить окрім хвали самого себе та покладання своєї надії на земне багатство.
І Бог докоряє багатому. Причому докоряє дуже різко. Докоряє у формі вироку: "Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?..." Що станеться цієї ночі? Очевидна річ: Багатий даватиме звіт Богові, усі його багатства залишаться іншим людям. Як сказано у Псалмі 39:6, 7: "Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік - як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама - кожна людина жива! У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, - та не знає, хто звозити буду оте!" Життя багатого чоловіка, який був сповнений надіями на чудове життя без Бога закінчується дуже раптово, а все його багатство так само зненацька переходить у власність інших людей.
Дорогі друзі, не тільки про певного багатого чоловіка розповідає наш Господь Ісус Христос цю притчу. Вона стосується кожного з нас. Адже, хто із нас зумів би виконати досконало першу заповідь? Нагадаю її зміст: "Я - Господь, Бог твій. Нехай не буде тобі інших Богів переді мною!" Хто може із нас похвалитися, що боявся і любив Бога понад усе? Певно, що ніхто. Ми - грішні люди, і ми маємо властивість горнутися до земних речей. Грішні люди часто не роблять того, що заповідає їм Святий Дух у послання Апостола Павла до Колосян (3:2): "Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі."
Ми часто відводимо свої погляди від неба і горнемося до земних речей. А той, хто горнеться своїм серцем до земних речей у годину своєї смерті дуже багато втрачає. Людина, яка горнеться до земного багатства у годину своєї смерті втрачає своє земне багатство. Людина, яка горнеться не до Бога, але до земних речей втрачає також свою душу, яку Спаситель викупив від влади диявола, як також людина, яка покладається на земне, у годину своєї смерті також втрачає небеса, втрачає своє майбутнє вічне життя; своє підданство у Царстві Небеснім, а натомість опускається у ад, де нічого окрім вічних мук немає.
Дорогі друзі, згрішить той із нас, хто скаже, що він ніколи не окладав своєї надії на предмети чи об'єкти ось цього світу, у якому ми живемо. Господь розповідає нам цю притчу, щоб ми могли розкаятися у цьому тяжкому гріхові. Бо багато хто з нас був подібним до цього багатого чоловіка. Проте Спаситель викупив нас із влади диявола. Він заплатив за гріх гордині кожного із нас і кожен наш гріх був змитий кров'ю Сина Божого на Голгофському Хресті.
Він прощає кожному гріх подібний до гріха багатого, прощає всякого хто щиро в тому гріхові розкаюється. І навіть більше, Його Дух, Дух Христів не залишає нас наодинці із гріховним світом, але спонукає нас збагачуватися в духовному знанні, як про це сказано в посланні до Коринтян 1:5-8: "Ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням, бо свідоцтво Христове між вами утвердилось, так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа. Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!" Святий Дух збагачує нас у вірі, як свідчить нам про це Апостол Яків (2:5): "Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?", а також Апостол Павло (2 Кор. 8:7): "А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій."
Дорогі брати та сестри, нехай ніхто із нас не нагадує молодого павука, який поклав надію на свою павутину, але забувся про те, що її тримає і був по своєму падінні розтоптаний. І нехай ніхто з нас не забуває про те, Хто є Подателем усякого добра. А саме, хай Бог Святий Дух завжди зміцнює та підбадьорює нашу віру в Господа Ісуса Христа. Адже через нього ми маємо і земне добро. І через Нього, тільки через Нього, нашого Спасителями стаємо співспадкоємцями незміренних багатств Царства Небесного і вічного життя, а також усіх благословень Христових, усього того, що Він здобув для нас, грішників, Своїм ділом викуплення.
Через Ісуса Христа ми стаємо багатими у добрих ділах, як каже Апостол Павло у листі до свого учня Тимофія: "Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя." Христос нас визволив із неволі гордині, із неволі усіх гріхів. Довіряймося Йому, будьмо щедрі до наших ближніх, і ми не будемо посоромлені, але будемо спасенні і отримаємо славу Господа нашого Ісуса Христа! Вічне життя і незліченні скарби небесні. Як каже Сам Господь Ісус (Лк. 12:31): "Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!" Заради Ісуса. Амінь.
Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! Амінь. (Рим. 15:13).